Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Як покращити свою ефективність?

Чи можливо сформувати корисну звичку, не прикладаючи для цього великих зусиль? Як щоденник допоможе краще зрозуміти себе? Та що потрібно робити, аби ефективно розв’язати проблему? Відповіді на ці запитання можна знайти в цьому матеріалі. 

Формування звичок

Наше життя – це сукупність звичок. Як ми прокидаємося, що робимо вранці та ввечері, як розподіляємо час – все це виконується нами автоматично.

Уявімо ситуацію: у людини виникає бажання створити нову звичку, наприклад, займатися спортом або читати книгу кожного дня. Вона одразу хоче отримати результат, прикладаючи у перший день максимум зусиль. Можливо, день чи навіть неділю ця людина зможе вистояти у цьому темпі. Але потім весь запал зникає, а сили вичерпуються.

Для формування звички потрібна наполегливість і постійність. Існує метод, завдяки якому можна з легкістю створити звичку. Наприклад, людина хоче привчити себе читати кожного дня художню літературу. Для цього потрібно встановити мінімум сторінок, який обов’язково треба виконати. Це може бути 2-4 сторінки. Головне, щоб задача була настільки простою, що не виповнити її майже неможливо. Якщо людина не хоче зупинятися, можна читати більше, однак мінімум —  обов’язковий.

Так само працює і з усіма іншими звичками. Вони можуть формуватися тільки тоді, коли ми день у день їх виконуємо.  Коли у вас зовсім не буде сил, то згадайте про мінімум і зробіть його попри будь-яку втому.

Ведення щоденника

Ведення щоденника потрібне для чіткого усвідомлення свого життя, для аналізу своїх дій та розв’язання власних проблем. Найчастіше буває так, що якісь проблеми постійно тероризують мозок, повертаючись до нього безліч разів. Натомість ті думки, які сформульовані на папері, більше не мають над людиною великої влади.

Магістр психології та психотерапевт Ірина Закернична описує в чому саме проявляється користь від щоденника: «Ведення щоденника тренує навичку рефлексії, осмислення власних переживань. Особливо якщо використовувати техніки динамічного записування (записувати думки потоком, не даючи їм оцінки в момент написання). Також є практики ведення специфічних щоденників, наприклад, щоденника подяки. Такі щоденники допомагають тримати фокус на позитивних емоціях. Що, своєю чергою, сприяє утворенню нових нейронних зв’язків та інтеграції нового досвіду. У момент напруги і переживань щоденник спрацює як громовідвід для емоцій».

Студентка першого курсу Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова Яна Остахова веде щоденник з шостого класу. Вона розповідає: «Щоденник допомагає мені тим, що я можу виговоритися йому, не боячись засудження, заздрощів і негативу. Якщо це образа чи проблема, я можу залишити її на сторінках і вона нібито відпускає мене. Я можу перечитати написане, подивитися на ситуацію збоку і без зайвих емоцій розв’язати цю проблему».

Пошук ідей для розв’язання проблем

Наше життя постійно потребує розв’язання проблем. Щоб вміти ефективніше їх вирішувати, існують декілька робочих порад.

Перш за все потрібно виявити саму суть проблеми. Альберт Ейнштейн писав: «Найчастіше формулювання проблеми важливіше, ніж її вирішення». Можливо, якщо цього не зробити, ми будемо вирішувати зовсім не ту проблему, яку потрібно.

Наступним кроком буде збирання інформації та фактів. Проблема – це набір із багатьох факторів, які самі по собі можна дослідити. Якщо постаратися знайти інформацію про кожну окрему деталь проблеми, це допоможе дослідити її під різними кутами. Тож, рухаючись від найменшого, ми в змозі подолати суть проблеми.

Розв’язання проблеми – це дія. Тому будь-які рухи до мети будуть корисними. Навіть безглузді, на перший погляд, ідеї можуть перерости у щось конструктивне і тим самим допомогти з ситуацією.

Доктор хімічних наук Лайнус Полінг, який двічі ставав лауреатом «Нобелівської премії», писав: «Якщо хочете, щоб у вас були хороші ідеї, вам потрібно мати багато ідей. Більшість із них будуть помилковими, тож вам потрібно навчитися розпізнавати їх та відкидати». Саме через такий підхід до розв’язання задач Л. Полінг зумів першим дослідити зв’язки між атомами хімічних елементів та стати засновником молекулярної біології. 

Чим більше ідей ви знайдете, тим більше шансів з’явиться для подолання проблеми. Але для початку потрібно почати робити хоча б щось. А далі енергія першого поштовху буде рухати вас вперед. 

 Кишиневський Микита

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний

Студентські газети – результат колективної роботи майбутніх журналістів

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи викладають дисципліну, що направлена на відточення студентами практичних навичок володіння словом, – журналістську майстерність. На цих заняттях студенти

Осінь по-карпатськи

Карпати – багата культурна історія, збирання ягід та грибів, катання на лижах і сноуборді, риболовля, купання в гірських річках і просто естетична насолода краєвидами. Ми