Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Інклюзивна освіта – все, як завжди, залежить від грошей

Зараз багато уваги приділяється реформам вищої та шкільної освіти. Інклюзивна освіта – один з пунктів нових реформ, який є також найважливішим пунктом у зміні навчання дітей з особливими потребами. Головна ідея таких пунктів – це поєднання навчання дітей з інвалідністю та без інвалідності у звичайних загальноосвітніх школах.

Сам термін “інклюзивна освіта” означає процес навчання і виховання, застосування гнучких методик, за яких УСІ діти, незалежно від їхніх фізичних, психічних, інтелектуальних та інших особливостей, отримують знання в загальній системі освіти, в одних і тих же загальноосвітніх школах, які враховують їхні особливі освітні потреби і надають необхідну спеціальну підтримку.

Досвід впровадження інклюзивної освіти за кордоном набагато перевершує дії України в цьому плані. Відомо, що в європейських країнах розробка необхідних проектів для забезпечення належного рівня навчання людей з інвалідністю почалася ще з 1970-х років. Вже зараз в кожному класі у Німеччині навчаються 3-4 учня з особливими потребами і хоча б один учень з серйозними порушеннями здоров’я. Навчальні кабінети оснащені великою кількістю звукових і зорових сигналів для різних ситуацій (наприклад, годинники великого розміру, гонг для повідомлення про зміну тощо). Також є спеціально обладнані зони відпочинку для дітей, де вони можуть розслабитися після уроку. У таких класах не передбачено знаходження спеціально навченого тьютора (педагог-психолог, супроводжуючий особливої дитини), який є помічником учителя в освітньому та виховному процесі.

У нашій країні активно займатися питанням інклюзії почали лише кілька років тому. Заходи і нововведення, які з’являються саме зараз – це перш за все турбота та дії громадських організацій. Як приклад – проект одеської громадської організації «Наш світ», який передбачає створення Інклюзивного центру супроводу дітей з аутизмом та їх сімей. Це спільна ідея співзасновників громадської організації Юлії Станимак, керівника Центру особливої дитини “Наш світ” і Єлизавети Федорченко, корекційного педагога і тьютора. Головним завданням нового проекту є підбір і навчання фахівців (асистента дитини) для супроводу дітей з аутизмом в школі, а також проведення занять на постійній основі з підготовки дітей з аутизмом до першого класу. Центр буде перехідним етапом для особливої дитини між дитячим садком і школою. Тобто, перед тим, як піти в перший клас, діти спочатку проходять процес підготовки в спеціальному тренувальному класі. Подібні класи вже є і в Білорусі, і в Росії, і в Україні.

Єлизавета Федорченко супроводжує хлопчика з розладом аутистичного спектра і розповідає про той процес, який спостерігає зі сторони: “Суспільство абсолютно не готове до спілкування з особливими людьми. Як би громадські організації та батьки не боролися за те, щоб люди з аутизмом були ближчими до суспільства – поки що все стоїть на місці. Це помітно і з тих питань, які ставлять батьки інших дітей,і  з реакції дітей на закритість особливої дитини. Діти звикли підходити, знайомитися один з одним, а якщо інша дитина не реагує, не вступає в контакт, то з нею просто перестають спілкуватися. Позитивно те, що рідко хто проявляє страх, побоювання. Зберігається відсоток дітей, які ведуть себе відсторонено, не помічають особливої дитини, приймають позицію не втручатися. Звичайно, є невеликий відсоток дітей, які на генетичному рівні добре ставляться до особливих дітей. Наприклад, дівчинка з багатодітної сім’ї, вона без перешкод підходить до дитини з розладом аутистичного спектра і виявляє до нього найкращі якості такі, як: доброта, взаємодопомога, терпіння. Але це закономірність багатодітної сім’ї, де всі один одного підтримують”.

 Інклюзивний центр супроводу дітей з аутизмом та їх сімей передбачає також спілкування з журналістами, з іншими громадськими організаціями, завдяки чому буде поширюватися інформація про те, хто такий тьютор, для чого він потрібен, про аутизм в цілому, як з цим впоратися і як допомогти долати стереотипи у суспільстві. Вже зараз існує Центр розвитку особливої дитини, але він працює на комерційних засадах – батьки приводять своїх дітей у центр і самі платять за послуги центру. Надалі планується створення максимально пільгових умов для батьків – або мінімальна вартість, або безкоштовно – все залежить від спонсорської допомоги. Ці батьки йдуть із запитом тьюторів, оскільки існує дефіцит фахівців в цій сфері. Досвідчені психологи абсолютно не вмотивовані в цьому питанні, через це навчання в новому інклюзивну центрі розраховане на молодих фахівців зі сфери психології і педагогіки, які ще зовсім не працювали за професією або тільки починають. На даний момент, організатори проекту вже виставили в інтернеті інформацію про вакансії педагога-психолога.

Зовсім нещодавно на базі Центру розвитку особливої дитини відбулася перша зустріч і перший тренінг, організатором яких виступила Юлія Станимак. Десять людей, які відгукнулися на дану вакансію мали можливість поспостерігати за дітьми з розладом аутистичного спектру. Вони просто сиділи на лавочці, дивилися за поведінкою дітей, адже у деяких не було взагалі уявлення про те, хто такі діти з аутизмом. Після першої зустрічі на тренінг прийшло лише троє людей з десяти. Вони вже послухали про аутизм в загальному, про роботу тьютора, про підходи і методи, що використовуються у школі. Батьки самі готові навчати початківців фахівців, тому Центр розвитку особливої дитини пропонує такий формат – вони беруть на роботу тьютора без досвіду і протягом місяця вони вкладають в нього всі необхідні знання, а тьютори в свою чергу стажуються, набираються досвіду, знайомляться з дітьми. Поки що цей етап має назву проміжного проекту, який реалізується за рахунок коштів працівників Центру розвитку особливої дитини.

На базі нового Інклюзивного центру супроводу дітей з аутизмом та їх сімей планується проведення агіт-компанії, відмова від прив’язки конкретно до батьків – це безперервний процес: батьки самі будуть дізнаватися, що є такий центр, будуть приходити і знаходити свого тьютора. Будуть дітки, які будуть відвідувати підготовку до школи і до них буде приставлений навчений тьютор, який буде з особливою дитиною займатися безпосередньо підготовкою до школи. Як виявилося, організатори проекту на даний момент перебувають на стадії пошуку спонсорів для того, щоб втілити проект в життя, адже повноцінний формат тренінгового центру сильно залежить від спонсорської підтримки.

Олена Денисюк

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Залишити відповідь

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний

Студентські газети – результат колективної роботи майбутніх журналістів

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи викладають дисципліну, що направлена на відточення студентами практичних навичок володіння словом, – журналістську майстерність. На цих заняттях студенти

Осінь по-карпатськи

Карпати – багата культурна історія, збирання ягід та грибів, катання на лижах і сноуборді, риболовля, купання в гірських річках і просто естетична насолода краєвидами. Ми