Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Чи справді десь може бути краще ніж вдома?

Часто ми стикаємося з пошуком кращого життя. Кожна людина багато працює лише для того, щоб її родина мала змогу харчуватися, навчатися та жити у теплій затишній оселі. Шукаючи місце, де може бути краще, люди готові покинути свою Батьківщину і поїхати навіть у чужу країну, але чи насправді там краще і простіше жити? Дізнаємося у нашої героїні Зоряни Зоріної.

Привіт, розкажи нам, будь ласка, звідки ти родом і як опинилася в Одесі?

Привіт, взагалі то життя мене перекинуло в це чудове місто років так 8 тому. І я дуже рада, що так сталося. Я народилася у Вінниці, і коли закінчувала школу, вирішила навчатися у Одеському екологічному університеті. Саме тому я тут (сміється).

Чи не складно було тобі у такому малому віці покидати домівку і як ти звикала до всього нового тут?

Насправді наше місто досить маленьке і це нормальна справа, коли молодь їде кудись. Але, коли це сталося у моєму житті, то було трішечки лячно. Перший рік в університеті я жила в гуртожитку. Познайомилася з подружками і ми постійно після пар десь гуляли, а в університеті брали участь в усіх творчих конкурсах.

Чи складно тобі було навчатися? Як ти шукала роботу після навчання?

Ще на другому курсі я переїхала на квартиру, яку ми разом з подругою знімали недалеко від університету. Навчатися було досить легко, я просто люблю вчитися і швидко усе запам’ятовую, тому отримала диплом майже з відзнакою. Після випуску я навіть працювала на кафедрі лаборантом, але це було не довго. Потім я почала займатися танцями і зібрала групу дітей для тренувань.

А чому ти не продовжила працювати за фахом?

Так вийшло, що всі ці дослідження мені швидко набридли,  я бажала подальшого розвитку, тому пішла у танці. Робота з дітьми для мене була як диво, найяскравіший етап мого життя. Ми тренувалися та брали участь у різних фестивалях і змаганнях. Навіть декілька разів їздили на чемпіонат у Київ.

Я знаю, що зараз ти не працюєш з дітьми, чому ти покинула цю роботу? І як заробляєш сьогодні?

Так, на жаль, мені прийшлося змінити роботу. Мені не вистачало тих грошей, які я заробляла за тренування. До мене в групу прийшла дівчина, яка і досі тренує тих дітей, і їх вже набагато більше. Я іноді прихожу до них, бо дуже сумую. Коли я покинула роботу, то вирішила спробувати поїхати з країни. Дуже багато дівчат працюють у шоу-балеті. Ось так я почала займатися у колективі з 5 дівчат. Перша моя подорож була у Туреччину на 4 місяці, а вже потім Кіпр, Індія, Китай та інші країни.

Чи це легко для тебе знаходитися у різних чужих країнах? Швидко тобі вдається адаптуватися там?

Це все дуже просто для мене, але залежить від країни. Наприклад, Туреччина для мене стала як домівка, тому що я багато разів вже там працювала. А ось до Індії чи Китаю я звикала довше. Так темп життя зовсім інший. Взагалі то мені подобається ця робота, я постійно подорожую, танцюю на весіллях, концертах і заробляю хороші гроші, які в Україні так просто не отримаєш.

Скільки ти ще плануєш так працювати і які в тебе плани на майбутнє? Думала ти про повернення в Україну?

Після кожного контракту я повертаюся в Одесу, декілька тижнів, а може і місяць я живу вдома і потім знову вирушаю працювати до нових країн. Я вже для себе вирішила, що після шоу-балету я почну працювати у цій же компанії, але вже хореографом. Мені просто вже це запропонували, але ще хочу трохи потанцювати сама. Також для себе я вже вирішила, у якій країні я хочу залишитися. Поки що Італія для мене фаворитка серед країн, у яких я була, тож подивимося що буде далі.

Чому, на твою думку, багато людей їдуть з країни?

Все дуже просто, ціни досить високі, грошей, працюючи в Україні, не вистачає, ось вже два факти, які спонукають людей шукати варіанти заробітку. Я вважаю, що у нашої країни є майбутнє, але потрібно зупинити бойові дії на сході і почати покращувати економіку, і все стане краще. А поки це не зробили, люди будуть їхати чи то на заробіток, чи на постійне проживання. На жаль.

Проблема еміграції населення зараз дуже гостро відчувається в Україні. Не вистачає працівників у деяких галузях виробництва, бо країни ЄС запрошують на роботу з гарними умовами українців. Потрібно пам’ятати, що труднощі зустрічаються усюди, але кожна людина будує своє майбутнє сама.

Владислава Максимчук