Чотири з половиною місяці зйомок у другому сезоні проекту «Топ-модель по-українськи» (Новий канал), серйозні випробування у вигляді незвичайних дефіле і фотосесій. І в кінці – заповітна перемога, поїздка в Нью-Йорк і 100 тисяч гривень на розвиток модельної кар’єри. Про основні аспекти проекту і моделинга в цілому ми поговорили з переможницею Яною Кутішевской.
- Чому ти вирішила взяти участь у проекті “Топ-модель по-українськи”?
Я колись побачила 3 сезон супермоделей і мене він зачепив. Я випадково почала дивитися його зі своєю подругою, мені сподобалися ці всі випробування і я вирішила просто спробувати сама. Пішла на перший сезон «Топ-моделей по-українськи» – не пройшла з ганьбою. Але потім я змінилася і внутрішньо, і зовнішньо, і прийшла на другий сезон.
- Як у тебе проходила підготовка до кастингу проекту?
Почнемо з передкастингу. 3 лютого минулого року в мене був День народження. Мені виповнилося 19 років і в ці дні якраз був передкастинг (3-4 лютого). Я збиралася відзначати День народження, але щось пішло не так… [сміється] Загалом, я відсвяткувала День народження і 4 лютого вже поїхала на передкастинг. Не сказала б, що я якось сильно готувалася – це, напевно, було більш спонтанним рішенням, тому що я до останнього сумнівалася, йти чи ні. Я боялася знову піти з ганьбою. Але посприяла в цьому питанні Лера, моя дівчина. Вона позитивно налаштувала мене і сказала: «Це твоя мета, ти хочеш цього, тому потрібно обов’язково йти». В принципі, у цьому і полягала вся моя підготовка.
- Коли ти потрапила до модельного табору, чи велись зйомки за певним сценарієм?
Ні. На проекті у нас є сценаристи, але це не значить, що учасники є якимись акторами, яким видають текст для зйомок. Сценаристи існують для того, щоб робити випробування більш красивими, придумувати в них щось незвичайне. Так, сценаристи з нами спілкувалися на бекстейджі. Вони діяли, як журналісти: якщо бачили, що у когось виникає конфлікт, то відразу з’ясовували це. Тобто, якщо, припустимо, мене дратувала Аліса [учасниця проекту], сценаристи помічали це і продовжували розвивати конфлікт, фіксували, як ми влаштовували розбирання. А так, щоб прописували текст, – ні. Я вважаю, що якщо люди, які брали участь у проекті, неважливо, «Топ-модель по-українськи» або в якомусь іншому, говорять про те, що там все за сценарієм, їм просто не подобається реакція глядачів, вони намагаються себе виправдати перед ними.
- Чи знала ти, чого очікувати від знімальної групи й експертів?
Звичайно, ні. Нам взагалі нічого не говорили, ми були в незнанні. Нас просто вивозили на випробування і було невідомо, куди і скільки їхати, що там буде і хто прийде з експертів. Ми взагалі нічого не знали, тому для нас кожен день був сюрпризом.
- Якими якостями повинна володіти модель, щоб стати переможцем проекту?
Головне – показати прогрес. Якщо ти вже прийшла на проект із досвідом, то, мені здається, виграти неможливо, тому що ти як добре працювала – так добре і працюєш. Припустимо, взяти Катю Польченко, вона вже працювала моделлю до шоу і, ясна річ, що в багатьох випробуваннях вона була краще, ніж багато інших учасників. А де прогрес? Навіщо взагалі приходити на проект, якщо ти вже, грубо кажучи, майже професійна модель?
- Наскільки сильно змінилося твоє життя після проекту?
Також я вважаю, що просто потрібно бути собою, тому що якщо ти когось із себе.. «строїш», то рано чи пізно про це дізнається не тільки знімальна група, експерти, але і глядачі. Лицемірство на проекті не сприймається.
Чесно, я навіть не знаю. Ні те, що б шкодую, що я пішла на цей проект… просто бувають труднощі якісь в житті. Припустимо, фінансові, тому що робота не завжди є. Моделинг – це нестабільна робота. Тим більше, з моєю зовнішністю в Україні взагалі дуже складно. Наша країна ще не готова до fashion. В Україні котується звичайна комерція, звичайні красуні, нічого неординарного.
І, грубо кажучи, мені потрібні гроші, але я не можу піти на звичайну роботу, тому що в мене статус переможниці. І це величезний мінус після проекту, як я вважаю. Але є, звичайно ж, і купа плюсів: я можу подорожувати, мене впізнають на вулиці і мене любить моя аудиторія.
Євгенія Лойтра