Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Безробітна молодь: причини та наслідки

111111111111111111111111

За даними державної служби статистики, рівень безробіття серед молоді зріс на 30% за останні два роки. Верховна Рада зареєструвала новий законопроект щодо звільнення молоді від  податків при офіційному працевлаштуванні, який, в теорії, зменшить рівень безробіття.

Ініціатором законопроекту в Україні став народний депутат від фракції «Слуга Народу» Олексій Кучер. У записці до законопроекту пропонується звільнити від сплати єдиного соціального податку працівників, що не досягли 27 років. Таким чином уряд планує зменшити та в майбутньому зупинити трудову міграцію молоді з України.

Законопроект №2250 «Про внесення змін до Податкового кодексу України» вже розміщений на сайті Верховної Ради. Він сприятиме працевлаштуванню студентів та молодих спеціалістів й детінізує ринок зайнятості та доходів населення. 

«В українських реаліях встановлення граничного розміру доходу для отримання податкових пільг призведе лише до залишення в тіні справжніх розмірів доходу населення», — апелює Кучер.

За останніми дослідженнями     державної служби статистики, рівень безробіття молоді зріс майже на 30%, для порівняння — у Європі цей рівень не перевищує 18%. До речі, у Польщі такий законопроект вже існує. Відповідно до декларації, прийнятої урядом країни та Міністерством фінансів, від його сплати звільняються люди, молодші 26 років. Але деякі експерти вважають, що податкова пільга для молоді порушує принцип рівності, який прописаний у законодавстві держави. Інші ж, навпаки, думають, що це допоможе «вивести економіку з тіні». Ставка податку на доходи фізичних осіб складає 18% та стосується зарплат, лікарняних і виплат за договорами ЦПХ (цивільно-правового характеру). 

За даними одеського центру зайнятості станом на січень-жовтень 2019 року, статус безробітних осіб мають 32 тис. одеситів, серед яких 8,7 тис. — молодь. У свою чергу, служба зайнятості пропонує пройти професійне навчання за 33-ома професіями. Серед яких є адміністратор готельно-ресторанного бізнесу, перукар, візажист, швець, бармен, тракторист, столяр, оператор котельні, кухар, кондитер тощо. Із загального числа безробітних навчання пройшли лише 6,5 тисяч.  

Торкаючись теми безробіття, не можна обійти стороною питання освіти. Істотною проблемою є байдуже ставлення молоді до  навчання та працевлаштування в цілому. Але не тільки молодь ігнорує працевлаштування, існує проблема дискримінації молоді за віком, також велика кількість роботодавців просто не беруть молодих спеціалістів через відсутність досвіду роботи. Тут постає питання: звідки може з’явитися п’ятирічний досвід у людини, яка тільки-но закінчила вищий заклад освіти? Дослідивши сайти з пошуком роботи, можна натрапити на велику            кількість оголошень, в яких висувають пропозицію на роботу за фахом, але з обов’язковим досвідом роботи. 

«Це відразу лякає, адже я вчився, я знаю, але боюсь зробити якісь примітивні помилки через недостатній рівень напрацювання моїх навичок. Не хотілось б, щоб це сприймалось у штики моїм керівником», – Андрій, 22 роки, економіст. 

Через пострадянське уявлення про вищі заклади навчання, цінність освіти втрачається. Попри це, за даними Міністерства освіти та науки України 79% молоді отримують вищу освіту. 

«Якщо з кількістю людей з вищою освітою у нас сприятлива ситуація, то її якість залишає бажати кращого. Наприклад, за рівнем інженерної освіті ми входимо у 50-ку, а за бізнес-освітою – в кінці 100», пише  Gazeta.ua.

Проаналізувавши вступну кампанію 2019 року, Міністерство освіти та науки виокремило найпопулярніші професії. На чолі списків філологія та право — понад 65 тисяч заявок, далі йде менеджмент, комп’ютерні науки, педагогіка та журналістика — від 50 до 30 тисяч заявок. Трохи менше, 25 тисяч заявок, отримали економіка, інженерінг, психологія та медицина. Для порівняння, фізика та астрономія, математика, системна техніка та електроніка не досягли й тисячі заявок від абітурієнтів. Цікаво, що за даними державного центра зайнятості, за 2018 рік за фахом працює 51% всієї молоді. 

