«Чи знаєте ви українську автокефалію? О, ви не знаєте української автокефалії!» – так би заспівав Гоголь, якби жив у наш час. За даними соціологічної служби Центру Разумкова, 67% українців вважають себе православними вірянами. Питання надання Томосу про автокефалію українській церкві активно обговорюється вже півроку на найбільших православних соборах світу. Також ця проблема активно резонує в суспільстві. Спробуємо розібратись, що таке Томос, чи потрібен він Україні та що ми отримаємо після його надання.
Третя спроба отримати Томос
У 1992 році, коли вперше почалися розмови про утворення незалежної Української церкви в незалежній державі, великим прихильником ідеї отримання автокефалії, якщо не ініціатором, був тодішній президент Леонід Кравчук. За його президентства це питання вирішити не вдалося. Леонід Кучма також виступав за створення єдиної православної церкви України. З новою силою ця тема актуалізувалася за президента Віктора Ющенка, який так само намагався допомогти УПЦ КП отримати визнання й автокефалію. Але й ця спроба була невдалою. Нинішня церковна ініціатива Петра Порошенка є, фактично, третьою спробою отримати Томос у новітній історії України.
У квітні цього року невизнані церкви (Церква Київського патріархату та Автокефальна церква) направили Константинопольському патріархові Варфоломію прохання про надання їм автокефалії. Пізніше, 19 квітня, Верховна Рада підтримала постанову про підтримку звернення президента до вселенського патріарха Варфоломія про надання Томосу на автокефалію православної церкви в Україні.
7 вересня Константинополь зробив коротку заяву, в якій повідомив, що “в рамках підготовки до надання Православній Церкві в Україні автокефалії” до Києва направляються два екзархи (представники) Вселенського патріархату. Як результат, 14 вересня Синод РПЦ ухвалив рішення про припинення «дипвідносин» з Константинополем. Отже, і про припинення участі в усіх структурах під головуванням Константинопольського патріархату.
В історії вже була схожа ситуація, коли Константинополь і Москва ділили територію. На початку 1996 року Синод Вселенського патріархату визнавав Естонську православну церкву своєю митрополією. Це рішення стосувалося всього 80 православних приходів в Естонії, але призвело до того, що РПЦ на кілька місяців розірвала всяке спілкування з Константинополем. Тому зараз у Константинополі воліють заручитися підтримкою якнайширшого кола помісних церков.
Автокефалія дасть рівність
Разом з одеськими священниками, істориками та політологами спробували розібратись, чи потрібна автокефалія українській церкві.
За даними статистики Центру Разумкова, до вірян церкви Київського патріархату себе відносять 43%, до церкви Московського патріархату – 19%, а до Автокефальної церкви – 0,4%. Цікава ситуація й з кількістю храмів різних конфесій в Одеській області. До прикладу, приходів УПЦ МП налічується 379, приходів УПЦ КП – 98.
«Автокефалія дасть рівність», – саме так вважає Іван Сеник, член парафіяльної ради Храму Різдва Христового УПЦ КП. Він стверджує, що, по-перше, автокефалія дасть Україні рівність між іншими церквами та поверне історичну правду. Адже через неправомірні дії Москви українська церква опинилася під крилом РПЦ, чого не мало статися.
По-друге, автокефалія дасть можливість створити своє представництво на горі Афон, тобто побудувати свій храм та вести богослужіння за законами православного світу. «Є такий момент в богослужінні, що невизнана церква не має права здійснювати євхаристію. Тобто священики з невизнаної церкви не зможе провести таїнство разом з священиками з визнаної церкви. Це означає, що у випадку, якщо хтось з українців захоче провести таїнство вінчання на Афоні, то зробити це не зможе», – пояснює Іван Сеник. Слід розуміти, що Томос це не надання благодаті церкві, а документ, який засвідчує рівність з іншими церквами – внутрішня політика. Побудова храму на горі Афон дасть можливість українській церкві на рівних з іншими визнаними церквами вести богослужіння.
