Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Яна Кутішевська: про проект «Топ-модель по-українськи 2» і модельну індустрію

Чотири з половиною місяці зйомок у другому сезоні проекту «Топ-модель по-українськи» (Новий канал), серйозні випробування у вигляді незвичайних дефіле і фотосесій. І в кінці заповітна перемога, поїздка в Нью-Йорк і 100 тисяч гривень на розвиток модельної кар’єри. Про основні аспекти проекту і моделинга в цілому ми поговорили з переможницею Яною Кутішевской.

  • Чому ти вирішила взяти участь у проекті “Топ-модель по-українськи”?

Я колись побачила 3 ​​сезон супермоделей і мене він зачепив. Я випадково почала дивитися його зі своєю подругою, мені сподобалися ці всі випробування  і я вирішила просто спробувати сама. Пішла на перший сезон «Топ-моделей по-українськи» не пройшла з ганьбою. Але потім я змінилася і внутрішньо, і зовнішньо, і прийшла на другий сезон.

  • Як у тебе проходила підготовка до кастингу проекту?

Почнемо з передкастингу. 3 лютого минулого року в мене був День народження. Мені виповнилося 19 років і в ці дні якраз був передкастинг (3-4 лютого). Я збиралася відзначати День народження, але щось пішло не так… [сміється] Загалом, я відсвяткувала День народження і 4 лютого вже поїхала на передкастинг. Не сказала б, що я якось сильно готувалася це, напевно, було більш спонтанним рішенням, тому що я до останнього сумнівалася, йти чи ні. Я боялася знову піти з ганьбою. Але посприяла в цьому питанні Лера, моя дівчина. Вона позитивно налаштувала мене і сказала: «Це твоя мета, ти хочеш цього, тому потрібно обов’язково йти». В принципі, у цьому і полягала вся моя підготовка.

  • Коли ти потрапила до модельного табору, чи велись зйомки за певним сценарієм?

Ні. На проекті у нас є сценаристи, але це не значить, що учасники є якимись акторами, яким видають текст для зйомок. Сценаристи існують для того, щоб робити випробування більш красивими, придумувати в них щось незвичайне. Так, сценаристи з нами спілкувалися на бекстейджі. Вони діяли, як журналісти: якщо бачили, що у когось виникає конфлікт, то відразу з’ясовували це. Тобто, якщо, припустимо, мене дратувала Аліса [учасниця проекту], сценаристи помічали це і продовжували розвивати конфлікт, фіксували, як ми влаштовували розбирання. А так, щоб прописували текст, ні. Я вважаю, що якщо люди, які брали участь у проекті, неважливо, «Топ-модель по-українськи» або в якомусь іншому, говорять про те, що там все за сценарієм, їм просто не подобається реакція глядачів, вони намагаються себе виправдати перед ними.

  • Чи знала ти, чого очікувати від знімальної групи й експертів?

Звичайно, ні. Нам взагалі нічого не говорили, ми були в незнанні. Нас просто вивозили на випробування і було невідомо, куди і скільки їхати, що там буде і хто прийде з експертів. Ми взагалі нічого не знали, тому для нас кожен день був сюрпризом.

  • Якими якостями повинна володіти модель, щоб стати переможцем проекту?

Головне показати прогрес. Якщо ти вже прийшла на проект із досвідом, то, мені здається, виграти неможливо, тому що ти як добре працювала так добре і працюєш. Припустимо, взяти Катю Польченко, вона вже працювала моделлю до шоу і, ясна річ, що в багатьох випробуваннях вона була краще, ніж багато інших учасників. А де прогрес? Навіщо взагалі приходити на проект, якщо ти вже, грубо кажучи, майже професійна модель?

  • Наскільки сильно змінилося твоє життя після проекту?

Також я вважаю, що просто потрібно бути собою, тому що якщо ти когось із себе.. «строїш», то рано чи пізно про це дізнається не тільки знімальна група, експерти, але і глядачі. Лицемірство на проекті не сприймається.

Чесно, я навіть не знаю. Ні те, що б шкодую, що я пішла на цей проект… просто бувають труднощі якісь в житті. Припустимо, фінансові, тому що робота не завжди є. Моделинг це нестабільна робота. Тим більше, з моєю зовнішністю в Україні взагалі дуже складно. Наша країна ще не готова до fashion. В Україні котується звичайна комерція, звичайні красуні, нічого неординарного.

І, грубо кажучи, мені потрібні гроші, але я не можу піти на звичайну роботу, тому що в мене статус переможниці. І це величезний мінус після проекту, як я вважаю. Але є, звичайно ж, і купа плюсів: я можу подорожувати, мене впізнають на вулиці і мене любить моя аудиторія.

Євгенія Лойтра


Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний

Студентські газети – результат колективної роботи майбутніх журналістів

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи викладають дисципліну, що направлена на відточення студентами практичних навичок володіння словом, – журналістську майстерність. На цих заняттях студенти

Осінь по-карпатськи

Карпати – багата культурна історія, збирання ягід та грибів, катання на лижах і сноуборді, риболовля, купання в гірських річках і просто естетична насолода краєвидами. Ми