Багатьох майбутніх журналістів (а, подекуди, вже й практикуючих) хвилює питання: як протриматися журналістам в сучасну епоху, якщо тепер існує так багато альтернативних методів отримання будь-якої інформації? Розібратися з цим допоможе старший викладач кафедри нових медіа та медіадизайну Сергій Володимирович Азєєв. Він розповість, що важливо для сучасних журналістів, до чого тут кросмедійність та як застосовувати ці знання на практиці.
Століття кросмедійності: як так сталося?
Світ, у якому ми живемо, на рубежі ХХ та ХХІ століть вступив у дуже цікаву фазу розвитку. Ті зміни, які відбулися за два десятиріччя, є знаковими практично для всіх галузей нашого життя. Вони пов’язані зі значними змінами в соціальній та економічній сферах, із процесами глобалізації та конвергенції. І насамперед ці зміни стосуються світового інформаційного простору. Нам із вами надзвичайно пощастило бути представниками медійної сфери в таку важливу, можна сказати, переломну епоху. Адже ми є свідками того, як під впливом вищеназваних тенденцій, а також тотальної цифровізації суспільства та стрімкого зростання комунікаційних можливостей (завдяки швидкому розширенню можливостей інтернету) наша з вами рідна галузь журналістики невпізнанно змінюється.
Сучасна журналістика: для чого потрібна кросмедійність?
У першу чергу, журналістика — це зв’язок із усім світом, комунікабельність. Але водночас — це надзвичайно своєрідне явище в цьому житті, котре поєднує різні елементи інформаційних стосунків між людьми, явище розмаїте й всеосяжне. Адже сучасні медійні технології, які червоною ниткою проходять через усі наші заняття, практику, творчі проєкти, промарковані лейблом кросмедійної тенденції в журналістиці. А це поєднання різноманітного контенту, форматів, це вже не тільки якісь технологічні платформи, про які йдеться, коли кажемо, наприклад, що журналістика — це мультимедіа. Це вже ціла філософія, бо вона дедалі більше торкається процесу взаємодії між тими, хто надає інформацію й хто її сприймає. Вона дозволяє поєднувати всі технології на платформах інтерактивності, гіпертекстуальності. І ми отримуємо нові засоби для спілкування. Бо комунікація між людьми — це дуже важливо, адже завжди передбачає вплив, отримання чогось нового у процесі взаємообміну інформацією.
«Дорогі юні друзі-медійники, — будьте УНІВЕРСАЛЬНИМИ!»
або
Що найважливіше для професійного становлення та успішної праці сучасного журналіста?
Перспективу видно, як на долоні, коли спробуємо спрогнозувати, що в цілому чекає на журналістику в найближчий час. Якщо говорити про журналістику в цілому, то можна констатувати, що вона з часом тяжітиме до трансформації в новітні форми. І може бути, що навіть сам термін «журналістика» через якийсь час перестане існувати. Існує навіть думка, що майбутнє за блоґерством як джерелом інформації, а не за офіційними ЗМІ. Так, із огляду на регіональні медійні стандарти, ще існують класичні, традиційні ЗМІ, але кросмедійні інформаційні технології семимильними кроками рухаються вперед. Чи відбудеться повний перехід до сучасних кросмедійних ЗМІ? Ми приходимо до думки, що, все ж таки, традиційна журналістика у видозміненому модернізованому вигляді ще залишається, і навряд чи зникне повністю. Але те, що журналіст у своїй діяльності ставатиме дедалі універсальнішим, — не викликає жодного сумніву. Універсалізм у медійній професії — та неодмінна риса, без якої вже сьогодні нема журналіста як професіонала, яка поєднує в його особі суперпродуктивну «людину-ґаджет», впевненого майстра комунікації та менеджера, що вміє «просувати» свій продукт численними сучасними каналами поширення інформації. Тому, дорогі юні друзі-медійники, — будьте УНІВЕРСАЛЬНИМИ!
Окрім вищезгаданих порад від Сергія Володимировича є ще одна, не менш важлива: «Ми переживаємо зараз епоху, коли від людини вимагається все менших зусиль для отримання та опрацювання інформації, особливо від юних представників людства. До того ж, сучасна «кібердійсність» призводить до того, що майже не треба задумуватися над результатом, все менше потрібно мислити, інтелектуально опрацьовувати інформацію, яка потрапляє до рук. Тому, друзі, аби уникнути інтелектуального та душевного «обезводнення», старайтеся «вмикати», окрім небагатьох кнопок ваших ґаджетів, ще й власні інтелект, свідомість та відчуття.»
Сергій Володимирович розвиває ці компетентності у межах різних дисциплін, які викладає майбутнім журналістам: «Технічні засоби виробництва ЗМІ», «Аудіовізуальна журналістика», «Кольористика та технічні основи екранного видовища», «Новітні медіа».
Тепер такі важкі, на перший погляд, терміни стали для вас більш зрозумілими. Бажаємо, щоб вашу журналістську діяльність не спиняли жодні технологічні зміни, а лише модернізували її!
Єлизавета Цурікова,
пресслужба факультету