Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Біжи та збирай сміття

Щороку у світі з’являються нові способи вести здоровий спосіб життя. У 2016 році, в Швеції стартував перший в історії людства проект під назвою плогінг як один із варіантів фітнес-тренування. За два роки цей рух завоював більшість європейських країн і прийшов в Україну. Саме час з ним познайомитися.
Термін «плогінг» придумав шведський еколог Ерік Альстрем. Англійське «jogging» він схрестив зі шведським «plocka upp», що в перекладі – підібрати. Плогінг – це суміш турботи про довкілля і здорового способу життя. Суть його полягає у тому, що люди поєднують звичайну пробіжку зі збиранням сміття. Вони організовують свої тренування в найзабрудненіших місцях, а з собою беруть великі пакети. Люди кидають пластикові пляшки, контейнери з-під їжі, пакети, скляночки, банки, обгортки на землю, тротуари, у воду. Частенько залишають усе це на місцях пікніків в парку, на пляжі або лісовому лужку. Не замислюючись про наслідки. Під час бігу, якщо спортсмен десь побачив сміття, то він просто нахиляється і забирає його з собою. Людина виконує вправи, які роблять у фітнес-залі: біг, нахили, випади, стретчінг та інше. Як результат, спортсмен витрачає масу калорій і приносить користь довкіллю. За певний період часу при плогінгу спалюється 288 калорій, тоді як при звичайній пробіжці – 235. Тим, хто не може дозволити собі бігати, так звані «плогери» радять зайнятися антисміттєвою ходою, що спалює до 120 калорій за півгодини.
Плогінг – дуже складне у фізичному плані зайняття. Наприклад, ви в рукавичках і з легким пакетиком в руках, біжите по парковій доріжці, а з-під гілки, що впала, можна побачити пластикову пляшку. Щоб її дістати, вам треба зупинитися, нахилитися, підняти гілку, відкинути її убік, знову нахилитися за пляшкою, підняти її і тільки тоді покласти в пакет. Але на цьому вправи не закінчуються. Не встигнув розігнутися, ви помічаєте під деревом пластиковий пакет або фантик від цукерки. Їх можна дістати рукою, але для цього потрібно сісти навпочіпки і дотягнутися до них. Тільки розігнулися – а на дорозі пробка від шампанського. У спорті такі вправи називаються «біг з комплексним навантаженням», де задіяні усі м’язи тіла, особливо живота, сідниць та стегон.
Завдяки даним міжнародної асоціації переробників відходів (ISWA), наша редакція дізналась, що щороку у світі додається 4 млдр. тонн нового сміття, з них приблизно 1,6 млдр. побутові відходи. На полігони потрапляє тільки 368 млн. тонн з цього числа, усе інше потрапляє на вулиці, в моря та ліси. Українці щорічно викидають близько 70 млрд. відходів. В середньому, одна людина викидає в місяць 40 кілограмів сміття. Переробляють всього біля 5-ти відсотків відходів, решту закопують на полігонах.
«Я намагаюсь турбуватися про довкілля, роблячи банальні та маленькі, проте дуже важливі речі. Техніка безпеки на природі завжди повинна бути виконана. Сортувати сміття – це індивідуальне бажання, проте хоча б викидати його у смітник, а не на землю, повинен кожний. В осінню пору часто бачу спалені листя, що робити зовсім не треба. Люди дуже часто помічають що відбувається навколо них, проте якщо небайдужих стане більше – то ми можемо розраховувати на чисте довкілля та екологію», – розповідає студентка 2-го курсу Анастасія, коли я вирішила запитати у студентів ОНУ імені І.І.Мечникова про те, яким чином вони турбуються про довкілля.
А ось, яку відповідь дала мені першокурсниця Марія: «Вже рік я займаюсь збором пластика. На це мене підштовхнув документальний фільм A Plastic Ocean. Завдяки цьому фільму я сприймаю це зайняття не просто як сбір пластика, а як спосіб врятувати риб і птахів від тяжкої смерті, яка приходить коли їх шлунки переповнюються пластиковим сміттям».
Пам’ятка плогеру. Плогерам можна залишати на місці: папір, все, що розкладеться саме (харчові відходи, сліди життєдіяльності домашніх тварин і іншу органіку). Дозволяється збирати: целофан (пакети, плівку, обгортки), пластик, пляшки, використані батареї, дрібні побутові відходи (легкі побутові прилади, одяг, фантики). Забороняється збирати: медичні відходи, у тому числі шприц, гострі предмети, котрі можуть поранити, важкі і громіздкі предмети, для переміщення яких, потрібно кілька чоловік.
Засновник руху і, по суті, нового виду фітнеса, Ерік Альстрем запустив проект Plogga, в якому детальніше розповідається про плюси плогінга. Ідея припала до душі у багатьох країнах, у тому числі і декільком екологічним організаціям – Plastic Patrol і Keep America Beautiful.
Отож, актуальність еко-фітнеса росте, а плогінг охоплює все більше нових країн та регіонів, роблячи проект масовим і корисним – як для самих учасників, так і для екологічної ситуації. Ця модна і корисна течія, що поєднує активне зайняття спортом і прибирання сміття, може стати трендом, якщо кожна людина просто замислиться не лише про себе, але і про чистоту, і збереження природи.

Пітюкова Юлія

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Діалог культур: про зустріч студентів факультету журналістики, реклами та видавничої справи з Послом Канади в Україні

Студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи відвідали лекцію Надзвичайного і Повноважного Посла Канади в Україні — Лариси Ґаладзи. Зустріч пройшла в онлайн-форматі на платформі Zoom. На зустрічі також були присутні студенти з інших факультетів ОНУ імені І. І. Мечникова. Модерував захід кандидат політичних наук, доцент Володимир Дубовик.

Один у полі (не) воїн: про майбутнє конструктивної журналістики в Україні

Професія журналіста як об’ємна складна геометрична фігура: має багато аспектів, сторін та кутів… Це усвідомлюють студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи, тому займають активну позицію, стежать за трендами сучасної журналістики і у навчальний, і у вільний від занять час. Саме тому 13 квітня за сприяння керівництва та викладачів факультету вони долучилися до лекції «Конструктивна журналістика: як перестати писати тільки погані новини?», організатором якої стала Комісія з журналістської етики. Ключовим спікером був Віктор Пічугін, заступник головного редактора медіагрупи «Накипіло», голова Громадського телебачення Харкова

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний