З приходом тепла і пожвавленням природи приходять і її шкідливі дітища. Ті, що дзижчать, повзають, літають, а ще ті, що ростуть — всі вони шкодять людям, тваринам та іншим рослинам. Про боротьбу з найбільш поширеними в одеській області карантинними об’єктами нам розповіла Дорофєєва Галина Валентинівна — завідуюча СФК Чорноморського рибного порту, управління фітосанітарної безпеки і контролю в сфері насінництва та розсадництва в одеській області.
Про організацію
Сектор фітосанітарного контролю №4 знаходиться в с. Бурлача Балка на вул. Центральній. У даного сектора є статус міжнародного пропуску, через нього проходять товари з країн ЄС, Британії, Франції, Індії, Китаю, Туреччини тощо. Дана організація займається охороною земель від шкідливих організмів, що передбачає вивчення їх локалізації та подальше винищення шкідників.
Таким чином, кожен день фахівці сектора №4 стежать за тим, щоб ні в Україні, ні в будь-якій іншій країні не спалахнуло вогнище істот, які можуть загрожувати здоров’ю рослин, тварин і людей. Ця боротьба вимагає багатьох навичок: як мінімум необхідно бути непоганим тактиком для розробки планів боротьби з цими загрозами.
Основні загрози та боротьба з ними
У одеської області три біди:
1. Капровий жук. Він же Trogoderma granarium — карантинний об’єкт, що ушкоджує зерно, пшеницю, ячмінь, овес, рис, боби і ряд інших культур. Після «бенкетів» маленьких, але таких шкідливих створінь залишається порошкоподібна маса, непридатна для споживання через токсичність. Личинки ж капрового жука з’їдають серце будь-якої рослини. Якщо спробувати зробити масло з рослин, що пошкоджені цим жуком, воно буде мати неприємний смак і високу кислотність.
«Тільки-но температура досягає 15 градусів Цельсія, ми відразу переходимо до дослідження [складських приміщень], — розповідає Галина про боротьбу з жуком, — і санітарна служба починає проводити карантинний захід. Саме у нас складських приміщень порядком 24 тисяч метрів квадратних, і склади обстежуються спочатку візуальним методом, коли інспектори виявляють видимі ознаки ушкоджень. Перш за все, це або точки — виїдені отвори, або лялечки».
Після візуального обстеження та вивчення «противника» починається наступ: створюються спеціальні приманки зі смаженими горішками і насінням, на які збігаються шкідники. Після цього встановлюються пастки з феромонними капсулами. Далі — хімічна обробка.
Мінус одна загроза.
2. Середземноморська плодова муха. Вона ж Ceratitis capitata wied з Марокко, охоча скуштувати апельсини, лимони, грейпфрути, хурму, авокадо, інжир, манго, фініки та інші екзотичні смаколики. Ця муха шкодить приблизно двом сотням видів рослин, від уже згаданої екзотики до груш, яблук і баклажанів.
При огляді продуктів, що нею пошкоджені, здається, що фрукти та овочі виглядають здоровими. Якщо ж натиснути на з’їдений мухою продукт, він продавиться, а якщо розрізати плід, то всередині можна виявити кладку личинок. Зазвичай цей шкідник втручається у стиглі плоди.
У більшості випадків середземноморська плодова муха приїжджає в Україну з Туреччини, Єгипту, Пакистану та Італії. Саме в одеському регіоні її вогнище поширилося на 2 гектари. Позбавляються від мухи так само, як і від капрових жуків: з виявленням зараження починають робити пастки, потім застосовують інсектициди.
3. Амброзія. Вона ж Ambrósia — бур’ян, що виснажує землю і заважає проростати посівам. Крім цього може бути загрозою для травоїдних тварин. Наприклад, якщо корова з’їдає амброзію, у неї потім гірчить молоко. Це не завдає критичної шкоди здоров’ю тварини, але і не дає нічого хорошого.
Найбільше бур’ян розквітає у другій декаді серпня, його буйство триває до середини вересня, провокуючи потужні алергії. Таким чином, амброзія становить небезпеку і для людей.
Щоб убезпечити населення від цього шкідника, фітосанітарні служби або скошують бур’ян, або згодовують його амброзієвому листоїду — маленькому жучку, який може за сезон поглинути гектар амброзії.
Інспектор, оглядаючи вантажний транспорт, повинен перевірити, що продукт, який ввозять чи вивозять, візуально чистий: ніде нічого не виповзає, не літає. Не менш важливо, чи чисті палети і чи пройшли вони термосушку для безпечного перевезення продукту. Оцінюється стан самої машини, чи вона чиста і придатна до доставки вантажу. Якщо є підозра на зараження, плоди вилучаються і відправляються на вивчення в одеську зональну фітосанітарну лабораторію.
Просвітницька діяльність
Капровий жук, середземноморська плодова муха і амброзія є, звичайно, не єдиними карантинними шкідниками. У цьому списку також картопляна міль, колючий паслін і багато інших, не кажучи вже про збудників хвороб рослин. Поширеність карантинних об’єктів особливо висока на територіях сіл, і для того, щоб знати, як з ними боротися, фахівці з сектора №4 періодично проводять лекції в освітніх установах. Зокрема, за перший квартал 2019 року був прочитано 4 лекції з метою популяризувати знання про небезпеки найбільш поширених шкідників і про те, як від них позбутися. Також лекції систематично проходять в суспільстві чорноморського рибного порту.
Міжнародна співпраця
Україна є членом організації ЄОЗР — це Європейсько-Середземноморська організація з захисту рослин (European and Mediterranean Plant Protection Organization). Україна слідує її стандартам якості і має право видавати сертифікати, які свідчать про належне проходження фітосанітарного контролю та безпеки товарів, що ввозяться або вивозяться: тобто, нічого не заражено і може бути використано.
Що буде, якщо цього не робити? Ігнорування правил і погана якість огляду загрожує занесенням як на свої, так і на чужі території шкідливих організмів, що можуть безпосередньо викликати проблеми у людей, від алергії до смерті посівів.
«Я в дитинстві хотіла бути лікарем, — розповіла Галина. — Мріяла поступити в медичний. Але потім я вирішила для себе, що бути фітосанітаром — це те ж саме, що бути лікарем, тільки для рослин. Як і професія лікаря, робота фіто санітара є благородною справою, яка дає величезну користь людям і оберігає наш світ і наше суспільство від шкідливих організмів.
Вони маленькі, але у великій кількості можуть завдати колосальної шкоди », — підкреслює завідувачка сектора №4. Так що ці маленькі перемоги фітосанітарів над крихітними шкідниками запобігають величезні проблеми.
Автор: Голубєва А.
Фото: архів організації