Щороку у світі з’являються нові способи вести здоровий спосіб життя. У 2016 році, в Швеції стартував перший в історії людства проект під назвою плогінг як один із варіантів фітнес-тренування. За два роки цей рух завоював більшість європейських країн і прийшов в Україну. Саме час з ним познайомитися.
Термін «плогінг» придумав шведський еколог Ерік Альстрем. Англійське «jogging» він схрестив зі шведським «plocka upp», що в перекладі – підібрати. Плогінг – це суміш турботи про довкілля і здорового способу життя. Суть його полягає у тому, що люди поєднують звичайну пробіжку зі збиранням сміття. Вони організовують свої тренування в найзабрудненіших місцях, а з собою беруть великі пакети. Люди кидають пластикові пляшки, контейнери з-під їжі, пакети, скляночки, банки, обгортки на землю, тротуари, у воду. Частенько залишають усе це на місцях пікніків в парку, на пляжі або лісовому лужку. Не замислюючись про наслідки. Під час бігу, якщо спортсмен десь побачив сміття, то він просто нахиляється і забирає його з собою. Людина виконує вправи, які роблять у фітнес-залі: біг, нахили, випади, стретчінг та інше. Як результат, спортсмен витрачає масу калорій і приносить користь довкіллю. За певний період часу при плогінгу спалюється 288 калорій, тоді як при звичайній пробіжці – 235. Тим, хто не може дозволити собі бігати, так звані «плогери» радять зайнятися антисміттєвою ходою, що спалює до 120 калорій за півгодини.
Плогінг – дуже складне у фізичному плані зайняття. Наприклад, ви в рукавичках і з легким пакетиком в руках, біжите по парковій доріжці, а з-під гілки, що впала, можна побачити пластикову пляшку. Щоб її дістати, вам треба зупинитися, нахилитися, підняти гілку, відкинути її убік, знову нахилитися за пляшкою, підняти її і тільки тоді покласти в пакет. Але на цьому вправи не закінчуються. Не встигнув розігнутися, ви помічаєте під деревом пластиковий пакет або фантик від цукерки. Їх можна дістати рукою, але для цього потрібно сісти навпочіпки і дотягнутися до них. Тільки розігнулися – а на дорозі пробка від шампанського. У спорті такі вправи називаються «біг з комплексним навантаженням», де задіяні усі м’язи тіла, особливо живота, сідниць та стегон.
Завдяки даним міжнародної асоціації переробників відходів (ISWA), наша редакція дізналась, що щороку у світі додається 4 млдр. тонн нового сміття, з них приблизно 1,6 млдр. побутові відходи. На полігони потрапляє тільки 368 млн. тонн з цього числа, усе інше потрапляє на вулиці, в моря та ліси. Українці щорічно викидають близько 70 млрд. відходів. В середньому, одна людина викидає в місяць 40 кілограмів сміття. Переробляють всього біля 5-ти відсотків відходів, решту закопують на полігонах.
«Я намагаюсь турбуватися про довкілля, роблячи банальні та маленькі, проте дуже важливі речі. Техніка безпеки на природі завжди повинна бути виконана. Сортувати сміття – це індивідуальне бажання, проте хоча б викидати його у смітник, а не на землю, повинен кожний. В осінню пору часто бачу спалені листя, що робити зовсім не треба. Люди дуже часто помічають що відбувається навколо них, проте якщо небайдужих стане більше – то ми можемо розраховувати на чисте довкілля та екологію», – розповідає студентка 2-го курсу Анастасія, коли я вирішила запитати у студентів ОНУ імені І.І.Мечникова про те, яким чином вони турбуються про довкілля.
А ось, яку відповідь дала мені першокурсниця Марія: «Вже рік я займаюсь збором пластика. На це мене підштовхнув документальний фільм A Plastic Ocean. Завдяки цьому фільму я сприймаю це зайняття не просто як сбір пластика, а як спосіб врятувати риб і птахів від тяжкої смерті, яка приходить коли їх шлунки переповнюються пластиковим сміттям».
Пам’ятка плогеру. Плогерам можна залишати на місці: папір, все, що розкладеться саме (харчові відходи, сліди життєдіяльності домашніх тварин і іншу органіку). Дозволяється збирати: целофан (пакети, плівку, обгортки), пластик, пляшки, використані батареї, дрібні побутові відходи (легкі побутові прилади, одяг, фантики). Забороняється збирати: медичні відходи, у тому числі шприц, гострі предмети, котрі можуть поранити, важкі і громіздкі предмети, для переміщення яких, потрібно кілька чоловік.
Засновник руху і, по суті, нового виду фітнеса, Ерік Альстрем запустив проект Plogga, в якому детальніше розповідається про плюси плогінга. Ідея припала до душі у багатьох країнах, у тому числі і декільком екологічним організаціям – Plastic Patrol і Keep America Beautiful.
Отож, актуальність еко-фітнеса росте, а плогінг охоплює все більше нових країн та регіонів, роблячи проект масовим і корисним – як для самих учасників, так і для екологічної ситуації. Ця модна і корисна течія, що поєднує активне зайняття спортом і прибирання сміття, може стати трендом, якщо кожна людина просто замислиться не лише про себе, але і про чистоту, і збереження природи.
Пітюкова Юлія