Ігровий бізнес по-українські: чи готові ми до легалізації?

Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей надала ліцензії на будівництво казино в 3-х містах – Одеса, Львів та Харків. В Одесі дозвіл отримало київське товариство з обмеженою відповідальністю «Примум». Ціна ліцензії, яка діє рік, коштувала 180 млн гривень.

Рішення про результат розгляду заяви було зафіксовано в офіційному документі, котрий опублікували на офіційному вебсайті КРАІЛу. Зокрема, в ньому наявна інформація про те, що місцем провадження стане 1 та 2 рівень готелю «Гагарін». Вказано і площу казино: вона становить 4227, 6 квадратних метрів. Контроль за виконанням рішення покладено на Голову комісії, Рудого І. Т.

Гральний бізнес був офіційно заборонений в Україні з 2009 року. Проте, це не заважало власникам точок з ігровими автоматами та букмекерам працювати під виглядом національних лотерей або ж в непримітних приміщеннях без жодних розпізнавальних знаків. Нелегальний ігровий «кортель» тільки процвітав і збільшував масштаби аж до «великої зачистки» в грудні 2019 року в усіх містах України. 20 грудня Верховна Рада проголосувала «проти» законопроєкту стосовно державного регулювання азартних ігор, відправивши його на допрацювання. Але провал ухвалення закону тільки обурив діючу владу ще більше, тому 20.12.2019 Володимир Зеленський, а згодом і Олексій Гончарук, зробили офіційну заяву про те, що негайно закривають всі гральні зали. До виконання непосильного до цього часу завдання були залучені фіскальна служба, поліція, СБУ. Пресслужба Національної поліції повідомила, що до вечора було закрито понад 500 закладів.

Небезпека нелегального грального бізнесу полягала в тому, що він став загрозою для економіки держави. До негативних наслідків тіньового бізнесу таких великих масштабів належать: втрата управління, відсутність надходження податків до державної казни, криза. Більш того, незаконне казино «кришувалося» по добре відомій схемі – за допомогою «відкатів» держслужбовцям. Тож це неабияк підгодовувало корумпованих представників влади, які мали б боротися зі злом, а не примкнути до нього.

14 липня 2020 року Верховна рада у другому читанні ухвалила законопроєкт про державне регулювання грального бізнесу. Від нього очікувалося надходження 4 млрд гривень до держбюджету тільки за 2020 рік. Не без труднощів, проте 248 нардепів все ж проголосували «за». Тоді був створений центральний орган виконавчої влади – Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей. Її основними завданнями постали наступні: реалізація державної політики в лотерейній сфері та сфері організації й проведення азартних ігор, контроль за ринком.

Легалізація казино мала на меті відкрити нові можливості для сфери розваг. Окрім цього, дозволити контролювати діяльність і виплати податків. Якщо розглядати конкретно Одесу, то варто брати до уваги, що наше місто завжди приваблювало туристів, які охочі до різного роду розваг. Це, в свою чергу, призведе до великої кількості відвідувачів казино. Більший прибуток – більше податків до державного бюджету. До прикладу країн, що вже вивели гральний бізнес з тіні, відносяться США, Монако, Мальта, Великобританія, Китай тощо. Практика інших показує, що позитивні наслідки легалізації є досить вірогідними. Але чи є чужий позитивний досвід запорукою нашого успіху?

Ми провели власне опитування, в якому взяли участь респонденти віком від 18 до 60 років. 42% опитаних підтримують легалізацію грального бізнесу, 29% – категорично проти, 29% – утримались від відповіді. Також ми запропонували за бажанням відповісти на запитання: «Чому ви підтримуєте саме таку думку?» Респонденти, які «за» легалізацію, відзначали переважно позитивний вплив на економіку та контроль. Ті, хто проти – виокремлювали можливість збільшення кількості ігроманів та можливість корумпованості сфери.

Офіційно статистика залежних від ігроманії (лудоманів) в Україні не ведеться з 2009 року, відколи гральний бізнес було заборонено. Проте експерти дотримуються думки, що проблема нікуди не зникла. Навпаки, на сьогодні вона є розповсюдженою більше за будь-яку іншу залежність. На підтвердження цього факту вказує наявність великої кількості центрів, які пропонують послугу лікування від ігроманії. 

У 2018 році компанія «Українська національна лотерея» спільно з Міжнародною Антинаркотичною асоціацією вперше провела унікальне соціологічне дослідження на території України. За результатами дослідження був створений портрет українського ігромана: переважно це молоді люди від 18 до 35 років, здебільшого працівники сфери послуг, студенти, представники робочих професій, які проживають у містах з населенням понад півмільйона. В цьому полягає основна проблема порівняння легалізації казино в Україні та в інших країнах, де портрет гравців буде сильно відрізнятися. Потенційні гравці у нас – це молодь, яка має жагу до швидких грошей. А законопроєкт «вдало» проігнорував цей факт, дозволивши подавати заявки не тільки готелям з 5 зірками, але й 3 і 4, де ціни на розваги будуть доступнішими. Тож відповідь на питання про те, чи допоможе легалізація у боротьбі з залежністю – наврядчи.

Легалізація ігрового бізнесу викликала багато запитань ще в 2019 році, зараз, коли законопроєкт вже ухвалений, відповідей і досі немає. Навіть наявність ліцензій не відкрила завісу таємничості, тож населення, а особливо міст, які першими отримали дозвіл, реагує з насторогою. Єдине, що нарешті покаже, наскільки вірним було рішення – це час, відлік якого почнеться з моменту відкриття казино.

Кулеба Вікторія, 3 курс, «ДієСлово»

Поділитися:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram