Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Канікули, які затягнулись більш ніж на 20 років

photo_2019-09-20_10-58-43

Анастасія Степашко — майстер спорту міжнародного класу з карате,
член збірної команди України, Grand winner KARATE1 2016, багаторазовий
призер міжнародних турнірів і кандидат на участь в Олімпійських іграх 2020
року. Анастасія є випускницею факультету міжнародних відносин Одеського
національного університету імені І. І. Мечникова.

— Як Ви потрапили в карате?
— У три роки батьки привели мене на художню гімнастику. Карате
займався брат. Потім на гімнастиці були канікули і щоб даремно вдома не
сиділа без діла, відправили на тренування до брата на час канікул. Ну ось
канікули і затягнулися вже більше, ніж на 20 років…
— Як Ви поєднували спорт та навчання?
— Спортом займалася завжди, скільки себе пам’ятаю. Були періоди,
коли, крім карате, ще займалася акробатикою й танцями. Тому це було
нормою: після школи відразу на тренування, і так щодня. Потім домашнє
завдання до ночі, але якось встигала і навіть не думала, що може бути
інакше.
— Розкажіть якусь цікаву історію із карате.
— Історій зі спорту можна мільйон розповісти. Напевне перших
змаганнь ніколи не забуду. Прийшла просто повболівати за брата, мені було
7, навіть кімоно у мене ще не було. А тренер брата каже: «Йди переодягайся
та виступай». Ну, я, не довго думаючи, позичила кімоно в хлопчика й пішла
битися. Правил я не знала, тому просто побила бідних дівчаток, посіла третє
місце й була дуже щаслива. Так і залишилася в карате.
— Багато спортсменів припиняють займатися спортом через те,
що не вірять у свої сили. Чи стикалися Ви колись із невірою в себе, та як
Ви це побороли?
— Я думаю, що спортсмени постійно з цим стикаються. Неможливо
завжди вигравати, і коли щось іде не так, як задумав, кілька програних
турнірів або спустився в рейтингу — відразу починаєш сумніватися в собі.
Як поборола? Просто потрібно далі працювати, тренуватися й думати про
свою мету. Я вважаю, що сумніватися — це нормально, головне — не
зупинятися. Ще в такі моменти, звичайно, важлива підтримка та правильні
слова тренера.

— Що для Вас значить карате в житті?
— Скажу чесно, ніколи не думала, що пов’яжу своє життя з професійним
спортом у дорослому віці. Думала, що буду працювати, ходити в ділових
костюмах, а тепер ось — хіба що в костюмі збірної. На сучасному етапі
карате — це, напевне, основна частина мого життя, моя робота й улюблена
справа одночасно.
— Якими були Ваші емоції, коли Ви дізналися про те, що карате
стало олімпійським видом спорту?

— Нарешті! Олімпійські ігри — це те, про що мріють всі спортсмени. І в
нас теж з’явився такий шанс, і саме у мого покоління спортсменів, тому що
невідомо, чи буде карате в олімпіаді після 2020 року. Цей спорт дуже
змінився, ставши олімпійським, сильно зросла конкуренція й рівень турнірів.
— Як Ви вважаєте, чи повинен цей вид спорту й далі бути в числі
олімпійських?
— Так, я думаю карате має бути в олімпіаді й далі. Наш спорт просто
потребує популяризації. Але, думаю, він набагато цікавіший, ніж багато
інших дисциплін, які чомусь беруть на олімпіаду…

