Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Арабська весна: це кінець чи вона ще продовжується?

Наприкінці 2010 року — на початку 2011 на Близькому Сході та у Північній Африці почалось протистояння між народом та дивними рішеннями владою цих країн. Жителі були обурені корупцією та несправедливими рішеннями.

Давайте поглянемо на ситуацію більш детально та зробимо висновки, закінчились ці процеси чи ні.

В Тунісі, Алжирі та низці близькосхідних країн це закінчилось скиданням влади та приходом більш поміркованих демократичних сил, а в Лівії, Єгипті, Ємені та Сирії з Ліваном це пройшло не так спокійно. І саме з цими процесами тісно пов`язані хвилі міграції та виникнення терористичних загроз.

Наприклад, у Лівії після революції 2011 року, коли вбили диктатора Муаммара Каддафі, до влади прийшли сили, які намагаються нормалізувати ситуацію. Але у цьому році напруга зросла від того, що у країні двовладдя на чолі з Національними зборами, яких підтримує міжнародна спільнота, і воєнні формування на чолі з Халіфом Хафтаром наступають на столицю країни Тріполі, і за це місто йдуть жорстокі бої. За повідомленнями ООН у сутичках вже загинуло більше ніж 200 чоловік з обох сторін, а ще постраждали мирні жителі.

У Єгипті трохи інша ситуація. Там скинули президента Хосні Мубарака, і на чолі країни опинився лідер спільноти «Брати мусульмани» — Мухаммед Мурсі, але після декількох місяців при владі його також скинули і визнали це об’єднання терористичною організацією, а Мурсі запроторили у в`язницю. До влади на берегах Нілу прийшли воєнні генерали.

А тепер заглянемо до сирійської проблеми. Там зібрались вкупі і тероризм, і повстання проти владної верхівки, і курдське питання. У 2011 році у Сирії почалась боротьба з режимом Башара Асада та поміркованою курдською опозицією. Також на цій території, скориставшись слабкістю влади, з’явились терористичні організації — ІГІЛ та Джебхат-ан-нусра та Аль-Шабаб, які намагались поширити свій вплив у світовій політиці, але їх плани провалились, курдські формування за підтримки американських збройних сил відтіснили та розбили їх вщент. Але повернемось до Асада, якого підтримує Російська Федерація та курдські формуваннями. Владні війська перемагають, але зброя, яку вони застосовують, суперечить правам людини.

Можна зробити висновки, що арабська весна ще не завершилась, але вона на кінцевій стадії. В деяких країнах стало краще, наприклад, Єгипет, Йорданія, Марокко. Але у країнах Близького Сходу вона ще триває.

Максим Никитенко