Чи готові українці по-новому сприйняти своїх класиків?

До дня народження великої письменниці Лариси Петрівни Косач-Квітки 25 лютого вийшов тизер до майбутнього байопіку “Леся Українка. Узлісся”

На початку лютого на станції метро Тараса Шевченка в Києві відкрилася виставка художника Олександра Грехова “Квантовий стрибок Шевченка”, яка показує постать українського поета в образі відомих кіногероїв та історичних постатей. Серед кіногероїв, в яких перевтілили Кобзаря, – пірат Джек Горобець, магістр Йода, Вільям Воллес з фільму “Хоробре серце”, Термінатор та інші. Виставку організували Національний музей Шевченка та Київський метрополітен. Був тур містами, але поміж захоплених виставкою, були й ті, хто негативно відгукнувся, навіть погрожував художнику, нищив картини. 

Мета виставки — популяризувати Шевченка, натомість не все суспільство сприймає такі експерименти. Стереотипність сприйняття можна було б пояснити віком, застарілими методами освіти, та серед противників цієї акції можна було знайти й молодих людей, які вважають, що таким чином художник паплюжить  канонічний образ Кобзаря.  Міністерство культури  ж планує зняти фільми про інших класиків української літератури: Франка, Шевченка та Лесі Українки. 

До дня народження великої поетеси 25 лютого на екран вийшов тизер до майбутнього байопіку, присвяченого Лесі Українці. У якому образі вона постане перед глядачем, можемо тільки здогадуватись. Режисери та продюсери обіцяють показати іншу Лесю й детально показати її нелегкий шлях. 

«Ми всі звикли до портрета на шкільній стіні та сухих фактів, які викладали нам вчителі літератури», — говорять продюсери Марія Москаленко та Юлія Сінькевич. У фільмі вони задумали показати некласичний образ Лесі Українки, більш живої, сучасної… Маємо надію побачити цікаві повороти її долі в деталях. 

Цікаво чи буде згадано у фільмі, щось про інтимне життя Лесі. Як відомо, свого часу скандальна дисертація українського науковця та професора Віри Агієєвої  викликала ряд емоцій, обурень, обговорень щодо інтимних  зв’язків Лесі Українки з українською письменницею Ольгою Кобилянською. 

Такий жанр як байопік, тобто біографічний фільм, дуже популярний у Голівуді. На відміну від «стрічки, заснованої на реальних подіях» або «історичних фільмів», фільм-біографія всебічно відтворює життєпис особистості або хоча б роки, які відіграли найважливішу роль у житті людини, про котру йдеться у фільм. Прикладом є усіма  обожнюваний американсько-британський біографічний фільм 2018 року про гурт «Queen», що розповідає про співака Фредді Мерк’юрі. В Украіні цей жанр не так поширений, але набирає популярності. 

В короткому ролику на дві хвилини показано один із найскладніших періодів життя Лесі, а саме: останні дні життя коханого Сергія Мержинського. Саме тоді вона написала одну із своїх поем «Одержима». Головну роль зіграла українська акторка Дар’я Полуніна. Як заявляє режисер байопіка Нана Джанелідзе, у фільмі буде показано життя Лесі Українки з дитинства до останніх днів життя. Дослідники стверджують, що саме ці події стали переломними й дали новий поштовх у творчості, що згодом принесло їй світове визнання. Для довідки: Нана Джанелідзе є відомою грузинською режисеркою та сценаристкою. Вона є співавтором сценарію до культової картини Тенгіза Абуладзе «Каяття».  

«Раніше з особистістю Лесі Українки я була знайома настільки ж, наскільки всі грузини – знала, що вона жила у нас, що вона померла в Сурамі, що була революціонеркою. Був такий собі застиглий портрет на шкільних стінах; є ще дуже хороша скульптура Тамари Абакелія. Знала, що вона хворіла на туберкульоз – ось такі, дуже загальні, дані…коли ми знімали останню сцену фільму «Покаяння», де жінки йшли до храму, пролунала фраза: «Навіщо дорога, якщо вона не приводить до храму?». Це була саме вулиця Лесі Українки. Ось такий дивний, несподіваний і смішний збіг», — розповідає режисерка нового проекту в інтерв’ю на порталі «Телекритики». 

У мережі почали обговорювати свої враження від тизеру. Його зняли за підтримки Українського культурного фонду. Поки що можна говорити тільки про враження та захоплення від 2-х хвилинної мовчазної картини. Відгуки загалом такі: «аж мурахи побігли», «виглядає шикарно», «атмосферно, змістовно, красиво», «уривок без слів, а скільки пережито емоцій», «неймовірно гарно». 

Зйомки фільму ще не почалися, але поціновувачі творчості Лесі Українки захоплені й чекають на вихід фільму, дата виходу якого ще не відома, у мережі гуляє припущення, що на екран фільм вийде в 2020 році. Обнадіяли; тепер головне, щоб не розчарували. 

Не часто зараз зустрінеш на телебаченні біографічні документальні фільми, але всі ми знаємо, що формування історичної пам’яті є важливою складовою національної свідомості. Маємо надію, що кіно про Лесю Українку започаткує розвиток байопіку в Україні, присвяченого всіма обожнюваним постатям. 

Діхтяр Анастасія

Поділитися:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram