На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І. І. Мечникова відбулася 75 студентська наукова конференція. У ній взяли участь студенти усіх курсів та рівнів навчання. Конференція проходила на базі трьох кафедр факультету, тому доповіді були розподілені за трьома секціями – журналістики, реклами та медіакомунікації, періодичної преси та медіаредагування, а також новітніх медіа та медіадизайну.
Студентські наукові доповіді різнилися за темами наукових досліджень, проте безпосередньо стосувалися соціальних комунікацій як наукової сфери. У конференції взяли участь 35 студентів. Порівняно з минулорічною конференцією, кількість студентів-доповідачів збільшилась на 25%. Тому очевидно: студентам журфаку цікаво займатись наукою. Ба-більше, були присутні не тільки учасники, їхні наукові керівники, але й інші студенти, які тільки планують брати участь у наукових конференціях та ті, кому не байдужа тема соціальних комунікацій.
Навіщо досліджувати журналістику та комунікації загалом? Відповідь цілком очевидна. Ця сфера досить мінлива – відтак методи, які працюють сьогодні, не працюють уже завтра. Тоді стає зрозумілим, що наукові роботи на тему комунікацій принципово важливі не тільки для науковців, а й для журналістів-практиків. У цьому випадку наука помічає та виокремлює нові тенденції у сфері комунікацій, а отже, допомагає практикам «бачити» наперед. Зрозуміло, що не всі студенти, які взяли участь у конференції, планують займатися наукою, проте очевидно те, що їхні наукові дослідження допоможуть авторам і в практичній діяльності, адже теорія без практики неможлива.
Разом зі своїми науковими керівниками студенти протягом декількох місяців проводили серйозні науково-аналітичні дослідження. Окрім того, що в кожній із секцій конференції вибухали панельні дискусії, студенти справді помітили деякі принципові тенденції в розвитку комунікацій.
Наприклад, Катерина Івах дійшла висновку, що фейкові акаунти в соціальних мережах мають істотний вплив на світову політику. Студентка досліджувала справу Cambridge Analytics – протизаконне використання персональних даних близько 50 мільйонів користувачів Фейсбук, здійснене британською компанією.
Кількість переглядів дитячого контенту в Ютуб буде збільшуватись і надалі (наразі такі відео вже збирають найбільшу кількість переглядів) – до таких висновків дійшла Анастасія Балєва.
Досліджували також і позицію авторів-документалістів у книгах про війну на Сході України. Сьогодні аудиторію цікавлять ці події не тільки крізь призму телевізійних сюжетів, а й бачення самих учасників подій – військових, які пишуть про війну. Відтак Дмитро Тельпіс дійшов висновку, що в таких книгах гостро відчувається позиція автора щодо подій. Про класичну журналістську об’єктивність не йдеться, автори такої літератури демонструють читачеві своє бачення війни на Сході.
Олеся Сагайдак досліджувала сайт факультету журналістики ОНУ імені І. І. Мечникова. Порівнюючи його з іншими сайтами журфаків країни, студентка дійшла висновку, що сайт журфаку ОНУ за функціоналом, відвідуваністю та зручністю випереджає інші. Студентка також досліджувала жанрову різноманітність сайту та його особливості з точки зору маркетингового просування.
Інфографіка як засіб візуального контенту посідає важливе місце у створенні контенту як такого – до таких узагальнень дійшла Олена Таранова. Досліджували й видання творів Т. Шевченка та акаунти українських журналістів.
Назагал, усі теми студентських досліджень суттєво відрізнялися, а тому кожна з них викликала бурхливу дискусію. Стан сучасної журналістики та медіакомунікацій студенти оцінюють позитивно, проте й виділяють основні проблеми. Відтак лише в наших руках можливість змінити та покращити стан як практичної, так і теоретичної складової соціальних комунікацій.
Дмитро Тельпіс