Безробіття, у свою чергу, призводить до економічних проблем у країні. Разом із тим збільшується підліткове насильство, наркоманія, алкоголізм, крадіжки. Законопроект може стати поштовхом для молоді щодо законного працевлаштування. В Україні, особливо у літній період, велика кількість молоді влаштовується на сезонну роботу без будь-яких документів. Часто стається так, що в кінці такого сезону заробітну плату підліткам не виплачують або виплачують не повністю. Багато таких ситуацій залишаються у тіні, й жертви мовчать, бо не можуть представити ніяких наочних доказів, оскільки не були зареєстрованими на посаді.

Промоніторивши сайти з пошуком роботи — Work.ua, Робота.ua, OLX (розділ роботи), можна зробити висновок, що працівники потрібні. Найвищий розмір заробітної плати сягає 25 тисяч гривень і вище, за умови знання англійської мови та вміння працювати зі стандартними комп’ютерними програмами. Також високооплачуваною є робота кур’єра GLOVO. Працівники обслуговуючого персоналу, касири, консультанти, адміністратори, оператори — на другому місці за заробітною платою — від 10 до 15 тисяч гривень. Але така робота також потребує спеціальних навичок і особистісних якостей. Найменш прибуткові вакансії для молоді не передбачають собою знання англійської, це визначна відмінність. Пропонуються вакансії різноманітних помічників, починаючи від помічників директорів компаній, закінчуючи допомогою вихователям в дитсадках. Звичайно, на такі вакансії мало хто відгукується, а для пропозицій, які передбачають собою якісь особливі обов’язки, більшість молоді просто не підходить через відсутність навичок. 

Проблему безробіття молоді досліджує міжнародний проект «EXCEPT». Серед питань, якими займаються дослідники — вплив відсутності роботи на здоров’я та добробут, незалежність від батьків та ризики бідності. Дослідження показують, що в країнах Європи та Україні зокрема — рівень здоров’я та добробуту є нижчими серед безробітної молоді, якщо порівняти з тими, хто працює. Матеріальна незахищеність примушує молодь працювати на посадах із поганими умовами праці, що негативно впливає на здоров’я. Інших же власне матеріальне становище зовсім не хвилює, жити «на шиї у батьків» для них звичайна справа. З часом безробітна молодь може перерости у безробітних дорослих. Що в результаті стане зародженням патологічної бідності, через яку зрілі люди не зможуть адекватно оцінювати рівень життя та підтримувати економіку країни. Тому, такі законопроекти, як даний, мають право на життя, бо це може стати першим дзвіночком у подоланні проблем безробіття не тільки серед молоді, а й, надалі, серед усіх верств населення.

Нагадаємо, за підрахунками держцентру зайнятості, кількість безробітних українців становить 2% від працездатного населення, а це 275 тис. осіб.

Гижиця Анастасія


Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Діалог культур: про зустріч студентів факультету журналістики, реклами та видавничої справи з Послом Канади в Україні

Студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи відвідали лекцію Надзвичайного і Повноважного Посла Канади в Україні — Лариси Ґаладзи. Зустріч пройшла в онлайн-форматі на платформі Zoom. На зустрічі також були присутні студенти з інших факультетів ОНУ імені І. І. Мечникова. Модерував захід кандидат політичних наук, доцент Володимир Дубовик.

Один у полі (не) воїн: про майбутнє конструктивної журналістики в Україні

Професія журналіста як об’ємна складна геометрична фігура: має багато аспектів, сторін та кутів… Це усвідомлюють студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи, тому займають активну позицію, стежать за трендами сучасної журналістики і у навчальний, і у вільний від занять час. Саме тому 13 квітня за сприяння керівництва та викладачів факультету вони долучилися до лекції «Конструктивна журналістика: як перестати писати тільки погані новини?», організатором якої стала Комісія з журналістської етики. Ключовим спікером був Віктор Пічугін, заступник головного редактора медіагрупи «Накипіло», голова Громадського телебачення Харкова

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний