Інклюзивна освіта – все, як завжди, залежить від грошей

Зараз багато уваги приділяється реформам вищої та шкільної освіти. Інклюзивна освіта – один з пунктів нових реформ, який є також найважливішим пунктом у зміні навчання дітей з особливими потребами. Головна ідея таких пунктів – це поєднання навчання дітей з інвалідністю та без інвалідності у звичайних загальноосвітніх школах.

Сам термін “інклюзивна освіта” означає процес навчання і виховання, застосування гнучких методик, за яких УСІ діти, незалежно від їхніх фізичних, психічних, інтелектуальних та інших особливостей, отримують знання в загальній системі освіти, в одних і тих же загальноосвітніх школах, які враховують їхні особливі освітні потреби і надають необхідну спеціальну підтримку.

Досвід впровадження інклюзивної освіти за кордоном набагато перевершує дії України в цьому плані. Відомо, що в європейських країнах розробка необхідних проектів для забезпечення належного рівня навчання людей з інвалідністю почалася ще з 1970-х років. Вже зараз в кожному класі у Німеччині навчаються 3-4 учня з особливими потребами і хоча б один учень з серйозними порушеннями здоров’я. Навчальні кабінети оснащені великою кількістю звукових і зорових сигналів для різних ситуацій (наприклад, годинники великого розміру, гонг для повідомлення про зміну тощо). Також є спеціально обладнані зони відпочинку для дітей, де вони можуть розслабитися після уроку. У таких класах не передбачено знаходження спеціально навченого тьютора (педагог-психолог, супроводжуючий особливої дитини), який є помічником учителя в освітньому та виховному процесі.

У нашій країні активно займатися питанням інклюзії почали лише кілька років тому. Заходи і нововведення, які з’являються саме зараз – це перш за все турбота та дії громадських організацій. Як приклад – проект одеської громадської організації «Наш світ», який передбачає створення Інклюзивного центру супроводу дітей з аутизмом та їх сімей. Це спільна ідея співзасновників громадської організації Юлії Станимак, керівника Центру особливої дитини “Наш світ” і Єлизавети Федорченко, корекційного педагога і тьютора. Головним завданням нового проекту є підбір і навчання фахівців (асистента дитини) для супроводу дітей з аутизмом в школі, а також проведення занять на постійній основі з підготовки дітей з аутизмом до першого класу. Центр буде перехідним етапом для особливої дитини між дитячим садком і школою. Тобто, перед тим, як піти в перший клас, діти спочатку проходять процес підготовки в спеціальному тренувальному класі. Подібні класи вже є і в Білорусі, і в Росії, і в Україні.

Єлизавета Федорченко супроводжує хлопчика з розладом аутистичного спектра і розповідає про той процес, який спостерігає зі сторони: “Суспільство абсолютно не готове до спілкування з особливими людьми. Як би громадські організації та батьки не боролися за те, щоб люди з аутизмом були ближчими до суспільства – поки що все стоїть на місці. Це помітно і з тих питань, які ставлять батьки інших дітей,і  з реакції дітей на закритість особливої дитини. Діти звикли підходити, знайомитися один з одним, а якщо інша дитина не реагує, не вступає в контакт, то з нею просто перестають спілкуватися. Позитивно те, що рідко хто проявляє страх, побоювання. Зберігається відсоток дітей, які ведуть себе відсторонено, не помічають особливої дитини, приймають позицію не втручатися. Звичайно, є невеликий відсоток дітей, які на генетичному рівні добре ставляться до особливих дітей. Наприклад, дівчинка з багатодітної сім’ї, вона без перешкод підходить до дитини з розладом аутистичного спектра і виявляє до нього найкращі якості такі, як: доброта, взаємодопомога, терпіння. Але це закономірність багатодітної сім’ї, де всі один одного підтримують”.

 Інклюзивний центр супроводу дітей з аутизмом та їх сімей передбачає також спілкування з журналістами, з іншими громадськими організаціями, завдяки чому буде поширюватися інформація про те, хто такий тьютор, для чого він потрібен, про аутизм в цілому, як з цим впоратися і як допомогти долати стереотипи у суспільстві. Вже зараз існує Центр розвитку особливої дитини, але він працює на комерційних засадах – батьки приводять своїх дітей у центр і самі платять за послуги центру. Надалі планується створення максимально пільгових умов для батьків – або мінімальна вартість, або безкоштовно – все залежить від спонсорської допомоги. Ці батьки йдуть із запитом тьюторів, оскільки існує дефіцит фахівців в цій сфері. Досвідчені психологи абсолютно не вмотивовані в цьому питанні, через це навчання в новому інклюзивну центрі розраховане на молодих фахівців зі сфери психології і педагогіки, які ще зовсім не працювали за професією або тільки починають. На даний момент, організатори проекту вже виставили в інтернеті інформацію про вакансії педагога-психолога.

Зовсім нещодавно на базі Центру розвитку особливої дитини відбулася перша зустріч і перший тренінг, організатором яких виступила Юлія Станимак. Десять людей, які відгукнулися на дану вакансію мали можливість поспостерігати за дітьми з розладом аутистичного спектру. Вони просто сиділи на лавочці, дивилися за поведінкою дітей, адже у деяких не було взагалі уявлення про те, хто такі діти з аутизмом. Після першої зустрічі на тренінг прийшло лише троє людей з десяти. Вони вже послухали про аутизм в загальному, про роботу тьютора, про підходи і методи, що використовуються у школі. Батьки самі готові навчати початківців фахівців, тому Центр розвитку особливої дитини пропонує такий формат – вони беруть на роботу тьютора без досвіду і протягом місяця вони вкладають в нього всі необхідні знання, а тьютори в свою чергу стажуються, набираються досвіду, знайомляться з дітьми. Поки що цей етап має назву проміжного проекту, який реалізується за рахунок коштів працівників Центру розвитку особливої дитини.

На базі нового Інклюзивного центру супроводу дітей з аутизмом та їх сімей планується проведення агіт-компанії, відмова від прив’язки конкретно до батьків – це безперервний процес: батьки самі будуть дізнаватися, що є такий центр, будуть приходити і знаходити свого тьютора. Будуть дітки, які будуть відвідувати підготовку до школи і до них буде приставлений навчений тьютор, який буде з особливою дитиною займатися безпосередньо підготовкою до школи. Як виявилося, організатори проекту на даний момент перебувають на стадії пошуку спонсорів для того, щоб втілити проект в життя, адже повноцінний формат тренінгового центру сильно залежить від спонсорської підтримки.

Олена Денисюк

Залишити відповідь