“Сумно усвідомлювати, що настав той момент, коли я розлучаюся з Одесою, з Чорноморцем. З містом і клубом, які стали для мене рідними. З чудовими вболівальниками, яких я завжди буду згадувати з теплотою. Разом ми пройшли колосальний шлях довжиною в чотири роки. Це – відмінний і незабутній час”, – Роман Григорчук.
Це останні слова Григорчука на чолі головного тренера одеського Чорноморця. Ці слова стали для одеських футболістів і вболівальників блискавкою серед ясного неба. Ці слова – вбили одеську команду.
У сезоні 2010/11 команда, після декількох сильних сезонів покинула Вищу лігу України. Пішов цілий десант футболістів, також покинув свій пост й головний тренер клубу Семен Альтман. На зміну прийшов молодий та креативний спеціаліст – Роман Григорчук, людина, до якої ми звернемося ще не раз.
Коуч привів з собою деяких виконавців, які за два сезони допомогли клубу повернутися до еліти українського футболу. Тоді свій потенціал реалізували такі футболісти як: Віталій Балашов, Іван Бобко, Олексій Антонов, Дмитро Безотосний та інші.
У сезоні 12/13 (цей сезон вважають одним з найсильніших у історії УПЛ) Чорноморець стрибнув вище своєї голови. Ще до середини сезону “моряки” займали п’яте, лігоєвропейське місце, щоправда під кінець команда все ж-таки опустилася на шосте, але це дало їм право вийти до бажаної Ліги Європи.
Сезон 13/14 став для Чорноморця одним із пікових у новітній історії. Клуб запросив відомих іностранців: Маркуса Бергера, Франа Джа Джедже, Лео Матоса. Розпочав сезон дуже вдало, перемогою над Київським Динамо (2:1), Дніпром (1:0) та нічиєю з харківським Металістом (0:0). У груповому етапі Ліги Європи “моряки” перевершали усі очікування, обігравши сербську Црвену Цвезду, хорватське Динамо Загреб, та голландське ПСВ. Лише у 1/16 клуб, у запеклій боротьбі посупився французькому Ліону.
Одеські вболівальники були в захваті від роботи головного тренера та футболістів, адже ніхто навіть не міг уявити, що скромний клуб зможе перевернути історію. Але, як це часто трапляється у футболі, ця радість тривала не дуже довго. У 2014 році до країни прийшла економічна криза, яка торкнулася й Леоніда Клімова – людину, яка фінансувала Чорноморець.
У сезоні 14/15 клуб знову відвоював право виступити у кваліфікації Ліги Європи, але на цей раз, удача їм не усміхнулася. Програвши хорватському Спліту (0:2), Чорноморець завершив боротьбу за вихід до групової стадії.
Під час зимового трансферного вікна Роман Григорчук та весь тренерський штаб залишили команду. Провідні гравці роз’їхалися по Європі, Бергер перейшов до норвезького “Старту”, Джа Джедже до Сарпсборга 08, а Матос до Дніпра. Команду очолив Олександр Бабич, погравший за одеситів та тренувавший молодіжні склади команди.
Складно сказати, чи був Бабіч саме тією людиною, через яку “моряки” опинилася на дні турнірної таблиці, адже після нього у клубі майже усі зміни пішли тільки у гіршу сторону, але точно можна сказати, що у тому сезоні команда змінила траєкторію розвитку.
Після серії невдалих ігор Бабіч покинув клуб, з’явилися чутки про дуже велику заборгованість заробітної плати між колективом та президентом. Команду очолює білоруській фахівець Олег Дулуб, при якому у команди “загорілися очі”, яка знову відібрала очки у Динамо та Шахтаря. Але той самий Дулуб надовго не затримався. Як після цього заявив спеціаліст, клуб неодноразово обіцяв гравцям преміальні та не виплачував їх. А запрошувати кваліфікованих виконавців не було можливості.
У кінці сезону Чорноморець мав вилітати до Першої Ліги, але ФК Полтава, яка пройшла одеситів у стикових іграх відмовилася від участі у змаганні і припинила свою існування.
А ні Фролов, а ні Грановський не змогли зробити з найгіршого клубу УПЛ “цукерочку”. На початку сезону 18/19 керівництво представило вболівальникам нового головного тренера. Їм став відомий болгарський фахівець Ангел Червенков, який вже декілька років проробив в Україні, та був знайомий з можливостями клубу.
Станом на зараз Чорноморець займає передостаннє місце в Вищій Лізі України, та перспективи команди далекі до ідеалу.
Вболівальники клубу звинувачують керівництво, яке не вкладає достатньо багато грошей в розвиток інфраструктури, але не можна забувати, що майже усі команди, включаючи й Динамо, Зорю та Шахтар, переживають кризу.
Одеські вболівальники чекають на повернення Романа Григорчука, та дійсно якісного футболу. Остається лише вірити, що в Одесі знову буде цвісти єврокубкова весна.
Богдан Бондаренко