«Птицы, рыбы и звери
в души людям смотрят.»
Р. Рождественський
Вуличні тварини — одна з найбільших проблем у нашому місті. Волонтери влітку 2018 року протягом двох днів фіксували кількість вуличних собак у різних районах міста. За їхніми підрахунками, тварин виявилося багато — 1855.
Для тварин існують притулки, але й ці «острівці надії» переживають не найкращі часи. В Німецького притулку немає меценатів. І є чутки, ніби в ньому присипляють тварин. Є багато скарг на цей заклад, нібито дуже часто тварини, які потрапляють до нього, таємничим чином зникають. Ніби мають місце випадки, коли з притулку повертається вдвічі менше тварин. І ніби нещодавно віддавали двох котів на стерилізацію, а їх не повернули господарям…
Справа в тому, що тварини не завжди виживають після проведення операції. Причиною може бути неправильно накладений шов, неякісний наркоз, який тварини не витримують, а особливо коти — вони не виходять із коми…
Німецький притулок був відкритий в Одесі на кошти, виділені Німецькою спілкою захисту тварин. До цього в нашому місті багато років існувала, так звана, «будка», яка займалася виловом бездомних тварин та їхнім винищенням. Собаки гинули страшною смертю — цуценят забивали металевими прутами, собак морили голодом, ще живими скидали у величезні чани з негашеним вапном.
Одеські зоозахисники, разом із німецькою журналісткою, зняли прихованою камерою документальний фільм про цей «Освенцим для тварин» і показали його в Німеччині. Після цього Німецька спілка захисту тварин оголосила збір коштів для будівництва притулку в Одесі, й відгукнулося багато людей. Притулок обійшовся в 1,5 млн євро, а щорічне його утримання — в 200 тис євро.
Але місто й наш уряд не виділяють грошей на цей проект. Так, наприклад, притулок для тварин «Ковчег» не отримує достатнього бюджетного фінансування й виживає за рахунок волонтерів. Ситуація була катастрофічною: дахи протікали, вольєри розвалювалися. Якщо притулок припинить своє існування, то доведеться випустити на вулицю собак і котів, серед яких є й інваліди, які потребують щоденного піклування.
Притулок приймає на лікування збитих машинами, поранених, травмованих тварин, бере на безкоштовну перетримку тих, що загубилися. Подібний проект — єдиний у країнах СНД.
Небайдужі одесити теж можуть приєднатися до проекту й допомогти притулкам власними силами. Утеплити вольєри підстилками, взяти тваринку додому, забезпечити притулок їжею для чотирилапих вихованців — творити добро нескладно.
Серед небайдужих людей — наша однокурсниця Стефанія Бондаренко. Тому наша редакція вирішила взяти в неї інтерв’ю.
— Стефаніє, я знаю, що ти багато допомагаєш тваринам: підбираєш на вулиці та лікуєш поранених, шукаєш господарів для покинутих, годуєш безхатніх та підтримуєш зв’язок із притулками та волонтерами. Розкажи, будь ласка, про «Ковчег». Які в нього проблеми?
— Найголовніша проблема — замале фінансування. Не вистачає коштів на утримування собак і котів (собак в притулку значно більше), потрібні ще робітники, але їм нічим платити. Робітниками є волонтери. Через те, що притулок переповнений, вони зараз тварин не беруть, але можуть узяти тварину на прилаштування. Зараз вони просто можуть брати тварин на стерилізацію, а потім випускають. Але в них є особливі тварини, наприклад, каліки, яких на вулицю не випустиш, або онкохворі собачки… Я навіть не знала, що такі є…
— А взагалі, як багато в притулках для тварин мешканців?
— В притулкові «Споріднені душі», який я знаю, мешкає близько 150 собак і 20 кішок. І зараз притулок поповнився через те, що немає грошей на те, аби стерилізувати всіх тварин. Тобто, це більше приватний притулок, а не державний. «Ковчег» — державний. Їм завжди потрібні кошти, щоб стерилізувати, лікувати тварин.
— Тобто, «Ковчег» — державний, але йому не дають грошей?
— Та ні, дають, але не в тій кількості, в якій потрібно. «Ковчег» — це, напевне, найбільший притулок, тому що там близько 500 собак.
— А як тварини потрапляють до «Ковчегу»?
