Ми чуємо радіо всюди: у транспорті, торгових центрах, місцях відпочинку та навіть у навчальних закладах. Отож, до Дня радіо, який відзначається 7 травня, «Моменталіст» вирішив дізнатися більше про роботу журналістів- радійників та розповісти читачам про студентське радіо нашого університету «Голос ОНУ».
За даними УкрІнформ, в Україні діє близько 400 радіостанцій. Загальноукраїнські, обласні, місцеві — у них чимало працівників, значну частину яких становлять радіоведучі. Завдяки цій, безумовно, цікавій професії можна зустріти багато відомих людей і самому стати знаменитістю. Бувають і недоліки: наприклад, необхідність завжди бути в гарному настрої та витримувати великі психологічні навантаження.
Для того щоб краще зрозуміти роботу радіоведучого, ми поспілкувалися з Оленою Орловою — викладачкою факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І. І. Мечникова, яка раніше працювала радіоведучою. Вона розповіла нам про початок своєї кар’єри та найцікавіші моменти зі своєї роботи:
«Початок двохтисячних. На останньому поверсі 12-поверхового будинку розташувалися 7 наших радіостанцій, 6 з яких транслювали в діапазоні коротких частот (FM), а одна — на середніх хвилях (АМ): “Європа плюс”, “Одеса-мама”, “Маяк”, “Вірменське радіо 104,3 FM”, “Мелодія”, “Авторадіо” та “Наше радіо”.
Кожні півгодини ми випускали в ефір новини, проводили концерти на замовлення, інтерактивні передачі (ігри, розіграші тощо), записували авторські програми, ретранслювали іноземні радіостанції (зокрема німецьку хвилю “DW”, “Радіо Свобода”, “Голос Америки”). Пізніше, вже працюючи на телебаченні, я як програмний директор уклала договори з цими іноземними мовцями, і в нашому одеському телевізійному просторі ми були першими, хто це зробив на межі 2011 року.
Новини у першому десятилітті 2000-х виходили лише у прямому ефірі. Тільки пізніше їх почали випускати в записові, очищеному від помилок і огріхів, які завжди супроводжують живу мову. Бувало, що текст отримували за кілька хвилин до ефіру, іноді тільки встигали пробігти очима, а часом доводилося читати їх прямо “з листа”. Це надавало пікантності кожному спілкуванню зі слухачем, адреналін підігрівав кров. До того ж, це неповторне відчуття, коли говориш зі слухачем, не бачачи його. А коли ще й він не бачить тебе, треба постаратися налагодити контакт тільки за допомогою якихось нот свого голосу… Незрівнянні враження!
Особливо хочеться сказати про радіо «Маяк». Своє мовлення воно здійснювало на весь південь України. Дуже цікаво було отримувати листи з Фінляндії, Англії та інших країн, мешканці яких, за допомогою сконструйованих аматорських радіоантен, “ловили” наш сигнал!».
З появою інтернету більшість ЗМІ «перекочували» до онлайн-ресурсів, і радіо не стало винятком. З’явилися подкасти, які стали альтернативою радіомовленню. Подкасти — це аудіошоу, що доступні для прослуховування в Інтернеті та, як правило, об’єднані спільною тематикою — спорт, ігри, гумор тощо.
«Останнім часом інтернет-мовлення набирає обертів. Як до цього ставитися? Звичайно ж, позитивно. Адже, перш за все, це швидкість поширення інформації та можливість стрімко встановлювати інтерактивний зв'язок зі слухачем. Хоча й ефірним радіо нехтувати не можна. У всього — свої переваги», — коментує тенденцію Олена Орлова.
Наш університет має власне радіомовлення — «Голос ОНУ», яке існує з 2013 року. Його можна почути в усіх куточках гуманітарного корпусу університету. Студенти власноруч розпочали й організували свою роботу, не покладаючись на викладачів. «Моменталіст» зв’язався із членкинею «Голосу ОНУ» Владиславою Огінською, щоб розпитати про їхню роботу зараз та плани на майбутнє.
Зі слів Владислави, наразі над проєктом працює 8 студентів, але вони готові приймати нових членів: «Для того, щоб до нас приєднатися, треба скласти свій улюблений плейлист із 10 треків та відправити в наші соціальні мережі або особисто одному з RJ в телеграм. Якщо є бажання стати частиною нашого радіо — ласкаво просимо!».
Під час дистанційного навчання члени «Голосу», на жаль, не можуть бути присутні в радіорубці університету та ставити музику, але вони збільшують свою активність в соціальних мережах та діляться музичними добірками на своєму телеграм-каналі. Владислава поділилася планами щодо діяльності проєкту в онлайн-просторі: «Ми зараз ретельно займаємося контент-планом, тож, дуже сподіваємося, що до осені 21-го року зможемо зробити повний рестарт та подарувати нашим підписникам ще більше позитивних емоцій».
Окрім телеграм-каналу, «Голос ОНУ» має сторінку в інстаграмі та на ютубі. На своїх сторінках у інстаграмі члени університетського радіо ведуть рубрику, в якій діляться датами заснування музичних гуртів та альбомів і розповідають про них. І хоча наразі їхній канал на ютубі неактивний, раніше там викладалися відеоінтерв’ю з музичними виконавцями. Владислава поділилася з «Моменталістом» планами щодо контенту в майбутньому: «Ми хочемо відновити цей формат у вигляді подкастів, які будуть частиною нашого іншого проєкту. На жаль, більше не можу сказати, все інше — таємниця».
Отже, вітаємо всіх працівників радіо зі святом і бажаємо успіхів у цій важкій, але цікавій справі!
Ольга Гарбуз,1 курс, «Моменталіст»
Фото: Інтернет