Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Джинса в одеських медіа: спосіб вижити чи гра на боці окупанта?

Велика кількість замовних матеріалів, низький рівень дотримання стандартів у регіональних медіа викликають занепокоєння в експертів Інституту демократії імені Пилипа Орлика, що проводить моніторинг регіональних друкованих та онлайн-ЗМІ. Аналіз, зроблений у вересні-жовтні цього року, показав, що ситуація в регіональних медіа напередодні виборів значно погіршилася порівняно з липнем.

28_11_14_12446

Кількість замовних матеріалів у Львівській, Сумській, Харківській області зросла втричі. Деякі видання в Чернівцях розмістили 90% замовних матеріалів із оцінених експертами, а в Житомирі таким визнано кожен другий матеріал.  Незважаючи на зміну влади, комунальні медіа продовжують розміщувати від 30% до 60% джинси. Паралельно з цим знижується професійний рівень журналістів. Так, часто замість власних публікацій журналісти пропонують читачам прес-релізи за власним підписом, доповнюючи їх фотографіями. Велика частина контенту складається з суцільних звітів із офіційних заходів та засідань.

За даними Інституту соціології, рівень довіри до ЗМІ в цьому році впав до 47%. Тобто майже кожен другий громадянин не довіряє медіа. Читачі, відповідаючи на дезінформацію відсутністю довіри, припиняють купувати газети і не читають інтернет-ресурси. ЗМІ через це змушені ще більше джинсувати — про ці невтішні тенденції йшлося під час оприлюднення результатів моніторингу в Одесі.

Протягом дискусії експерти разом із журналістами Одеси та області намагалися знайти способи виходу з цього замкненого кола. Відправною точкою для дискусії стали результати оцінювання контенту. Одеський регіон із вересня — у вибірці всеукраїнського дослідження. Група незалежних експертів оцінювала чотири друковані видання: «Курьер недели», «Одесская правда», «Чорноморські новини», «Вечерняя Одесса» та чотири електронні: «Таймер», «Думская», «Траса Е95» і сайт «Одесская жизнь».

Моніторинг показав, що існує залежність між кількістю замовних матеріалів і наближенням виборів. Якщо у вересні експерти зафіксували 34% матеріалів із ознаками замовності в одеських медіа, то в жовтні їх кількість зросла на десять відсотків (42,55%). П’ять видань із восьми в жовтні стали публікувати більше джинси. У виданні «Думская» кількість замовних матеріалів зросла майже на 20%, хоча у вересні сайт мав відносно непогані показники. На 15% джинса збільшилася у виданні «Таймер», на 10% — у газеті «Курьер недели». У жовтні порівняно з вереснем знизився і рівень дотримання професійних стандартів.

На думку журналіста Олександра Галяса, одеські експерти свідомо обрали видання, які найбільше джинсують. Ваша авторка, координатор одеської групи, пояснила, що критеріями для вибору видань були їхня популярність, авторитетність, наклад, те, що ці видання торкаються суспільно важливих тем, а також авторський контент. Оскільки дуже багато видань просто передруковують прес-релізи або матеріали з інших ЗМІ.

Ставлення до замовних матеріалів серед журналістів Одещини, звичайно, неоднозначне. Наприклад, редакторка М. однієї з районних газет зазначила, що користі від такого моніторингу немає ніякої, краще б розповіли журналістам, як їм виживати в такі складні часи. Також під час дискусії регіональний кореспондент 5-го каналу Денис Соколов зауважив, що, на його думку, кількість джинси ніяк не впливає на популярність інтернет-видань, адже, наприклад, «Думская» як була найбільш популярним сайтом Одеси, так і залишилася.

Це зауваження прокоментувала Олена Іванова, медіаексперт з Одеси, доктор наук із соціальних комунікацій. На її думку, саме популярні видання й потрібні авторам замовних матеріалів. Вона звернула увагу на поширену практику формування іміджу авторитетного та якісного ЗМІ, що збирає навколо себе віддану аудиторію, з подальшим «продажем» цієї аудиторії як товару зацікавленим замовникам. До того ж джинса часом може бути написана так майстерно, що пересічному читачеві доволі важко виявити маніпуляції. На думку пані Іванової, потрібно підвищувати рівень медіаграмотності аудиторії, щоби вплинути на ситуацію.

Медіаексперт, керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ Світлана Єременко зазначила, що зараз як ніколи потрібно говорити про відповідальність журналіста. На її думку, багато українських ЗМІ, не зумівши правильно оцінити ситуацію — свідомо або несвідомо — негативно вплинули на розвиток ситуації в Криму та на Донбасі: «В умовах війни та безпрецедентної російської пропаганди відповідальність журналістів зростає. Журналісти мають усвідомити свою роль та відповідальність за події в суспільстві в цей тяжкий час, який зараз переживає Україна. Варто зрозуміти: дезінформуючи своїх читачів, глядачів, українські медіа тим самим підіграють окупантам», — сказала Світлана Єременко. І навела приклад: влітку дві харківські газети «Время» та «Харьковские известия» майже не друкували матеріалів про війну, писали про конкурси краси, рибальство та прибирання парків, а в цей час солдати гинули на фронті, тисячі біженців змушені були залишити свої домівки, щоби переїхати в безпечне місце.

