Війна в Україні трансформувала картину світу громадян, змінила інформаційну реальність та скорегувала професійні орієнтири журналістів… Як воєнні дії вплинули на діяльність некомбатантів та їхні підходи до репрезентації досвіду війни? Пресслужба факультету вирішила поспілкуватись із Дмитром Тельпісом, журналістом-практиком, гостьовим лектором нашого факультету, який свого часу підготував власний журналістський проєкт про війну…
Про війну в контексті власних професійних інтересів
Більшість із моїх наукових робіт стосуються теми війни на Сході України. Впродовж усього періоду навчання на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І. І. Мечникова, я цікавився воєнною журналістикою. Коли вступав, прагнув у майбутньому займатися саме цією проблематикою. Далі так трапилося, що мої професійні інтереси співпали з дослідницькими інтересами моєї наукової керівниці, тому й по-справжньому занурився в цю тему. Бакалаврський дипломний проєкт я захистив на тему «Миттєвості війни: досвід ветеранів бойових дій на Сході України». Власне, це була серія інтерв’ю з військовими.
Тоді знайти учасників бойових дій для інтерв’ю з цікавими історіями, з одного боку, було не так вже й складно, проте для цього я вирішив їхати у зону бойових дій. Мені хотілося, щоб наша розмова була дуже живою. Там через знайомих та волонтерів вдалося знайти людей, які готові говорити. Це люди різної статі, віку, різних поглядів, зі своїми історіями та цінностями. Але ми говорили про одне: як війна вплинула на них.
Головне в цій серії — це те, як людина змінюється під час війни. Один із моїх героїв сказав, що «з війни не вертаються, з неї приходять». Це зовсім інші люди. І ось ці метаморфози цікавили мене найбільше. Як жахіття, руйнівна сила війни трансформують уявлення людини про навколишній світ.
Про роботу журналістів в умовах війни
Журналісти в умовах війни мають виконувати своє головне завдання — інформувати. До того ж ця інформація — те, що зберігає життя людям. Звісно, роботу журналістів не порівняти з силами ЗСУ. Але недарма сьогодні говорять про інформаційний фронт. Проте під час війни виникає багато «але». Зокрема, що робити зі стандартами балансу думок і повноти? У воєнних умовах уже з’являються інші пріоритети. Ми всі нині працюємо та займаємося інформуванням. Без цього не можна.
На цей час здебільшого всі новини стосуються війни в Україні, у них бувають присутні фейки. Щоб отримувати достовірну інформацію, потрібно читати офіційні перевірені джерела. Забути про всі чати в телеграмі/фейсбуці, що репостяться «третьою похресницею брата сьомої сестри бабусиного вуйка».
А ось журналістам варто гарантувати достовірність своїх джерел (це на випадок, якщо ви представник авторитетного ЗМІ). Так діяти варто, щоб не сіяти паніку — не нагнітати, але давати зрозуміти авдиторії, що коїться насправді.
Війна — це завжди жах. Не можна замовчувати та найголовніше применшувати цей жах.
Маріна Філіппова,
Аліна Червінчук
пресслужба факультету