Як журналістам живеться в Україні

В останньому опри­людненому дослідженні World Press Index, у якому міжнарод­ною організацією «Репортери без кордонів» було проаналі­зовано рівень свободи ЗМІ у 180 країнах світу, Україна зайняла 102 місце. Порівняно з 2016 роком, Україна піднялась на 5 позицій. Чи можна сказати, що рівень свободи слова в Україні нарешті починає збільшуватися?

Джерело: http://informer.od.ua/news/odeskij-region-sered-lideriv-z-porushennya-svobodi-slova-v-ukrayini-infografika/
Одеський регіон серед лідерів з порушення свободи слова в Україні

Тема свободи слова та діяль­ності журналістів нерідко об­говорюється на міжнародних, національних конференціях та досліджується державними організаціями. Так в реально­му часі на сайті Інституту ма­сової інформації можна слід­кувати за графіком порушення прав журналістів щомісяця. ІМІ моніторить свободу слова журналістів за 5 критеріями – вбивства, побиття, переш­коджання, цензура та погро­зи. Лише за початок 2018 року було виявлено 32 перешкод­жання, 10 погроз, 7 побиттів та відсутність вбивств і цен­зури. За даними дослідження ІМІ за 2017 рік було виявлено 181 випадків фізичного на­сильства над журналістами.

ІМІ повідомляють, що най­більшу кількість порушень за шість місяців 2017 року було зафіксовано у категорії «перешкоджання законній професійній діяльності жур­налістів» – 42 випадки (за той же період 2016 року – 46 випадків). На другому місці за кількістю порушень опи­нилася категорія «обмеження доступу до публічної інфор­мації». Цього року експерти ІМІ відзначають негативну тенденцію у цій категорії – зокрема, з початку року було зафіксовано 17 випадків по­рушень, пов’язаних з досту­пом до інформації, – а за той же період 2016 року було за­фіксовано 9 таких випадків. До трійки лідерів за кількістю порушень також увійшли по­грози журналістам (14 випад­ків), проте кількість погроз суттєво зменшилась порів­няно з аналогічним періодом минулого року (24 випадки). Водночас експерти ІМІ від­значають зменшення фізичної агресії щодо журналістів – з початку року було зафіксова­но 9 нападів, порівняно до 23 нападів, які були зафіксовані протягом аналогічного періо­ду минулого року.

Відносне покращення стану свободи слова журналістів у Україні пояснюється у звіті World Press Index: «З часу ре­волюції 2014 року україн­ська влада ухвалила ряд ре­форм, зокрема про прозорість структури власності ЗМІ та доступ до інформації держав­них органів влади, але ще по­трібно послабити жорсткий контроль олігархів над ЗМІ та заохотити редакційну неза­лежність».

Дійсно, редакцій­на незалежність від олігархів дотепер залишається однією з найбільших проблем україн­ських медіа. Головна пробле­ма для більшості українських медіа полягає в тому, що вони не заробляють самостійно гроші, а є бізнес-проектами, а відтак залежні у своїй редакційній політиці від забаганок власника. Про це говорили кілька учасників зустрічі, зокрема заступни­ця з інформаційної політики шеф-редактора сайту «Детек­тор медіа» Мар’яна Закуси­ло: «На телебаченні особливо відчутний вплив власників на контент, редакційна політика полягає на відстоюванні інте­ресів власника, а не соціаль­ному служінню», – зазначила експерт.

Одним з висновків на щоріч­ній конференції з медіаосвіти та медіаграмотності виокре­мили необхідність активізації громадянського руху. Дійс­но, без критичної та актив­ної громади не буває хоро­шої журналістики. У цьому напрямі в Україні працюють Академія української пре­си, «Детектор медіа», IREX (програма медіаграмотно­сті для громадян 2015-2016 рр., нинішній проект «Вив­чай та розрізняй»), Академія Deutsche Welle (тренінги для дорослих), StopFake через фактчекінгові проекти, ініціа­тиви з елементами медіагра­мотності впроваджує USAID PACT/ENGAGE, волонтер­ський культурно-освітній проект «Жовтий автобус» та інші. Велика роль в Україні саме громадського сектору в розвитку медіаосвіти — це не унікальне явище. Так, згідно з дослідженням Європейської аудіовізуальної обсерваторії, за останні п’ять років у 28 країнах ЄС третина проектів медіаграмотності реалізову­валася саме громадськими ор­ганізаціями.

В Україні тенденція щодо по­кращення свободи слова ЗМІ набирає обертів, а кількість фізичних насильств по відно­шенню до журналістів почи­нає зменшуватись.

Дмитро Тельпіс

Читайте також:

Журналістика за Фреймом

Маюмі Маруяма: особливості американської тележурналістики