Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Фанфікшн: добро чи зло

Коли люди чують слово «фанфік», вони реагують досить по-різному. Хтось посміхнеться, бо теж цим захоплюється; хтось невдоволено закотить очі, бо вважає це маячнею, а хтось здивовано спитає: «Що це»?

А дійсно: що ж це? Фанфікшн - це літературні твори, написані фанатами за мотивами книжок, фільмів, коміксів, ігор тощо. Це може бути продовження канонічної історії, інше розгортання подій або взагалі переміщення героїв у іншу реальність. Нерідко зустрічаються кроссовери - поєднання кількох фандомів.

У кожного фікрайтера (так називають тих, хто пише фанфіки) своя історія. Хтось випадково знайшов сайт і вирішив спробувати писати, комусь друзі кидали свої роботи, а вже потім вони й самі пробували створювати історії, комусь просто не вистачило чогось в оригінальній історї, тому вирішили самі доповнити її. Саме я почала читати фанфіки задовго до того, як спробувала їх писати. А на написання мене наштовхнула смерть улюбленого героя в книзі, що тоді захопила весь мій розум. У моїх перших фанфіках то його смерть виявлялася страшним сном однієї героїні, то знаходилися способи оживити його.

Дехто вважає фанфікшн літературним феноменом ХХ сторіччя. І така думка справді не пустий звук, бо фанфіки - теж вид літератури (хоча деякі так можна назвати лише з великою натяжкою). Але й класичною літературою їх не можна назвати. Чомусь згадується постмодернізм, у якому автори свідомо та підсвідомо вплітають у свій твір уже відомі сюжети. У фанфіках же навпаки - у відомий сюжет вплітають свій твір.

Ставлення до фанфікшена досить неоднозначне. Прихильники можуть назвати безліч причин, чому фанфіки - це дуже круто. Противники ж вважають, що майже всі фанфіки дуже неякісні, а ще це взагалі порушення авторських прав.

З одного боку, збереження характерів персонажів та атмосфери оригінальної історії свідчить про майстерність автора, з іншої - дає декому привід називати фанфіки плагіатом. Хоча насправді фанфіки не намагаються видати себе за оригінальні твори, що робить використання терміну «плагіат» не зовсім коректним.

Письменник-початківець Кристина поділилася своїми думками з приводу фанфіків: «Фанфікшн — це гарна штука, бо коли не можеш розстатися з оригінальним витвором мистецтва, то звертаєшся до інших людей, які вже переосмислили його та подарували частинку. Але я не люблю фанфікшн, не читаю фанфікі, іноді лише переглядаю фан-арти або фан-комікси. По-перше, коли я починала читати, то дуже часто стикаюся з тим, що фанати спотворюють персонажів, сюжет, а я полюбляю канони, бо тоді це повага до оригінального витвору мистецтва. По-друге, є багато фанатів, які могли б стати авторами, але не хочуть. У фаната є все, щоб створити новий шедевр, а він не хоче розвивати свої здібності, залишаючись на одному рівні».

На жаль, часто зустрічаються абсолютно безграмотні автори, які зовсім не вміють писати. Таких ще називають йашками (йунні аффтари). На щастя, з часом вони розуміють свої помилки, вдосконалюються та починають писати все краще. Дуже сумно, що не всі. Нещодавно побачила роботу, яку через велику кількість помилок та нелогічних моментів, читати без сліз від сміху було майже неможливо. Купа епізодів про те, як одна героїня лежала та «передихала» у своєму кабінеті, а інша сумувала через те, що не пам’ятає момент свого народження (звичайно, це ж пам’ятають усі, крім неї), наштовхує на думку, що писала дитина років дванадцяти. Але потім автор пише, що буде публікувати глави рідше через сесію - виявляється, що ця неграмотна людина вже студентка третього курсу університету. У такі моменти дійсно стає страшно.

На противагу цій історії може бути інша. Кілька років тому я читала роботи однієї семикласниці з купою помилок та зовсім нелогічним сюжетом, але поступово я бачила літературний ріст. Тепер уже важко повірити, що те, з чого вона починала, і те, що пише зараз - творчість однієї людини. А фікрайтер з попередньої історії вважає свої роботи шедеврами, а кожне зауваження ігнорує, виправдовуючись тим, що все дуже реалістично та звичайні люди розмовляють лише з використанням нецензурної лексики, а ще безграмотно. Ще й чути не хоче про те, що далеко не всі.

«Я вважаю, що таке явище як фанфікшн сьогодні домогає багатьом підлітками у самовираженні. Це пробуджує бажання більше читати, проявляти фантазію. Багатьом здається, що це лише розвага, яка не несе за собою жодної користі, але я не можу з цим погодитися. Коли людина цілеспрямовано займається такою роботою, це допомогає їй розвивати фантазію, образне мислення. Також це позитивно впливає на грамотність. Не рідко бачу приклади, коли автор з часом починає насправді більш грамотно виражати думки. Не можна забувати, що такі площадки стають прекрасною основою для спілкування. Завдяки фанфікшену набагато легше знайти людей з вподобаннями схожими на твої власні, а подальше спілкування може вилитися у прекрасну дружбу. Я бачу лише позитивні моменти у цій діяльності,» - ділиться думками Анна. І ці думки не можна вважати пустим звуком, бо вона й сама не перший рік пише та читає фанфіки. А ще саме вони допомогли їй знайти подругу, хоч і зі складким характером, але також з чималою кількістю спільних інтересів.

Так що ж таке фанфіки? Неякісний плагіат чи платформа для розвитку молодих творчих особистостей? Дивлячись назад, я бачу прогрес, власний ріст. Особисто мені фанфікшн допоміг покращити свої письменницікі навички, знайти нових друзів та обрати майбутню професію. Так, як не дивно, саме фанфіки допомогли зрозуміти, що я хочу писати, бути у вирі подій, а не економістом, як тоді хотіли батьки.

Марія Тєрєхова

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Залишити відповідь

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний

Студентські газети – результат колективної роботи майбутніх журналістів

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи викладають дисципліну, що направлена на відточення студентами практичних навичок володіння словом, – журналістську майстерність. На цих заняттях студенти

Осінь по-карпатськи

Карпати – багата культурна історія, збирання ягід та грибів, катання на лижах і сноуборді, риболовля, купання в гірських річках і просто естетична насолода краєвидами. Ми