Про те, як медіа продають свою аудиторію

Чи замислю­валися ви хоч раз над тим, що є платою за можливість використовувати різноманітні медіа? Здається, відповідь очевидна – гроші. Але не все так просто. Існує багато без­коштовних газет, а сайтів, які не обмежують доступ до свого контенту, – взагалі безліч! Як виживають на медіаринку вони?

Картинки по запросу соцсети арт

Хибною є думка, що медіа займаються лише виробленням контенту. Їхня роль набагато масштабніша: за допомогою контенту медіа збирають цільову аудиторію і забезпечують доступ рекламодавців до неї. Отже, медіа одночас­но продають і контент, і свою аудиторію. Але зараз не час для моралі, адже робота на двох ринках одразу є необхідною умовою виживання для новітніх медіа.

Розміщення реклами в ЗМІ – це лише перший крок для рекламодавця. Йому потрібно зробити так, аби вона діяла. Але це було б неможливо, якби ви не приділяли їй часу, чи не так? Хоча б декілька секунд – продивитися оголо­шення. Через величезну кількість ЗМІ та рекламодавців за нашу увагу й час розпочинається справжня війна. Недарма саме час вважається найважливішим ре­сурсом медіаекономіки!

Щодня у вас з’являються сотні нових можливостей та варіантів того, на що ви­тратити свій вільний час. Провести час з друзями чи відпочити на самоті? Відкрити книгу чи промоніторити соціальні мережі? А може взагалі просто піти поспати?

Це не жарт. Рід Хастінгс, гене­ральний директор компанії Netflix, в останньому інтерв’ю зізнався, що їхнім найбільшим конкурентом є не Amazon або HBO, а звичайнісінький людський сон (зга­дайте це, коли забажаєте посеред ночі подивитися яку-небудь «Гру Престолів»).

Медіа привертають нашу увагу, аби прода­ти її рекламодавцям. А ті, у свою чергу, на­магаються максимально зайняти наш час своїм продуктом. Щиро сподіваюся, що ви не засмучуєтеся через те, що прямо зараз витрачаєте свій безцінний час на читання матеріалу про те, як медіа крадуть ваш час.

Найсумнішим є те, що не лише традиційні ЗМІ працюють за цим принципом, але й онлайн-медіа та, серед іншого, соціальні мережі. Чимало сайтів сконструйовано таким чином, аби забрати більше вашо­го часу: соціальні мережі безперервно надсилають «важливі» повідомлення, YouTube автоматично вмикає наступ­не відео, а стрічка новин оновлюється, щойно ви прочитаєте попередні записи. І обов’язково кожен з цих онлайн-медіа люб’язно запропонує вам найактуальніші «рекомендації», адже чим більше часу ви приділите тому чи іншому медіа, тим більше реклами вам встигнуть нав’язати.

Звичайно, читати новини або продивляти­ся улюблені відео – це не погано. Але тільки в тому випадку, коли ви самі того хочете. Не редактори сайтів і не рекламодавці, а саме ви повинні обирати ті варіанти проведен­ня дозвілля, які вам цікаві та корисні. Та чи просто прорватися через безкінечний потік інформаційного шуму й непотребу?

Дякувати Богові, наша реальність не схожа на світ «Чорного дзеркала», коли ти не маєш права робити те, що хочеш, і взагалі, за відмову переглядати поданий владою контент повинен сплачувати штраф, що значно перевищує твою заробітну плату.

Скільки разів на день ви відкриваєте соціальні мережі? Як часто ви оновлюєте Instagram або Facebook? Чи завжди ви робите це свідомо? І ви погодитесь, що набагато частіше це відбувається автома­тично. “Почекайте хвилинку, мені прийш­ло нове повідомлення…” І ви приходите до тями, шалено поглядаючи на годинник і розуміючи, що застигли в мережі на добрі півгодини, якщо не більше. Схаменулися? А якщо згадати про сервіси на кшталт вищез­гаданого Netflix – вони не виживуть без вашої уваги, якою й намагаються заволодіти всіма можливими шля­хами.

Якщо ви вийдете зі своїх сторінок в соціальних мережах хоча б на добу, не ди­вуйтесь, коли будете щоразу ловити себе на безглуздому розгляданні форми входу. Згадайте, що це був не ваш вибір, а автопілот, дбайливо вирощений розробни­ками сервісу.

Тепер можна вдатися до паніки, наголо­шуючи на руйнівному впливі технологій на людину і пропагувати термінову за­борону (обмеження, модифікацію або ж тотальне знищення) соціальних мереж чи взагалі всіх гаджетів. Звичайно,  звинувачувати технологізованість світу в усіх проблемах людства – дещо без­глуздо. Ні гаджети, ні Інтернет не мо­жуть бути злом самі по собі. Вони – лише інструмент, а рівень і якість їх впливу на нашу свідомість визначається лише тим, як ми їх використовуємо.

Сьогодні рекламодавці та медіа, що пра­цюють з ними, намагаються спроектувати свої платформи таким чином, аби вони поглинали якомога більше вашої уваги. Та це зовсім не означає, що ви повинні їм підкорюватися! Тож, замість того, щоб вдаватися до паніки та істерики, необхідно почати відповідальніше ставитися до того, на що ви витрачаєте свій вільний час.

Частіше ставте собі запитання: чи дійсно ви бажаєте увімкнути цю програму? Чи хо­чете ви зараз прочитати стрічку новин? Чи дійсно ваш вибір – приділяти увагу саме цим джерелам?

Вимкніть непотрібні повідомлення, видаліть зайві додатки – самі формуйте свій порядок денний, в якому будуть лише важливі для вас новини, спільноти й люди. Взагалі, питання «Чи хочу я цього?» слід ставити собі частіше і не лише тоді, коли це стосується споживання медіа. Оточен­ня, люди, обставини. Чи дійсно ви бажаєте витрачати свій власний час так, як робите це зараз? Запитуйте себе про це – керуйте своїм власним часом, поки інші не взяли його під свій контроль.

Ліна Степаненко

Читайте також:

Журналістика за Фреймом

Як журналістам живеться в Україні

Поділитися:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram