Благодійна організація «Hope and Homes for Children» провела дослідження та виявила, що 70% дітей в українських дитячих будинках страждають від проблем з розвитком та рівнем достатнього нагляду. Перевірка дитячих будинків відбулась у Херсоні, Дніпропетровську, Кривому розі, Кременчузі та Кам’янці-Подільську. Кореспонденти газети SALT дізнались про висновок, до якого прийшли дослідники, та поширені причини потрапляння дітей до будинків-інтернатів.
З початку минулого століття було проведено десятки різних досліджень на тему негативного впливу дитячих будинків на дітей. Це впливає не тільки на їх розвиток, соціальну адаптивність, та ще й на економіку суспільства. В Україні на початок 2020 року зафіксовано понад 2756 дитячих осіб у будинках- інтернатах. У дослідженні в рамках проекту #БудинокДитиниНеДляДитини брали участь 415 дітей та 712 робітників. Діти потрапляють до інтернату здоровими, але вже з 3 років в них відбувається затримка розвитку мозку. Дослідники цієї теми, а саме докторки медичних наук, Олена Ріга та Тетяна Куріліна, затверджують, що затримка у розвитку є у 58%, а замала вага тіла у 22% від перевірених дітей. Більш ніж половина дітей мають порушення, яких не мали при народженні. Затримку у рості за віком мають 58%. Це наслідок білкової й вуглеводної недостатності харчування та безвідповідальне відношення державних структур до стану маленьких громадян України.
Від персоналу не потребують слідкувати за історіями захворювання дітей, тому у декількох зовсім немає медичних книжок. Тільки 32% дітей мали стоматологічний огляд за все життя.
«Ранній період – час величезних можливостей, які дитина може втратити назавжди, якщо не отримує любові та індивідуальної опіки, які так необхідні їй для виживання й розвитку. Дослідження в області нейронаук показують, що на формування мозку впливають не тільки генетичні фактори, але і життєвий досвід, і середовище, в якому росте дитина. Це і правильне харчування, і почуття безпеки, важливі для раннього віку іграшки, а також адекватна комунікація. А в будинку дитини, на жаль, ніхто з персоналу не в змозі замінити дитині маму і дати йому такі важливі речі як тактильна близькість, турбота або емоційний контакт. Саме тому діти починають відставати в розвитку
«, – пояснила Галина Постолюк, директор регіонального офісу «Надія та житло для дітей», для Gordonua.com
Інформація, що в дитячих будинках живуть тільки діти сироти – міф, адже така ситуація тільки у 1%. Інші мають батьків або близьких родичей, але вони добровільно віддали дітей на виховання державою. Діти перебувають там достатньо довго, вони не повертаються до своєї біологічної родини. У віці до року є 60%, що дитину заберуть до нової родини, а вже у 3 роки вірогідність зовсім інша – 7%. Це у 8 разів менше, ніж у перші місяці життя. Всього три роки, а негативний вплив середовища на дитину посилюється із кожним днем.
Основні причини, чому дитина потрапила до інтернату (за рейтингом Hope and Homes for Children):
1. Зловживання щодо дитини з боку батьків та недбале ставлення – 43%
2. Відмова батьків від дітей – 28%
3. Недогляд збоку дітей через алкогольні та наркотичні речовини – 26%
4. Бідність та відсутність житла – 25%
5. Біологічна смерть батьків – 2%
Кожна 73-тя дитина покинута батьками та виховується у державних установах. Схема нагляду за дітьми досить застаріла. Будемо сподіватися, що ця інформація у регіонах буде використана Міністерством охорони здоров’я та Міністерством соціальної політики при впровадженні реформ охорони здоров’я та деінституціалізації.
Трегуб Анастасія 3 курс, SALT