Що обрати: журналістику чи видавничу справу?

−       На якому факультеті легше всього вчитися? – запитав я.

−       На журналістиці. Вони там нічого не роблять.

−       Чудово. Буду журналістом.

Чарльз Буковскі «Хліб із шинкою»

Якщо ти надихнувся Чарльзом Буковські й вирішив стати журналістом за принципом менше роботи, то на тебе, шановний абітурієнте, чекає розчарування. Навчання на факультеті журналістики передбачає постійну працю та шліфування власної майстерності. Це дійсно буде легко, якщо тобі буде цікаво, якщо твоє бажання отримати професію буде щирим.

 

Журфак Одеського Національного університету імені І. І. Мечникова чекає творчих особистостей, які прагнуть пов’язати своє майбутнє життя з журналістикою, видавничою справою або рекламою.

Як не помилитися та зробити правильний вибір? На яку спеціальність подати документи?

866819

До вашої уваги я пропоную простенький тест.

1)    Більше всього тебе приваблюють?

  1. a)     Робота з інформацією, постійний моніторинг новин.
  2. b) Робота, що передбачає уважність та ретельність, постійна орієнтація на норми, привила, стандарти.

2)    Коли перед тобою постає питання і потрібно знайти відповідь на нього, ти:

  1. a)     Знаходиш відповідь оминаючи деталі, не занурюєшся углиб.
  2. b) Цікавишся не тільки відповіддю на поставлене питання, а шукаєш додаткову інформацію.

3)    Яке твердження тобі ближче?

  1. a)     Творча робота – це написання тексту.
  2. b) Творча робота – це довести текст до бездоганності. Безпомилковий, чіткий та логічний текст.

Більшість відповідей «а» – спеціальність журналістика, «b» – видавнича справа та редагування.

Робота майбутнього видавця – багатогранна. Тебе навчать не тільки як створювати, видавати, розробляти книги та інші друковані видання, а як їх довести до розуму: із допомогою коректури та редактури. Окрім друкованих видань, це стосується і звичайних журналістських матеріалів, які проходять перевірку у редактора. Майбутніх редакторів навчають працювати з готовими текстами та робити їх довершеними. Більше того, студенти спеціальності видавнича справа та редагування також вчаться майстерності написання матеріалів.

Цікавий факт, видавці вивчають журналістику більш глибоко, ніж журналісти. Не оминаючи жодної історичної події, вивчаючи кожну важливу дрібничку.

Робота майбутнього журналіста полягає у майстерності збирання та обробки інформації. Як справжній творець автор має донести до читача істину, без зайвих слів, не перенапружуючи мозок споживача. Аби зробити це вдало, потрібно мати неабияку інформаційну базу та знання у багатьох галузях.

Ще одним аргументом у виборі спеціальності можуть бути коментарі студентів, які вже навчаються.

Євгенія Боєправ: «У видавців обширніші знання, видавець може бути журналістом, а журналіст видавцем − ні. Видавців найчастіше беруть на роботу, це більш запотребувана професія. Знання залежать від викладачів, мені подобаються Сироткіна Г. А., Бутук О. А., Нечиталюк І. В. і  Мацишина І. В. На їх предметах зрозуміло, що потрібно робити, і інформація, що отримується на їх парах, ясна і корисна».

Марія Палій: «У моєму випадку видавців від журналістів відрізняє тільки вартість контракту».

Єлизавета Сокуренко: «Я вирішила обрати професію журналіста з двох причин. По-перше, мені завжди було простіше і зручніше висловлювати свої думки на письмі. Писати – те, що в мене добре виходило і те, що мені подобалося робити. Професія журналіста зобов’язує до постійного саморозвитку та розширенню світогляду. Упродовж усієї своєї роботи журналіст постійно дізнається про щось нове у різноманітних сферах: коли готує матеріал, береться за незнайому тему чи дізнається багато цікавого від компетентних людей. Це друга причина, з якої я вирішила обрати професію “знати все й дізнаватися ще більше”. Якщо вам подобається шукати, дізнаватися, доступно говорити зі своїми читачами про складне і спрямовувати його думки у правильне джерело (але при цьому не виховувати), ласкаво просимо!»

Даріанна Олейникова: «На мій погляд, видавці та журналісти кардинально один від одного нічим не відрізняються, що ті, що ті мислять і відчувають словами і текстами. Але видавці більше майстри, немов ювеліри, вони відточують журналістський продукт до ідеального стану. У моєму навчанні на факультеті мені подобалися тільки певні предмети і викладачі. Мені дуже пощастило, що я з першого курсу з найважливіших для журналіста предметів (майстерність і фах) потрапила до Н. О. Стеблини. Саме вона дала мені правильне уявлення про те, як повинен писати і працювати журналіст. Протягом п’яти років дуже не вистачало конкретних гуманітарних предметів − літератури, філософії, мов. В якійсь мірі їх відсутність компенсувала дисципліна «культурологія».

Вибір залишається, за тобою, абітурієнте.

Марія Жадан