Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
«Формула Штайнмаєра» або як нова влада провалила комунікацію з суспільством?

Початок жовтня ознаменувався новими протестами. У Києві та у 18 містах України збиралося «віче». Люди почали виходити на пікети проти погодження так званої «формули Штайнмаєра». Загальне гасло мітингарів: «Ні капітуляції!». Основні вимоги: не надавати особливого статусу для окупованих територій, не відводити українських військ від лінії розмежування, а також заборона виборів у цих регіонах. Якщо ОБСЄ визнає такі вибори демократичними, то Рада має закріпити особливий статус на постійній основі.

«Формула Штайнмаєра» – два слова, котрі не зникають з порядку денного весь останній тиждень. План дій, запропонований колись тогочасним міністром закордонних справ Німеччини, українці вже охрестили «формулою капітуляції». Масові протести по всій країні, пікетування Офісу президента й нульова реакція та справжній комунікаційний провал з боку влади. Хоча ні, через тиждень президент все-таки наважився на прес-конференцію, ба-більше встановив рекорд: найдовша президентська прес-конференція!

Парламентарі (звісно, окрім «слуг») обурені, мовляв, їм ніхто нічого не пояснював. Петро Порошенко заявив, що «формула Штайнмаєра» придумана в Кремлі та захищає російські інтереси. Юлія Тимошенко вважає «формулу Штайнмаєра» неприпустимою для України, її підписання в Мінську — прямою загрозою національній безпеці, а Святослав Вакарчук переконаний, що зараз час для чіткої та консолідованої позиції, яка буде однозначною: «український кордон має перебувати під українським контролем по всій території суверенної України». Підписання документу підтримали представники партії «За життя». А Кремль що? Очікувано речник Путіна Дмитро Пєсков заявив журналістам, що схвалення Києвом «формули Штайнмаєра» – «позитивний факт». Схвалення Москвою кроку Києва не дивує, адже давно вважається, що «формула Штайнмаєра» є більше на користь Росії, ніж України.

Представники українських політпартій зверталися до президента з проханням детально пояснити, що підписано в Мінську та на які дії надана згода. Але сталося не так, як гадалося. Журналістка Зоя Казанжи пише на своїй сторінці у Фейсбуку таке: «Нервовий президент нашої багатостраждальної України «послав» парламент, відмовляючись щось пояснювати депутатам з приводу підписаних вчора «формул». Президент, кажуть джерела, дуже нервував і відмовився це робити. Бо напередодні він «все пояснив».

То що ми маємо? Виходить, що наймедійніша людина країни відмовляється спілкуватися, коли комунікувати треба якнайкраще? Питання стає серйозніше, коли думаєш: влада провалила комунікацію з суспільством чи й не планувала її будувати? Питання «формули Штайнмаєра» напряму стосується територіального питання України, суспільство має право знати, які кроки в цьому напрямку робить влада. «У теперішній владі дуже погано з комунікацією. Ця влада вимагає довіри від суспільства, не повідомляючи, які кроки вона робить», – резюмує політичний оглядач Віталій Портніков. Головна редакторка одеського інтернет-видання «Метроном» Вікторія Абрамовська вважає, що комунікація нової влади стала більш відкритою та диджиталізованою. «Нова влада відкрита до нових думок. Мені здається, вона не боїться критики. Та це не має певного впливу на реальні події в країні, хоч у людей формується враження, що влада щось робить», – запевняє Вікторія.

Колишній секретар Ради національної безпеки й оборони України Олександр Данилюк розкритикував те, як українська влада вела комунікацію із суспільством щодо погодження «формули Штайнмаєра» в Мінську. Політолог Олександр Радчук упевнений, що найголовніше те, що з боку нової влади було б дуже грубою помилкою не зважати на думку громадян, які вирішили донести її за допомогою акцій протестів. І ще більшою дурницею була спроба назвати усі дії протестувальників оплачуваними з кишені зацікавлених політиків чи олігархів. «Насправді, нова влада робить все для того, аби вивести непрості для комунікації теми з-під юрисдикції демократичних інституцій у площину протестів на вулицях українських міст», – запевняє політолог. На його думку, для повноцінної комунікації із протестним рухом одних лише відеозвернень недостатньо. Потрібно не боятися вийти до народу та щиро розповісти про свої наміри – це мало б куди більший медійний ефект, аніж не надто переконливі звинувачення в організації підкупу мітингарів. Ще краще було б публічно поговорити з усіма вірогідними стейкхолдерами протестів – не лише із політиками, а насамперед із тими верствами й соціальними групами, на які спирається протест. Це перш за все ветерани, волонтери та лідери думок. При цьому «кабінетна» комунікація, яку нещодавно продемонстрував радник президента Андрій Єрмак, для таких цілей не підходить. «Більше того, якщо нова влада і справді ще зовсім недавно спиралася на величезну кількість своїх прихильників, то в неї є всі можливості винести суспільно важливі питання на всенародне обговорення», – каже Олександр Радчук.

Зеленський намагався бути відкритим до людей чи принаймні робив вигляд, що відкритий, та, визнавши, що «формула Штайнмаєра» стала для української громадськості джерелом напруженості, ще й заявив, що хоче пояснити її суть на брифінгу. «Так, – сказав він, – цим підписанням Україна погодилася провести місцеві вибори на Донбасі – але тільки за українським законодавством і лише після відведення військ і за умови відновлення Україною контролю над державним кордоном». Такі слова, щоправда, теж залишають широке поле для тлумачень і незгод навколо послідовності кроків, на які має піти кожна сторона. За його словами, невдовзі парламент має взятися за новий закон про «особливий статус» Донбасу, тобто тимчасовий закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, і в його формулюваннях не буде перейдено жодної «червоної лінії». «Саме тому немає й не буде ніколи ніякої капітуляції», – додав він.

Але відтак є нова проблема. Підтримка «формули Штайнмаєра» може виявитися ризикованою для Зеленського. Нещодавнє дослідження київської соціологічної групи «Рейтинг» засвідчило, що дві третини опитаних не змогли ніяк оцінити «формулу Штайнмаєра», тоді як 23 відсотки виступили проти і тільки 18 відсотків підтримали її.

Ми намагалися дізнатись думку представників Одещини в Парламенті від «Слуги народу». Проте ніхто зі «слуг» так і не мав можливості відповісти протягом тижня. Виходить так: через те, що суспільство практично нічого не знає про те, які кроки робить влада, з’являються інформаційні ями, які далі чимось-таки заповняться. Ну, а поки – нові мітинги, безсилля «не слуг» та розгубленість. Нова влада працює 5 місяці. Далі буде.

Дмитро Тельпіс

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний

Студентські газети – результат колективної роботи майбутніх журналістів

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи викладають дисципліну, що направлена на відточення студентами практичних навичок володіння словом, – журналістську майстерність. На цих заняттях студенти

Осінь по-карпатськи

Карпати – багата культурна історія, збирання ягід та грибів, катання на лижах і сноуборді, риболовля, купання в гірських річках і просто естетична насолода краєвидами. Ми