Дискутували й про дотримання професійних стандартів журналістики. Щодо стандартів ситуація у виданнях Одеського регіону така: усі ЗМІ отримали меншу оцінку (3,63 бала із 6) за цим критерієм порівняно з вереснем (4,13). Найбільше знизилися стандарти в газети «Вечерняя Одесса» (у вересні газета мала найвищу оцінку в регіоні — 4,2 з шести, а у жовтні — 2,9). Серед електронних видань схожа ситуація у сайту «Таймер» (у вересні — 4 бали, у жовтні — 2,9).

У вересні Одеські експерти зауважили цікаву тенденцію: окрім політики та передвиборчих перегонів на шпальтах видань висвітлювалася тема допомоги біженцям та учасникам АТО. Видання стежать за долею земляків, які воюють на сході України. Проте хід бойових дій висвітлював тільки один сайт — «Таймер», але при цьому він використовував інформацію як від прес-центру РНБО, так і дані сайтів «ДНР» та «ЛНР». Наскільки виправданою є така «збалансованість» під час війни? І що важливіше: баланс чи громадянська позиція? — це питання заслуговує на окреме обговорення.

Найбільше журналісти одеських видань порушують стандарт балансу думок (це пов’язано передусім із частим передруковуванням прес-релізів, при цьому позиції іншої сторони журналісти не шукають), а також відокремлення фактів від думок і достовірність. Таким чином, читаючи новину, одеська аудиторія найчастіше бачить, яку сторону підтримує журналіст (а за стандартами він має лишатися нейтральним), а також не знає, які саме джерела повідомляють той або інший факт, оскільки журналісти або не вказують джерел, або ж використовують недостовірні посилання, приписуючи цитату декільком особам відразу.

Ситуацію з низьким рівнем стандартів та високим відсотком замовних матеріалів прокоментував громадський діяч із Котовська Анатолій Кіора: «Одна з причин джинси — низька зарплатня журналістів в регіонах. У районках зараз вона складає близько 2 тисяч гривень. До того ж, журналісти постійно відчувають тиск місцевої влади».

Вахтанг Кіпіані, редактор видання «Історична правда», зазначив, що справді зараз власники полюбляють брати замість журналістів недосвідчених студентів, щоб зекономити на зарплатні. При цьому, наголосив експерт, журналісти мають об’єднуватися, створювати незалежні профспілки й вимагати підвищення плати за свою працю.

 

До того ж, сказав пан Кіпіані: «Потрібно співпрацювати з іншими виданнями, в тому числі, столичними чи західними. Потрібно або не бути журналістом, або працювати дуже багато. Але між тим, брехати чи не брехати, потрібно обиратине брехати». Вахтанг Кіпіані вважає, що журналістові корисно мати в арсеналі другу професію. А також потрібно вміти торгуватися з політиками, відстоюючи свої інтереси.

Олександр Галяс, журналіст видання «Прес-кур’єр», запитав у експертів, як вирішувати проблему з модними нині конкурсами, які оголошують деякі компанії. Перед журналістом ставиться завдання написати про діяльність цієї компанії, а за результатами автор найкращого тексту отримує винагороду. На думку Вахтанга Кіпіані, в такій публікації журналіст обов’язково має вказати, що текст було написано в межах конкурсу, який проводила певна компанія.

Дискусія щодо матеріалів із ознаками замовності та дотримання журналістських стандартів в одеських ЗМІ тільки розпочалася. І вона надзвичайно потрібна і важлива, адже дехто з одеських колег-журналістів зізнавався, що саме на цій зустрічі вперше почув про те, що професійні стандарти існують. Тому серед завдань моніторингу не лише показати загальну картину щодо кожного регіону та країни в цілому, а й спонукати журналістів до того, щоб вони готували більш якісні матеріали, орієнтуючись на професійну етику.

На зустрічі зі студентами факультету журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Світлана Єременко розповіла історію одного з інтернет-видань з Донбасу: «Коли ми вперше приїхали до Донецька і представили результати нашого моніторингу, то на цьому сайті було 50% джинси. Редактор дуже обурився, писав скарги, звинувачуючи експертів у тому, що вони заангажовані. Проте сьогодні на цьому сайті — нуль відсотків джинси. Це тому, що журналісти звернули увагу на проблему й захотіли її вирішити».

Сподіваємося, що й одеські журналісти, маючи реальну картину в одеських медіа, переосмислять свою місію і захочуть щось змінити на краще.

Наталя Стеблина,

вперше опубліковано на сайті Mediasapiens.ua

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний

Студентські газети – результат колективної роботи майбутніх журналістів

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи викладають дисципліну, що направлена на відточення студентами практичних навичок володіння словом, – журналістську майстерність. На цих заняттях студенти

Осінь по-карпатськи

Карпати – багата культурна історія, збирання ягід та грибів, катання на лижах і сноуборді, риболовля, купання в гірських річках і просто естетична насолода краєвидами. Ми