— Часто завдяки волонтерам. У нас є група у «Facebook», і люди, які, наприклад, не можуть самі врятувати, але при цьому хочуть допомогти тваринам, пишуть у «Facebook» про допомогу. Припустимо, собака потрапив під машину. Хтось опублікував це, мовляв, я проїжджав повз, я не міг допомогти, але, будь ласка, приїжджайте, заберіть цього собаку. Волонтери мають можливість, час і бажання й оголошують збір грошей на лікування тварини. Вони, якщо притулок погоджується, можуть здати тварину до цього притулку. Раніше, якщо тварина потрапляла до притулку, можна було заплатити гроші за те, аби її взяли на перетримку в притулкові. Але й це теж не дуже добре, адже гроші витратяться, а тварина залишиться в них. Саме тому притулки не дуже охоче оголошують своє точне місцезнаходження, щоб люди не підкидували їм тварин, бо на всіх не вистачить місця та їжі.
— А скільки працює людей у цьому притулку?
— Взагалі, не думаю, що багато. В них немає можливості утримувати тварин, а якщо ще й платити працівникам… Так, легше з руками, але замість працівників їм допомагають волонтери, допомагають за своїми можливостями: гроші, машина, бо в притулку дуже велика проблема з транспортом. А бувають випадки, коли тварина захворіла, а притулок не може допомогти. Наприклад, нещодавно в собачки трапився інсульт, а в людей не було машини. А собаку треба було терміново доставити до ветклініки. Все обійшлося, але все рівно… Треба шукати людей, а також можливість і машину.
— І ще одне запитання. А звідки гроші в притулкові? Це теж від волонтерів усе, так?
— Ні-ні. Притулком, як правило, керують літні люди. І в них є, припустимо, один-два волонтери, які регулярно допомагають, наприклад, приготувати їжу, погодувати, погуляти з тваринами. Але грошей у цих людей немає, щоб увесь свій час витрачати на притулок. І єдине спасіння — які-небудь соцмережі, наприклад, «Facebook». Це, як я помітила, дуже популярна соцмережа, й багато людей дійсно допомагають. Якщо чого-небудь недостатньо, зазвичай просять допомоги в простих людей. Єдине, що буває, то це те, що притулкам не довіряють. Адже був випадок, коли жінка (моторошна історія…), керівниця притулку, тварин, яких їй давали волонтери, або яких вона знаходила, дуже погано доглядала, створювала жахливі для тварин умови, вони не були прищеплені, належного лікування їм не давали. Жінці відсилали достатньо грошей на утримання тварин, купували коляски для собак, а потім тварини зникали невідомо куди. Чому так вийшло? Жінка зловживала спиртним, а гроші на збір для тварин відсилала своїй дочці для того, щоб та навчалася за кордоном. Тільки уяви, скільки треба було відсилати грошей, щоб у жінки була можливість навчати доньку за кордоном і при цьому пити… І зараз я, якщо хочу допомогти притулкові, то надаю перевагу тому, щоб подивитися на тварину, яку хочуть до нього направити: у якому вона стані, що тварині взагалі потрібно, а може, в господарів достатньо коштів, але вони не хочуть піклуватися про неї.
— А як шукають нових господарів для тварин, коли переповнений притулок?
— Якщо притулок переповнений, то не беруть нових тварин.
— Але для них же якось знаходять нових хазяїв?
— Взагалі, так, є дуже класний всеукраїнський сайт, де, на моє здивування, тварин беруть достатньо багато людей. Є шкала, яка показує, скільки прилаштовано й скільки не прилаштовано. Раніше неприлаштованих було більше, а зараз сайт розкручується, збільшується кількість волонтерів і людей, які взяли тварин. «Facebook» — найпоширеніший, я думаю. Поширюють і в «Instagram»…
— А чим може допомогти звичайна людина тваринам?
— Можна допомогти грошима, принести корм, просто не бути байдужим, допомогти утриманням. Якщо люди хочуть допомогти тваринам, то, зазвичай, фінансово. Якщо, наприклад, люди хочуть узяти тварину, але в самих вдома три великих собаки, й, зрозуміло, не можуть узяти інших. І вони допомагають грошима. В основному люди бояться брати тварин з вулиці, якщо в самих є, наприклад, дуже породиста кішка, й не хочеться, щоб вона захворіла. Утримання, машина… Самому приїхати до притулку, допомогти руками, допомогти фінансово, поширити інформацію про притулок, зробити листівки, допомогти тваринам самому…
Ірина Павловська
Фото автора