— Чи достатньо міністерство спорту робить для спортсменів?
— З того моменту, як карате увійшло до олімпіади в Токіо в 2020 році,
значно збільшилося фінансування нашої збірної. Зараз, очевидно,
міністерство досить багато намагається робити для спортсменів, враховуючи
ситуацію в нашій країні. В принципі, я думаю, що в нас — хороші умови для
збірної. Звичайно, не будемо порівнювати з такими країнами, як, наприклад,
Туреччина й Франція, де, звісно, в рази більше коштів виділяється на цей
спорт. Але ми десь в середині, не у кінці, і це вже добре. Збірна тепер, в
основному, скрізь подорожує на літаках, а був час, коли ми дві доби
проводили в автобусі, добираючись на якийсь турнір. Не впевнена, що після
олімпіади так і залишиться, але будемо сподіватися й вірити в краще.
— Нещодавно Ви були на зборах у Японії. Як вони пройшли, чи
сподобалася Вам ця країна?
— У Японії я вже втретє. Дуже специфічна країна, для нас просто інший
світ. У них все своєрідне: мова, їжа, клімат, менталітет. Цікаво, але трохи
складно, коли перебуваєш там більше, ніж два тижні. Нас дуже добре
прийняли на зборах, зробили нам всі умови для тренувань, в цьому їм треба
віддати належне, дуже уважні й гостинні люди.
— Як досягти успіху в спорті?
— Тренуватися, тренуватися й тренуватися. І рано чи пізно все вийде. І
ще — отримувати задоволення від того, що ти робиш. Це теж дуже важливо.
— Чому Ви обрали спеціальність «міжнародні відносини»?
— Мені завжди подобалося вчити іноземні мови, і коли я дізналася, що
на цьому факультеті можна, крім англійської, вчити ще арабську, японську
або інші мови за вибором, я відразу вирішила сюди вступити. Ну, і звичайно,
завжди хотіла працювати в ООН.
— Які мови вивчали?
— Я обрала арабську, і англійська була у всіх. Арабська — складна
мова, як математика, але мені дуже подобалося.

— Які Ваші улюблені предмети?
— Англійська і арабська. Ще зовнішня політика різних країн. І
«Актуальні проблеми світової політики» ( пам’ятаю, дуже цікавий предмет).
— Як викладачі ставилися до того, що Ви професійно займаєтеся
спортом?
— Неоднозначно. Деякі позитивно, завжди йшли назустріч, якщо
пропускала заняття через турніри, проте були й такі, хто казав, що «потрібно

розставити пріоритети». Але я сесії складала добре, тому, в принципі,
проблем не було. Також я дуже добре пам’ятаю, як ректор нашого
університету Ігор Миколайович завжди вітав мене, коли я здобувала
нагороди.
— Чи працюєте Ви за своєю спеціальністю?
— Зараз не працюю, оскільки дуже щільний графік турнірів і зборів, не
вистачає часу. Але відразу після університету працювала перекладачем на
різних зустрічах, пов’язаних із політикою. Сподіваюся, відновлю цю роботу в
майбутньому.
— Яка подія була найнезабутніша за роки навчання в університеті?
— Кожна сесія була незабутня. Напевне захист диплому. Я його
дописувала в машині по дорозі на захист. Але все пройшло добре,
захистилася.
— Які у Вас залишились враження після того, як Ви закінчили
навчання?
— Мені сподобалися 5 років, які я провела в університеті. Якщо б зараз
можна було повернути все й поступити ще раз, я б обрала той самий
університет і факультет.
Іуліанія Степашко

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Діалог культур: про зустріч студентів факультету журналістики, реклами та видавничої справи з Послом Канади в Україні

Студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи відвідали лекцію Надзвичайного і Повноважного Посла Канади в Україні — Лариси Ґаладзи. Зустріч пройшла в онлайн-форматі на платформі Zoom. На зустрічі також були присутні студенти з інших факультетів ОНУ імені І. І. Мечникова. Модерував захід кандидат політичних наук, доцент Володимир Дубовик.

Один у полі (не) воїн: про майбутнє конструктивної журналістики в Україні

Професія журналіста як об’ємна складна геометрична фігура: має багато аспектів, сторін та кутів… Це усвідомлюють студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи, тому займають активну позицію, стежать за трендами сучасної журналістики і у навчальний, і у вільний від занять час. Саме тому 13 квітня за сприяння керівництва та викладачів факультету вони долучилися до лекції «Конструктивна журналістика: як перестати писати тільки погані новини?», організатором якої стала Комісія з журналістської етики. Ключовим спікером був Віктор Пічугін, заступник головного редактора медіагрупи «Накипіло», голова Громадського телебачення Харкова

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний