Хороша робота за кордоном: міф чи реальність?

Зараз українці часто їздять за кордон на навчання та роботу.
Основними напрямками є Америка та Європа, але Азія також набирає
популярності. Люди їдуть самі, випробовують свою долю в мандрах. Для
полегшення умов праці та для офіційного і безпечного працевлаштування
існують програми обміну студентами. Такими програм є Erasmus, AIESEC
та Work and travel. З учасницею останньої з програм ми мали змогу
поспілкуватись та дізнатися з перших вуст, як все насправді влаштовано.
Олександра Зубкова студентка факультету журналістики ОНУ імені
Мечникова минулого літа мала змогу поїхати працювати до США по
програмі Work and Travel.

Коли Вам спало на думку поїхати в Америку?
З самого дитинства в мене була мрія відвідати США, тому взяти участь у цій
програмі я хотіла ще з 16 років, але за правилами це можливо лише з 18 і для
студентів вищих навчальних закладів. Це гарна можливість покращити
знання англійської мови та отримати новий, цікавий досвід.

Які документи потрібні для участі в програмі?
Програма складається з декількох етапів. Спершу потрібно вибрати
українське агентство, байдуже в якому місті, адже усі агентства проводять
співбесіду, щоб перевірити рівень англійської мови й визначити, яка робота
підійде для вас найбільше. Далі потрібно збирати документи (вересень –
листопад). Коли весь пакет документів зібраний, потрібно пройти співбесіду
з роботодавцем, зазвичай по скайпу (грудень). Далі, співбесіда у посольстві
Сполучених штатів, до якої також готують в агентстві (лютий – березень).
Якщо все пройшло вдало і віза отримана, то час купувати квитки на літак та
закривати завчасно літню сесію.

Які вакансії пропонують роботодавці?
Для учасників Work and travel існують ось такі вакансії – офіціант, помічник
на кухні, працівник у парку розваг, покоївка, продавець-консультант,
рятівник біля басейна. Заробітна платня варіюється від 2.5 -14 $ за годину.
Американський робочий тиждень триває в середньому 40 годин, але якщо
годин більше, то вони оплачуються додатково. Я працювала буквально два
рази по 40 годин, зазвичай було 50-58 годин, іноді й 60. Я отримала вакансію
lifeguard (рятівник біля басейну), для цієї роботи потрібно мати сертифікат
схвалений American Red Cross. Діє він два роки. Потрібно пройти тренінг для
рятівників, який проводить роботодавець. Його проводили американці, які приїхали спеціально заради цього і триває він 4 дні. В перший день була співбесіда, потім перевіряли як ми вміємо плавати та на витривалість. Наступні два дні були теоретичні заняття по 8 годин і письмовий тест
(звичайно з перервами). Останній день була практика у воді. Нам розповідали
та показували як рятувати людей в різних ситуаціях на воді. Вся інформація
була виключно англійською мовою.

Де саме Ви працювали у Сполучених Штатах?
Я працювала в різних басейнах, які знаходилися у Вірджинії, Вашингтон та
Меріленді. Зазвичай тобі на все літо дають один басейн, у якому ти працюєш,
але іноді не вистачало працівників і роботодавець просив попрацювати в
іншому місці. Робочий день рятувальника починається о 7 або 12 ранку, іноді
навіть о 4 годині дня та триває до 8-10 вечора. Взагалі, робота заключається
в тому, щоб слідкувати за відвідувачами басейну, дивитися, щоб вони не
порушували правила для їхньої ж безпеки та кожну годину перевіряти стан
хімікатів у воді та справність системи. Мій керівник якось сказав мені:
«Ти тут знаходишься не для того, щоб рятувати, а для того, щоб
запобігти ситуації». Також в обов`язки входить чистка басейну, іноді прибирання вбиральні та
перевірка наявності картки, яка забезпечує можливість перебування в
басейні. Наприкінці дня потрібно все поскладати на свої місця, прибрати
територію та зачинити на ключ головні ворота.

Які у Вас спогади від цього проекту?
Для мене це був чудовий досвід та не менш чудове літо. Я познайомилася з
багатьма цікавими людьми з різних країн. Наприклад, відвідувачі басейну
завжди були в настрої поговорити та дізнатися як в тебе справи. Оскільки
відвідувачі басейну живуть у тому будинку, де і знаходився басейн, вони
часто приносили мені їжу, свіжі бюргери, солодощі та книги, щоб я не
сумувала. Якось моєму сусіду по кімнаті принесли подушку та ковдру, тому
що в нашій квартирі цього не було. Та й просто це люди від, яких я дізналася
багато нової та цікавої інформації. Звичайно шкода, що не вдалося більше
подорожувати, тому що українці повинні були повернутися 2 вересня до
дому, у відмінності від представників інших країн, які залишилися там до
жовтня. Але сподіваюся, що заступного разу вдасться побачити інші частини
Америки.
Досвід Олександри показує, якщо впевнено йти до своєї мети, то можна
досягти її. Такий досвід допомагає студентам та людям підтягнути рівень знання іноземних мов та знайти нових знайомих, друзів та почати подорожувати. Це гарна можливість і якщо ви хочете прогресувати, то спробуйте свої сили та побачите, що можна отримати гарний результат.

Нікітенко Максим

Поділитися:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram