Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Ерасмус Інсайдер, або як навчатися за кордоном

Два роки в університеті я вивчала німецьку мову із мрією про бакалаврат у Мюнхені. Та чи могла я тоді уявити, що буду відпрацювувати німецьку вимову на півночі Іспанії із сусідкоюнімкенею? Завдяки участі у програмі Ерасмус+ моя мрія про навчання закордоном стала реальністю, хоч і на шість місяців замість чотирьох років.

Що таке Ерасмус+ і з чим його їдять?

Ерасмус — некомерційна програма навчальної мобільності студентів, яка спонсорується Європейським Союзом. Программа розрахована на 2014-2020рр. Студенти з усього світу мають можливість обирати країну за бажанням та насолоджуватися всіма прівелями, які мають студенти за обміном. Наприклад, стипендією розміром 800 євро на місяць (також можлива стипендія 850 євро у Фінляндії або менше, якщо це східні країни ЄС).

Однак стипендію у зазначеному розмірі отримують не всі студенти та навіть не найкращі. Податки громадян ЄС йдуть на стипендійни виплати для молодих людей з країн, що мають нестабільну економічно-політичну ситуацію: Україна, Республіка Молдова, Білорусь, Росія, Палестина, Індія, Єгипет.

Американці не отримують грант на навчання, але, можливо, уряду ЄС час замислитися з огляду на останні події. Студенти з Австралії, Латинської Америки та Мексики також залишаються за інвестиційним бортом. Та найцікавіше відбувається зі студентамигромадянами Європейського Союзу. Вони отримають грошову винагороду, яка нараховується в залежності від тарифів домашнього університету, країни навчання та економічного бекграунду регіону. Таким чином, для них сума гранту коливається між 200 та 350 євро на місяць. Таким чином, студенти в ЄС, як і в Україні, все ще залежать від батьківських грошей або вони вимушені шукати підробіток.

Власний досвід та витрати на життя

Із січня по червень 2017 року я навчалась в Іспанії у країні Басків. Слід зауважити, що північ країни вважається найдорожчим місцем проживання, тому мої витрати тут не аксіома, а скоріше виняток. Університетська агенція, що відповідає за дозвілля студентів, займається пошуком житла. Існує два можливих варіанти: квартира або гуртожиток. Бажано зараз присісти, адже проживання у резиденції університету Деусто обійдеться… у 1085 євро на місяць. Дорого? Так, це ж all inclusive – триразове харчування, окрема кімната та неокоремий санвузол, Інтернет, спортивний зал та охорона.

Я обрала найскромніший варіант – квартира у місті, яка обходиться у 390 євро щомісяця. Та найкращий варіант, до речі, адже жодного комендантського часу, лише дві сусідки та, звичайно, вечірки до ранку. От скажіть, чи варто платити більше, ніж тисячу євро і їсти при цьому за розкладом, а не коли хочеться?

Решти грошей на невишукане виживання в Європі вистачає: 1€ за буханець хлібу, 1,70€ за кілограм бананів, 1,35€ – шість літрів питної води, 2€ за кілограм макаронніх виробів, 7,5€ – пральний порошок, 4€ за 500 грамів натуральної кави тощо.

А що думають інші?

Я вирішила запитати у своїх друзів, які також отримували стипендію від Ерасмус, про їхній досвід:

Анна Лєна (Німеччина): Для мене Ерасмус — це найкращий час у моєму житті. Вважаю, що я знайшла баланс між навчанням та вечірками з друзями. Я обрала Іспанію, тому що тут тепло. Мені подобається атмосфера, люди насолоджуються життям, навіть старенькі виглядають щасливими та п’ють вино щодня пообіду. Сан Себастьян знаходиться біля моря, а позаду нас гори. Місто пропонує стільки можливостей для різноманітного дозвілля: серфінг, походи, гребля, катання на лижах, футбол тощо.

Кароліна (Мексика): Щастя, досвід, зростання, знайомства та мотивація. Це все про Ерасмус. Я зростаю як особистість, більше дізнаюсь про себе та інші культури, знаходячись так далеко від дому. Я розмовляю іспанською від народження, та мені інколи важко зрозуміти мову, якою розмовляють тут, в Іспанії. Вони говорять занадто швидко навіть для мене! Ще й використовують вирази, яких я до того ніколи не чула в Мексиці.

Дар’я (Республіка Молдова): Головна відмінність між моїм університетом та Деусто полягає у тому, що в Іспанії все сфокусовано на студенті та для студента. Також багато часу і уваги приділяється груповим завданням та проектам. Найважче було звикнути до того, що іспанці запізнються, для них це природньо.

Лукас (Німеччина): Моєю метою з першого курсу було отримати досвід, який дає програма Ерасмус. Я знав, що спробую взяти участь і зараз шкодую, що не зробив цього раніше. Завжди хотів вивчити іспаньску мову, я обожнюю її! Сан Себастьян був моїм вибором через… Google картинки. Я побачив красиве місто і вирішив, що це має буде моїм Ерасмус призначенням.

Мені б хотілося привнести «tranquillo» (пр. автора: «спокій») ментальність до своєї країни. У цьому аспекті Австрія схожа з Німеччиною – люди надзвичайно напружені.

Йосиф (Палестина): Це чудова можливість співпраці з іншими культурами. Намагаюсь взяти якомога більше від цієї співпраці та розширити свій світогляд. Адже стільки різних культур в одному місці вирішують ті самі проблеми та прагнуть досягнути взаєморозуміння. Та найважче для мене все ще залишається опанування іспанської, адже вона зовсім не має нічого спільного з моєю рідною – арабською.

Анастасія Мірза

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Діалог культур: про зустріч студентів факультету журналістики, реклами та видавничої справи з Послом Канади в Україні

Студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи відвідали лекцію Надзвичайного і Повноважного Посла Канади в Україні — Лариси Ґаладзи. Зустріч пройшла в онлайн-форматі на платформі Zoom. На зустрічі також були присутні студенти з інших факультетів ОНУ імені І. І. Мечникова. Модерував захід кандидат політичних наук, доцент Володимир Дубовик.

Один у полі (не) воїн: про майбутнє конструктивної журналістики в Україні

Професія журналіста як об’ємна складна геометрична фігура: має багато аспектів, сторін та кутів… Це усвідомлюють студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи, тому займають активну позицію, стежать за трендами сучасної журналістики і у навчальний, і у вільний від занять час. Саме тому 13 квітня за сприяння керівництва та викладачів факультету вони долучилися до лекції «Конструктивна журналістика: як перестати писати тільки погані новини?», організатором якої стала Комісія з журналістської етики. Ключовим спікером був Віктор Пічугін, заступник головного редактора медіагрупи «Накипіло», голова Громадського телебачення Харкова

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний