Кримінальна історія Одеси

«Столиця гумору», «Перлина біля моря», «Південна Пальміра»… Як тільки не називають Одесу туристи та жителі міста. Дивовижна архітектурна спадщина, кліматичні умови, щирі та відкриті одесити манять натовпами туристів до курортного міста. Але, як і в кожного міста, у Одеси є своє таємниче кримінальне минуле, яке старше покоління одеситів, можливо навіть свідків тих подій, згадує неохоче. От і ми не маємо на меті лякати наших читачів моторошними подробицями, а лише розповісти про найрезонансніші злочини за всю історію Одеси.

Перша жінка-маніяк

Одесити, напевно, знають сходи, які носять назву «Сходи мерців». Вони поєднують Дерибасівську вулицю та Польський спуск. Така назва пов’язана з однією шокуючою історією.

Як не дивно, але першим найжорстоким серійним маніяком Одеси стала жінка! Протягом всієї середини 19 ст. місто охопила низка зникнень чоловіків, найчастіше, матросів прибуваючих суден. Але розв’язка цієї історії сталася несподівано: дама купила на Привозі пиріжок з м’ясом у досить охайної та милої жіночки. Відкусивши його, вона виявила шмат людської фаланги. На допиті з’ясувалося, що продавщиця цієї здоби працювала на вулиці «білих простирадел» (так раніше називали «вулицю червоних ліхтарів»). Роза розповіла, що вбивала своїх клієнтів, та для того, щоб ховати тіла жертв, робила з них пиріжки, котрі сама продавала. Ще вона зізналася в тому, що коли вона чула щось підозріле, викидала труп з вікна на газон біля тих самих сходів, а потім спускалася вниз та ховала тіло жертви. За свою «кар’єру» Роза встигла вбити понад 20 чоловіків. 

Пояснити навіщо вона це робила не змогла. У 1860-тих рр. жінка була засуджена до смертної кари.

Одеський Джек-Різник

Сталося це у 1830-х рр. 35-тирічний Ілля Кодима працював сторожем у магазині. За словами поліції, він був «одиноким вовком». Чоловік діяв виключно у припортових районах вночі. Нападав переважно на жінок та розпорював животи. Поліція вперше впровадила платних агентів, намагаючись впіймати його протягом п’яти років. Ілля вбив понад 50 жінок та 6 чоловіків. Смертна кара була замінена 20 роками каторги у Нерчинську, де він був вбитий ув’язненими.

Маніак з Пересипу

Юрій Войтов працював на шкуродерні, був розлучений, виховував своїх дітей та прийомного сина. Мав зовнішній вигляд, схожий на піаніста – так його описує одеський журналіст Борис Штейнберг.

Чоловік орудував у 1994-1995 рр., відрізнявся особливою жорстокістю. Серед його жертв переважно були п’яниці та крадії, але вбивство ним 15-тирічної школярки вражає жорстокістю. Загалом вбив понад 10 жінок. Затримали Войтова за крадіжку цегли одного з підприємств. Після зізнання у крадіжці, він розповів про свої вбивства.

Довічний вирок вбивці винесли у 1997 році. 

Розважливий холоднокровний вбивця

Розслідування почалось з березня 2004 року, коли сталося побутове вбивство – квартирант вбив власника квартири сокирою та намагався вбити свідка. Тоді поліція і затримала 58-мирічного Анатолія Кондратьєва.

Але початок серії розважливих вбивств почався ще у 2000 році. Знайшлась зникла безвісти пенсіонерка, яка була розчленована у власному холодильнику.

Після цього злочину почалась низка вбивств, переважно пенсіонерів, які не мали родичів, проте мали квартири та коштовності.

Він не був психічно хворим, навіть не мав на меті мститися комусь та за щось, його мета – холоднокровне та цинічне вбивство з метою вигоди.  Незалежна експертиза визнала його цілком осудним. 

Відбуває покарання за 7 вбивств, але є ймовірність ще 40 недоведених.

                                                                                             Магомедова Мадіна