Як війна руйнує довкілля

Повномасштабна війна, яка зараз триває на території України, знищує все. Вона ламає людські життя, руйнує міста, стирає з обличчя землі красу нашого краю. Майже за три місяці активних бойових дій, війська росії вчинили більше ста п’ятдесяти екозлочинів проти довкілля. Вони бомблять нафтобази, розстрілюють атомні енергоблоки, випалюють ліси та псують природні екосистеми. Тому стає зрозумілим, що наше та наступні покоління України ще довгі роки будуть відчувати на собі екологічні наслідки цієї війни.

Хімічне забруднення повітря

Центр екологічних ініціатив «Екодія» повідомляє, що російські війська запустили понад 1300 ракет на українські землі. Окупанти знищують як цивільні об’єкти, так і військову інфраструктуру, зокрема: аеропорти, сховища зброї та боєприпасів, аеродроми, об’єкти промисловості. Прикладами таких злочинів можуть стати десятки підривів нафтобаз на Київщині, Рівненщині, у Луцьку, Львові та Луганську.

Атаки на нафтобазах призводять до довгострокових екологічних ризиків для здоров’я. Рівень таких злочинів залежить від кількості та типу палива. Проте прямі ризики для здоров’я населення, насамперед, викликані забрудненням повітря продуктами горіння. Як зазначає ГО «Еколтава»: «Викиди забруднюючих речовин, що утворюються внаслідок згоряння нафтопродуктів: оксид вуглецю, оксиди азоту, оксид сірки, сажа, газоподібні й тверді продукти неповного згоряння палива, сполуки ванадію, бенз(а)пірен тощо. При наявності опадів сірки діоксид та сполуки азоту поєднуються з водою, киснем із подальшим утворенням сірчаної та азотної кислот, і маємо вже справу з кислотними дощами, зміною кліматом». Такі явища в майбутньому можуть завдати шкоди організму людини, негативно вплинути на систему органів дихання, а також слизові тканини. 

Проте сьогодні дуже складно усвідомити та оцінити весь вплив війни на довкілля в Україні. Для цього просто не вистачає потрібної інформації. Так Шатохіна Ірина, директорка департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації, коментує: «Ми на сьогоднішній день не знаємо, чим заряджені ті ж ракети, для того щоб сказати, що здійснює вплив. Усе залежить від зони ураження і від того, якою сумішшю вони зачинені. А зараз ніхто цим питанням не займається. Це потрібно протягом місяця виїжджати в різні точки, зони ураження і йти по колу розширення, робити виміри і дивитися, які там будуть показники на ці забруднюючі речовини. Але ж це робиться, коли працюють лабораторії, а на сьогоднішній день вони майже не працюють, і здійснити цю роботу неможливо. Тому, який проміжок часу нам знадобиться для нормалізування, а ще навіть покращення довкілля, буде відомо після проведення конкретних, запланованих моніторингів та операцій».

Хімічне забруднення ґрунтів, підземних та поверхневих вод 

Слід зазначити, що під час воєнних дій максимально актуальною і вагомою ще є проблема забруднення нашої екосистеми через мінування територій. Адже насиченість землі хімікатами спричиняє негативний вплив на стан ґрунтів, врожайності, та й навіть на здоров’я людей, перебуваючих поблизу територій мінування. 

«Можу сказати, що виходячи з даних, які надає нам Міністерство Екології, забруднення вод і ґрунтів зараз презентує не дуже приємну картину. Причиною тому є те, що вся використана зброя, боєприпаси, зокрема міни містять у собі хімічні шкідливі елементи. Самі заміновані поля становлять загрозу для існування взагалі всього живого, зокрема й, звичайно, мешканців таких територій. Кажучи про стан ґрунтів, можу зауважити, що в теперішніх обставинах відбувається його забруднення важкими металами: титаном, марганцем, свинцем. Внаслідок чого, люди, зокрема військові, дихають таким забрудненим повітрям. Таким чином, згодом, у жителів конкретних постраждалих районів, і у тих же військовослужбовців ймовірність захворювання, наприклад, на рак підвищиться», — коментує пані Ірина і додає: «А щодо ситуації врожайності, то можу сказати, що замінування так чи інакше не дає людям можливості займатися будь-якою сільськогосподарською діяльністю через величезну небезпеку. Елементарно не можна що-небудь посадити та зростити, і ніхто, на жаль, не знає, коли такі умови припиняться. Отже, однозначно це викликатиме низку труднощів і серйозних проблем із родючістю землі. Тому справи з питанням врожайності наразі дуже важкі. Рішення цих проблем буде напряму залежати від фінансування та людей, які будуть готові до певної небезпеки».

Екологічний стан Чорного та Азовського морів

Російські військові посилили атаки на портову інфраструктуру та кораблі вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів. Усе це призводить до забруднення вод і поширення отруйних речовин у морі. Внаслідок цього на поверхні формуються плівки, що порушують обмін ресурсів (енергія, тепло, волога) між морем і атмосферою. Негативний вплив на морських тварин також відбувається внаслідок мінування російськими окупантами деяких районів Чорного моря. 

ГО «Еколтава», коментуючи ситуацію морських регіонів, додає, що боєприпаси у своєму складі містять токсичні та канцерогенні хімічні речовини. Важкі метали, такі як ртуть і свинець, входять до складу сполук, які використовуються для детонацій вторинних вибухових речовин. Кількісно найважливішими сполуками звичайних боєприпасів є вибухові речовини — тротил, октоген, гексоген і тетрил. Всі ці сполуки несуть загрозу для екології.

Окрім цього українські орнітологи наголошують, що узбережжя Азовського та Чорного морів відіграє також значну роль у питанні збереження популяцій багатьох видів птахів. Зараз, на жаль, велика частина міграційних коридорів проходить над зоною бойових дій. Усе це може стати причиною неспокою птахів, їх виснаження через зміну маршрутів та потрапляння під обстріли.

Дінара Алибейлі, Анастасія Квашніна, Вікторія Бухта,

пресслужба факультету

Коментарі експертів отримано під час вивчення 

дисципліни «Проблематика ЗМІ: Сучасна»

Поділитися:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram