Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Гендер у новинах: як одеські ЗМІ пишуть про жінок та чоловіків

Поняття та визначення «гендеру» в сучасному світі стало не просто словом, а й питанням, що змушує мільйони людей сперечатися з приводу того, чи може людина, попри стетіві ознаки, обирати власну модель соціальної поведінки. ЗМІ, у свою чергу, намагаються «йти в ногу з часом» і не бути упередженими щодо висвітлення жіночої та чоловічої тем у новинах. Ми поцікавилися, як одеським інтернет-виданням «Таймер», «Волнорез» та «Думская» вдається запобігати стереотипам та сексизму.

Варто зазначити, що гендерні стереотипи використовують (постійно) не тільки одеські ЗМІ. Вивчення публікацій «Детектора медіа» показало, що, наприклад, у запорізьких виданнях ця тема є третьою за кількістю порушень журналістських стандартів (перше і друге місця посіли відображення російсько-українських відносин та порушення, пов’язані з висвітленням етнічних меншин). Це не викликає здивування, адже згадування жінки або дівчини збільшує кількість переглядів матеріалу, а отже, зрозуміло, що заголовок «Людину збив автомобіль» набере менше переглядів, аніж дискриміноване «Дівчину збив автомобіль». А якщо піти далі й використати такий яскравий стереотип, як «Білявку, що фарбувала нігті та не помітила водія, збив автомобіль», то кількість переглядів взагалі злетить до неймовірних висот. (Чого там, я б і сама була зацікавлена цією новиною).

На жаль, такі заголовки — не перебільшення: їх набагато більше, і дискримінації, гендерним стереотипам та спотворенню образів підлягають не тільки жінки, а й чоловіки та діти. Це веде до мінливого соціального конструкту, в результаті чого суспільство дотримується думки, що жінки не вміють керувати автомобілем (хоча за даними страхових компаній, що відшкодовують збитки від аварій, це не так). І це ще не найгірший стереотип, що зустрічається внаслідок помилок ЗМІ. 

Промоніторивши новинні стрічки трьох одеських інтернет-видань («Думская», «Таймер» та «Волнорез») за місяць, ми зрозуміли, як саме зображають гендер у подібних матеріалах. Так, моніторинг показав, що всі, без винятку, новини, пов’язані із вказівкою на гендер в заголовках, є негативними. Особливо часто згадують дорослих жінок і чоловіків, трохи рідше згадують про дівчат і хлопців.

Вісім разів жінки помирали («На Ленпоселке девушку сбил поезд»,«Женщина попала под машину»), п’ять разів — постраждали від насилля («Женщина получила ножевое ранение в следствии ссоры с мужем»), двічі були пограбовані («Женщину ограбили при выходе из магазина») та «безліч» разів помирали від короновірусу («В инфекционной больнице скончалась 65-летняя женщина»). 

Але частіше всього вони ставали учасниками ДТП. У кожному з указаних видань можна зустріти подібні заголовки: «Женщина-водитель пояснила, что на повороте на встречную полосу в ее сторону внезапно выехал другой автомобиль», «Женщина за рулём: одесситка перепутала педали». Уточнення, що саме жінка була водієм, не стосується причин аварії, проте підтверджує стереотип про те, що з представниць жіночої статі погані водії. 

Однак, не тільки жінки стають героями заголовків. Сім разів «Таймер» та «Волнорез» згадували чоловіків. Частіше всього вони гинули («Мужчина погиб в автокатастрофе в Одесской области») чи виступали агресорами («Двое мужчин подрались на Преображенской»). У цілому створюється досить неприємний образ чоловіка-злодія. Якщо ж враховувати, як саме пишуть про чоловіків аналізовані медіа, можна зробити висновок, що їхні читачі вважають представників чоловічої статі досить небезпечними людьми. Навіть у тих випадках, коли чоловіки виступали жертвами, вбивства та викрадення здійснювали все ті ж самі чоловіки, про що ЗМІ обов’язково писали. Р. Харріс у книзі «Психологія масових комунікацій» говорить, що секс та насильство в ЗМІ більше впливають на чоловіків, схильних до застосування насильства. Розірвати це замкнуте коло дуже складно: медіа пишуть про насильство, скоєне чоловіками, які читають це та під впливом сприйнятого вчиняють насильство, про яке знову пишуть ЗМІ.

Окремо слід зазначити, в якому контексті ЗМІ згадують у новинах про дітей. Пять заголовків у «Таймере», «Волнорезе» та «Думской» (а саме ці ЗМІ використовують слова «хлопчик» або «дівчинка») повідомляють негативні новини на кшталт «В Одессе 12-летний мальчик напоролся на штырь». Ми, на жаль, не зустрічаємо позитивних образів відповідальних дітей.

Використання гендерних стереотипів (на зразок тієї самої «жінки за кермом») і згадка гендеру там, де вона не потрібна у новині, є неприпустимими. У нашому випадку ЗМІ не тільки стають джерелом формування цих стереотипів, а й у цілому створюють таку картину світу, в якій панує суцільний негатив. Така кількість негативної інформації, в якій гендер посідає перше за значенням місце, забезпечує ЗМІ аудиторію, яка будує своє життя, відповідно до гендерних стереотипів, якщо не на рівні свідомості, то на рівні підсвідомості. Тобто, ми культивуємо аудиторію, тому що тривале повторення однієї й тієї самої думки поступово змінює наше сприйняття соціальної реальності. В результаті ми отримаємо суспільство, що живе за нав’язаними гендерними ролями й боїться вийти за їхні межі.

Через це кожен з нас щодня стикається з проявами гендерної дискримінації, наслідками якої стають сексизм та гомофобія (як результат загальної думки населення щодо обов’язковості інституту сім’ї, ролі жінки в парі та патріархату). 

Тому ЗМІ першочергово повинні розтлумачити населенню, що рівність та свобода вибору мають бути доступні кожному, у всіх сферах життя. Треба писати про жінок та їхні досягнення (бо жінки — не просто матері та дружини), про те, що чоловіки можуть бути слабкими (і навіть плакати) та дітей, які не повинні виконувати нав’язані їм гендерні ролі — хлопчикам грати у футбол, а дівчатам — у ляльки. Треба говорити саме про це, а не про крадіїв та автомобільних правопорушників.

Дар’я Лопатюк

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний

Студентські газети – результат колективної роботи майбутніх журналістів

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи викладають дисципліну, що направлена на відточення студентами практичних навичок володіння словом, – журналістську майстерність. На цих заняттях студенти

Осінь по-карпатськи

Карпати – багата культурна історія, збирання ягід та грибів, катання на лижах і сноуборді, риболовля, купання в гірських річках і просто естетична насолода краєвидами. Ми