Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Чернігів – місто легенд

Затишні вулички, які так і манять своєю атмосферою, старенькі
будівлі, які можуть розповісти тобі про давнину, лише закрий очі – так ми
бачимо ідеальний уікенд у старій Європі. Але більшість і не здогадується,
що для таких вражень не потрібно їхати геть з країни. У нас є багато міст,
які вже були у своєму розквіті у той час коли Європа залишалася «темною».
Чернігів – місто з більш, ніж 1000-літньою історією, яке було осередком
культурно-політичного та освітнього життя Київської Русі.

Якщо хочеш на власні очі побачити історію, не витрачаючи при цьому
великих коштів – уікенд у Чернігові саме те, що потрібно. Питання «як
дістатися» не слід відкладати до останнього, адже прямого потяга Одеса-
Чернігів немає, проте у будь-який зручний спосіб ви зможете доїхати до
столиці, а звідти на маршрутці майже з будь-якої частини Києва за дві години
дістатися Чернігова. Квиток до Києва із врахуванням студентського
обійдеться приблизно у 200 гривень, але можна знайти і дешевше, якщо
задатися ціллю не в останній момент. Дорога від Києва до головного міста
найпівнічнішої області нашої країни коштуватиме 100 гривень.
Чому варто відвідати? Тут все просто: хоча б заради того, аби скласти
власне враження про місто, відчути його енергетику та дізнатися хоча б про
одну з безлічі міських легенд, а за 1100 років їх склалося багато. За
билинами, саме на під’їзді до Чернігова чинив розбій Соловій-Розбійник.
Або ж більшість корінних жителів залюбки повідають вам легенду про
Мотрю Кочубей, хрещену-доньку Івана Мазепи, яку він покохав та мав взяти
у дружини, але батьки дівчини не змогли цього допустити та прокляли її.
Відтак привид дівчини не зміг віднайти спокою, а той хто охрестить дівчину
у ніч на Богородицю, дізнається про місцеперебування скарбів Мазепи.
Звісно це лише міф, але, повірте, охочих розбагатіти серед місцевих
відчайдухів щорік вистачає. Для того, щоб обійти основні пам’ятки вам знадобиться лише вільний
час та бажання, при цьому не доведеться витрачати багато грошей, бо усі
визначні місця міста зосереджені на Валу у так званому дитинці – історичній
частині старого міста. Умовно це можна назвати фортецею, де у напрямку
в’їзду до міста стоять гармати 16 століття. До речі, він не раз визнавався
найкрасивішим серед усіх міст в Україні, бо прикрашає його велична
Катерининська церква. Сьогодні на Валу можна нарахувати 12 гармат. Ще
одна міська легенда пов’язана з 13-ю: якщо дівчина не хоче йти на побачення
з хлопцем, то призначає йому побачення біля 13-ї гармати, і якщо хлопець не
дуже обізнаний в історії міста – чекати йому кохану доведеться дуже довго.
Живими експонатами дитинця є місцеві білки, які настільки звикли до
людей, що поводяться наче ручні, якщо бути обережним – можна погодувати
прямо з долоні.

Ще однією цікавинкою міста є Антонієві печери, комплекс яких був
збудований у 11 столітті за ініціативи Антонія – одного із засновників Києво-
Печерського монастиря. Цікаво, що на сьогодні досі досліджені не всі ходи
(за здогадками під землею вони простягаються до Києва). Туристам доступні
лише два яруси печер, хоча насправді їх аж чотири, але оскільки вони не до
кінця досліджені, то хід туди заборонений. За переказами, в одній із келій,
яка належала Антонію Печерському, досі можна побачити привид святого – у
це вірять усі дітлахи та навіть деякі дорослі – про це мені повідав
український краєзнавець та почесний житель міста Герард Кузнєцов, із яким
мені особисто випала нагода поспілкуватися. З більш наукової точки зору це
явище пояснюється дуже просто: з-під землі вибивається природний газ,
таким чином утворюючи щільну димку. Вірити у містику цього місця чи ні –
зможете вирішити лише відвідавши культурну пам’ятку, але я на власні очі
побачила щось незвичне ще бувши 10-літньою, тому і досі переконана, що
місце дуже незвичайне та таємниче.

Щодо проживання та харчування не слід перейматися бюджетом, адже
мерія міста усіляко заохочує розвиток туризму у місті, тому ціни дуже
прийнятні. Номер у готелі на 2-3 персони можна забронювати за 400 гривень,
а якщо поставити собі на меті заздалегідь, можна знайти апартаменти у
центрі міста подекуди й за 300 гривень за добу.
У Чернігів слід їхати у будь-який сезон, бо це місто зачарує у всі пори
року, завжди зможе повідати вам свої таємниці та збудити вашу уяву
історією давнини.

Анна Клюковська

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний

Студентські газети – результат колективної роботи майбутніх журналістів

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи викладають дисципліну, що направлена на відточення студентами практичних навичок володіння словом, – журналістську майстерність. На цих заняттях студенти

Осінь по-карпатськи

Карпати – багата культурна історія, збирання ягід та грибів, катання на лижах і сноуборді, риболовля, купання в гірських річках і просто естетична насолода краєвидами. Ми