Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
День української писемності: історія та традиції

9 листопада вся Україна святкує День української писемності та мови. З часів виникнення цього свята українці вже мають певні традиції з приводу його святкування. Щоб зануритися в атмосферу цього визначного дня, пропоную повернутися назад і згадати історію його виникнення.

Звернувшись до нашого минулого, знаходимо такий факт, що раніше, ще задовго до того, як це свято стали відзначати всі патріоти нашої країни, батьки, саме 9 листопада, відводивши своїх дітей до школи, заходили до церкви, ставили свічку та молилися перед образом Нестора Літописця, щоб він допоміг їхнім дітям у навчанні. Тому невипадково, що саме 9 листопада також вшановують і пам’ять першого давньоруського письменника та літописця. До речі, це свято було встановлено указом президента України Леоніда Кучми в 1997 році саме задля вшанування Нестора Літописця послідовника Кирила та Мефодія.

Як святкують день писемності та мови в Україні?

Ще з 2000 року в цей день започаткували таку традицію як написання радіодиктанту, що звучить в прямому ефірі на «Українському радіо». Написати  може кожен бажаючий, просто ввімкнувши радіо. Його назвали «Диктантом національної єдності» недарма, адже він об’єднує українців з кожного куточку України: від Карпат до Донецька, від Києва до Одеси.  Це дійство з самого початку його виникнення і до сьогодні не створене для того, щоб перевірити грамотність школярів, студентів, фахівців та взагалі всіх українців, його започаткували з метою об’єднати всіх над спільною справою навколо рідної мови. Це так званий флешмоб нашої нації, який став невід’ємною традицією нашої Батьківщини.

До 2019 року диктанти, написані українцями, треба було надсилати поштою до Будинку Українського радіо або на електрону пошту, а перевірити власноруч лише через 2 дні, коли в Інтернеті з’являвся у вільному доступі текст. Диктанти приймалися лише написані від руки. А  взяти участь у флешмобі могли  і люди з вадами зору. Письмова робота,  написана шрифтом Брайля приймались  та  перевірялись на правильність окремими спеціалістами.  Взагалі ці диктанти не відсилаються назад на адресу відправника з виправленими помилками, проте щорічно всі, хто спромігся написати його без жодної помилки, отримують нагороди. За традицією імена переможців можна було почути в грудні в прямій трансляції на тому ж «Українському радіо».

Як у 2019 році українці писали радіодиктант?

У 2019 році дещо змінились правила національного флешмобу. Диктанти не обов’язково повинні були надсилатись до Будинку Українського радіо, можна було просто кинути на  електронну пошту, або повідомленням у Facebook чи Viber. Новизною стало і те, що очікувати текст для самоперевірки стало непотрібним. Адже його оприлюднили вже за 15 хвилин на сайті «Українського радіо».

У цьому році радіодиктант транслювався не 9 листопада, а 8. Це пов’язано з тим, що свято припало на вихідний день, так бb мовити, для зручності школярів та студентів.  Незмінним залишилось те, що читав радіо диктант педагог, теле  та радіоведучий, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка Олександр Авраменко. Основна подія відбувалась не у звичній для всіх аудиторії Київського національного університету імені Тараса Григоровича Шевченка, а в читацькому залі Національної бібліотеки імені Володимира Вернадського.

Окрім диктанту додатково оголосили конкурс на найкращу творчу роботу. Тема твору була представлена на початку ефіру об 11:00. Учасники повинні були до 11 листопада написати твір про те, як писали диктант цього року, як і від кого дізналися про нього та про особисте ставлення до акції. Щодо кількості учасників, то в минулому 2018 році диктант писали 32 799 учасників, переможців (тих, хто не зробив жодної помилки) – 311, а 1004– тих, хто зробив декілька помилок через неуважність.

До речі, щороку до акції Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності долучається все більше і більше людей різних національностей, переможців стає також набагато більше. У цьому році працювали локації з написання нашого диктанту у Посольстві України в Норвегії, Дубаї, Туреччині, Латвії, Лівані, Алжирі, Португалії та ще 12 куточках світу.

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний

Студентські газети – результат колективної роботи майбутніх журналістів

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи викладають дисципліну, що направлена на відточення студентами практичних навичок володіння словом, – журналістську майстерність. На цих заняттях студенти

Осінь по-карпатськи

Карпати – багата культурна історія, збирання ягід та грибів, катання на лижах і сноуборді, риболовля, купання в гірських річках і просто естетична насолода краєвидами. Ми