Вже не перше покоління студентів-журналістів працює у редакціях. Наразі студенти різних редакцій збираються раз на тиждень, аби працювати над концепцією майбутніх газетних випусків. Але так було не завжди. Як раніше працювали студентські редакції і яких змін зазнали зараз? Пресслужба факультету поспілкувалась з Оленою Андріївною Івановою, деканом факультету журналістики, реклами та видавничої справи, аби знайти відповіді на ці питання.
З чого все почалося?
Студентів ОНУ імені І. І. Мечникова навчають мистецтву журналістики з 1999 р. Саме у цьому році в університеті заснували першу кафедру журналістики. Тоді, на початку 2000-х, у межах ОНУ імені І. І. Мечникова існувала лише одна газета. У ній друкувалися тільки кращі студенти, які цікавилися періодичною пресою. Проте згодом викладачі зрозуміли, що до видання потрібно залучити всіх студентів.
«Навчитися журналістиці не можна суто теоретично. Обов’язково треба брати в руки олівець і починати писати. Тільки так можна набути вміння», — пояснила Олена Андріївна. Спочатку створили майстерні, що обмежувалися членами одного курсу, тобто одна редакція — представники 1 курсу, друга — 2 курсу і так далі. На той момент такий розподіл студентів видавався цілком логічним — однокурсники, які разом відвідували лекції та були добре знайомі між собою, почали працювати в одній команді та створювати сумісний продукт. Усі студенти залучені. Саме те, чого хотіли викладачі.
Проте такий підхід мав свої недоліки, запевнила Олена Андріївна. «Виникла інша проблема: студенти 1 курсу вміють дуже мало, а студенти 4 курсу — дуже багато і їм вже хочеться чогось іншого». Тоді студентам чогось не вистачало і це стало поштовхом до чергових змін.
Від першого до четвертого
Вертикальний формат — це наступний етап «еволюції» студентських редакцій в ОНУ імені І. І. Мечникова. Він передбачає сумісну працю в майстерні представників усіх курсів бакалаврату. Олена Андріївна стверджує, що така структура приближує навчальний процес до роботи професійних журналістських редакцій: «Так не буває, що там працюють лише аматори-початківці, або тільки досвідчені журналісти. В редакції завжди існує мікс».
Спільна робота різних курсів в межах однієї редакції дозволяє сформувати зону відповідальності для кожного студента. Журналістика передбачає колективну роботу, тому в редакціях є коректори, верстальники, редактори. Проте не обов’язково навчатися на старших курсах, щоб отримати одну з цих ролей. Адже справа не тільки в досвіді. Головне — активно працювати та вміти брати на себе відповідальність.
«Наприклад у 4-курсника може бути більший досвід, але менше бажання та здібностей бути головним редактором. Тоді студент другого курсу може стати редактором, тому що у нього є такі навички й задатки. Або на першому курсі може бути студент, який ще не навчився писати замітку, але він вміє добре фотографувати або класно придумувати заголовки, які чіпляють увагу. І тоді не має значення, що він ще немає досвіду, тому що його можна так вмонтувати в роботу редакції, що він знайде там своє місце і поряд з іншими колегами зможе бути корисним», — зазначила Олена Андріївна.
Вертикальні майстерні були її особистою ідеєю. Формат успішно запровадили та дотепер студенти працюють за його принципом. Проте і на цьому розвиток редакцій не зупинився.
Кількість — менша, розмір — більше
Попри те, що вертикальний формат є доволі успішним впровадженням, досвід показав, що навіть у такій структурі були прогалини. На думку декана, ефективність роботи редакцій треба збільшувати. Здавалось би, куди краще? Але факультет журналістики, реклами та видавничої справи не звик стояти на місці. Зміни не змусили себе довго чекати, тому наступний челендж по вдосконаленню відбувся вже у 2021 році. Ось що про це розповіла Олена Андріївна:
«У нас було багато видань, близько 18, але їхня періодичність була лише раз на місяць. За цей термін будь-яка газета втрачає актуальність. Тому ми прийшли до висновку… видавати нові випуски з періодичністю не один раз на місяць, а один раз на два тижні. Так це практично буває в газетах, коли треба швидко шукати тему, обробляти тему, писати матеріал, верстати. Додатково ми приділили увагу пресслужбі, створили для неї кілька редакцій і при цьому укрупнили газетні майстерні, для того, щоб вони могли працювати інтенсивніше».
Про пріоритетне у роботі редакцій…
Проте, якою б не була структура редакцій, головне — це спільними зусиллями випустити якісний продукт. А в процесі його створення — отримати корисні для майбутньої професії досвід та розвинені навички. Вони досягаються шляхом здорового спілкування та взаємодії між студентами.
«Ні студенти 4 курсу не повинні вважати себе найстаршими та найдосвідченішими, ні студенти першого курсу не мають відчувати себе меншовартісними. Всі є однаково важливими членами редакційного колективу, які мають право голосу. Інше питання, якщо є право голосу, то має бути відповідальність за сказані слова. Тоді треба думку аргументувати та відстояти. І якщо ти вважаєш, що це корисно для редакції, — вчись доводити свою позицію», — порадила наостанок Олена Андріївна.
Софія Бородін,
пресслужба факультету