Розкольники мають покаятись
Представники УПЦ МП зі Свято-Троїцького Собору захотіли залишитись анонімними, ба більше, давали коментарі off-records (без запису). Вони переконані: все, що зараз відбувається – не має відбуватись. УПЦ МП, яка знаходиться під керівництвом РПЦ, упевнена, що Україна має сама розібратись зі своїми проблемами, тобто без сторонньої допомоги Константинополя. Вони пропонують досить просту схему: КП та УАПЦ, яких Московський патріархат уперто називає «розкольниками», мають покаятися та попросити про відновлення єдності української церкви в Московського патріархату. Після чого останні разом з Москвою будуть вирішувати, що робити далі. Цікаво, що звинувачення про вплив з боку РПЦ Московський патріархат відкидає.
Вселенський патріархат вже давно мав прийняти це рішення
Історикиня, старший викладач факультету історії та філософії Галина Левченко вважає, що церковне питання зараз – це маніпуляція. А вирішення цієї проблеми потрібно було знайти ще тоді, коли Україна стала незалежною. Галина Левченко впевнена, що одразу після проголошення незалежності варто було не створювати Київський патріархат, а порушувати питання про автокефалію. Але Президент Кравчук, на її думку, був не надто рішучим, хоча тоді слід було вирішувати цю проблему. «Томос потрібний. Якби церква не впливала на громадське життя та на політику, тоді це могло б бути байдуже. Але це не нормально, коли церква знаходиться під зверхністю іншої держави, ба більше, та держава ще й намагається впливати на політику іншої», – зазначає історикиня.
Політолог Андрій Вігірінський зазначає, що надання Томосу Єдиній церкві не порушує права вірян, їх не змушують молитися іншому Богові чи ходити в іншу церкву. В Україні плюралізм віросповідання. В нас дуже багато різних християнських церков: католики, греко-католики, римо-католики. “Ми вже знаємо, як захищають російськомовне населення. І зараз окремі політичні сили педалюватимуть тему, що за ідейні вподобання людей позбавили церкви і майна. Говоритимуть, що їм хочуть насадити іншу релігію, інше бачення, хочуть забрати святині. Це вже активно запускається. Особливо після того, як Варфоломій сказав, що Почаївська і Києво-Печерська Лаври перейдуть під управління Єдиної помісної церкви”, – наголосив Андрій Вігірінський.
«Я переконана атеїстка, але розумію, що Томос потрібний»
Коментарі перехожих людей з приводу надання документа про автокефалію виявились досить неоднозначними.
Наприклад, студентка Марина вважає так: «Я переконана атеїстка, але цілком розумію, що це питання є дуже важливим для української історії. Питання про незалежність будь-чого в Україні завжди сприймались вкрай критично. Як на мене, Томос нам просто необхідний не тільки для затвердження української церкви в православному світі, а й для укріплення становища держави у світі політичному».
Приватний підприємець Михайло висловив таку думку: «Можливо, я й не віруюча людина, себто до церкви не ходжу, але вірю десь всередині. Відтак, питання церкви мене взагалі не цікавлять. Буде той Томос чи не буде – мені байдуже. Головне, аби цим питанням не спекулювали, як вже починають робити наші політики».
Пенсіонерка Катерина зазначає: «Я вже три роки ходжу до Київського патріархату, до цього все життя ходила до Московського. Не розумію, як можна бути проти єдиної церкви в Україні? Це ж очевидно: наша держава – наша й церква. Не треба нам допомоги від інших «братніх» церков. Вже надопомогались».
До чого призведе надання Томосу про автокефалію?
Перш за все, він може докорінно змінити ситуацію як усередині самого українського православ’я, так і православ’я вселенського. Згадана нова церква потенційно може стати найбільшою за чисельністю і, відповідно, за впливом в Україні. Така ситуація автоматично дасться взнаки при перерозподілі сил у глобальному православ’ї. Втрата України означатиме для РПЦ втрату величезної кількості парафій і єпархій. Більше того, нова Українська церква має шанси одразу стати однією з найбільших церков у світовому православ’ї, серйозно зменшивши чисельність і вплив Російської церкви. Зважаючи на потенційні масштаби нової церкви, очолювати її має предстоятель у чині патріарха. До речі, після надання Томосу Константинополь не зможе впливати на те, хто саме очолить нову Українську церкву. По-друге, ця нова церква буде й далі співіснувати з УПЦ МП, хоча, можливо, останній доведеться змінити назву. Про це, зокрема, згадував патріарх Філарет, який виступає за те, щоб УПЦ МП називалася Російською православною церквою в Україні.
Тельпіс Дмитро