Якщо ти відчуваєш страх на порожньому місці, страждаєш від нав’язливих думок і панічних атак, імовірно, у тебе підвищена тривожність. За відчуттями тривожність схожа на страх, тільки проектується не на сьогодення, а на майбутнє. Ти думаєш наперед, і тут же виникає нав’язлива думка «а що, як…».
Головні фактори, що провокують у нас відчуття підвищеної тривожності, такі ж, як і у їхніх попередніх поколінь: проблеми у відносинах, безробіття, самотність, конфлікти різного роду, отримані колись психологічні травми. Втім, діджитал-епоха, в якій ми живемо, вносить свої корективи. У воді з-під крана може бути мікропластик. У молоці з холодильника – небезпечні лістерії. Залишитися з розрядженим телефоном у середині дня тривожно так само, як і відповісти на дзвінок з незнайомого номера. Ще й сучасна ситуація у світі з самоізоляцією, карантином і вірусом якомога більше лякає нас щоденно.
Як можна впоратись із тривогою? Ми взяли коментар у шкільного психолога Галини Баркар, яка зараз нерідко зіштовхується з тривожними розладами у людей. У першу чергу, вона рекомендує звернути увагу на своє здоров’я, сон, повноцінне харчування, фізичну активність і режим дня. Це допоможе покращити загальний стан нервової системи.
Якщо ж напад тривоги настав несподівано, то спробуйте ритмічно дихати, звертаючи увагу на свої вдихи і видихи. Відчувайте своє тіло – вам тепло або холодно, чи в зручній позі ви знаходитесь.
«Ставте собі критичні питання, – головне правило від психологині. – Про що я зараз подумав? Наскільки ця думка реальна? Чого саме я боюся? Які реальні шанси, що станеться щось погане? Чи може тривога допомогти мені впоратися з цією ситуацією? Чи бувало, що я вже переживав раніше щось схоже, але нічого страшного зрештою не сталося?»
Психологиня завжди радить робити те, чого боїшся, нехай навіть вийде погано. З цим правилом людина швидше приймає рішення, а зменшуючи очікування, ми зменшуємо рівень тривоги. Наприклад, можна довго стояти на вишці для пірнання і переживати про майбутній стрибок у воду – а можна взяти і стрибнути. Звичайно, такий підхід до складних завдань потребує чималої сміливості – але це саме те, що нарешті звільняє нас від хвилювання.
Для прикладу також можна навести принцип «відкладеної тривоги», який розробила дослідниця тривожних розладів Олівія Рімc із Кембриджського університету. Якщо щось пішло не за планом і хвилювання підступає, спробуйте перемкнути увагу, але запам’ятати, що викликало відчуття тривоги, і повернутися до цього пізніше. Можна виділити спеціальні десять хвилин в день, під час яких дозволяється хвилюватися про все на світі. Цікаво, що ситуація, яка спочатку викликає тривогу, через час здається не такою хвилюючою: у думок є властивість швидко відмирати, якщо їх не підживлюють.
Головне – завжди дбай про здоров’я. Пандемія, світова криза і щоденні негативні новини зрештою зникнуть, а ось твої нервові клітини вже буде не повернути.
Вікторія Орлова, 3 курс