Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Магістратура у Франції: як це?

Одеситка Валерія Маліна навчається на першому курсі магістратури у французькому університеті ISA Lille за спеціальністю Food science. Ми поспілкувалися з Валерією та дізналися, що потрібно для вступу в закордонний виш, чим особливе навчання в ньому та як проходить там студентське життя.

— Розкажи, будь ласка, про сам університет.

— Університет виглядає дуже круто. Він складається з декількох корпусів; є споруди, які виглядають по-новому, вони скляні, сучасні, а є будівлі, схожі на Хогвардс (сміється), але всередині вони також абсолютно нові. У кожного студента є електронний ключ, за допомогою якого можна зайти до університету та аудиторій: без цього ключа це зробити неможливо. Окрім цього, цей ключ також є студентським квитком. Ремонт в аудиторіях сучасний, а хол виглядає, як у фільмі про круту американську школу. Також в університеті є чотири кімнати відпочинку для студентів і бібліотека, що знаходиться за скляною ширмою. Ще є спеціальні лабораторії для хімічних аналізів, які дуже якісно обладнані. Є IT корпус, в якому хлопці IT-шники займаються всією IT системою університету, і якщо в тебе виникли проблеми з комп’ютером, до них можна звернутися по допомогу або навіть купити в них ноутбук зі знижкою.

При університеті є їдальня, вона поділяється на декілька частин: де продаються бургери, сендвічі, картопля фрі; паста, наприклад, продається вже в іншій частині; також є частина зі здоровим харчуванням. Обід у цій столовій коштує десь 3,30 євро, і на ці гроші ти можеш взяти дві одиниці, наприклад, салат і воду, або салат і десерт, як забажаєш. До речі, воду не варто брати за гроші, бо в університеті є спеціальні місця, де її можна взяти безкоштовно. Також є автомати з їжею і кавою, де в боксах лежить чудова їжа, а кава коштує лише 30 центів і добра на смак. Їжу можна одразу розігріти у мікрохвильовій печі поруч із автоматом і поїсти за розташованими тут само столиками. Розігрівати можна не лише їжу з автомата, а й ту, яку ти приніс із собою. Один із фактів, який мене дивував спочатку, це те, що під час обіду студенти можуть буквально заповнити весь університет, сидіти на сходах, на підлозі в холі та їсти, і це так незвично (сміється).

У перший день навчання нам вручили подарунки. Це був шопер, в якому лежала багаторазова кварта з емблемою університету, в яку можна брати напої з собою. Також то були путівник по місту та університету й книжка, де написано, як відкривати рахунок в банку, оформляти страхування, та імена всіх викладачів — ідеальна річ. Також в кінці першого тижня нам влаштували welcome drink — вечірку, де навіть викладачі спілкувалися з нами й пили крафтове пиво. Такі вечірки проходять щовівторка й щочетверга. Безпосередньо в самому університеті на мінус першому поверсі знаходиться міні бар, де студенти можуть потанцювати під музику та випити того самого крафтового пива. Ти купуєш за один євро склянку і три євро коштує саме пиво, в будь-якому іншому закладі склянка пива буде коштувати десь п’ять євро.

— Які документи потрібні для того, щоб поїхати навчатися до Франції?

— Для того, щоб отримати візу, потрібен лист-запрошення від університету, також потрібне підтвердження того, що в тебе є кошти, на які ти будеш там жити. Я їхала за програмою, яка передбачала стипендію, але якщо ти будеш жити й навчатися за рахунок батьків, то їх потрібно вказати як спонсорів. Також для візи потрібен диплом із апостилем (міжнародний штамп, стандартний за оформленням, який підтверджує законність певного паперу — В. Мазур) та виписка з оцінками, її можуть апостилювати чи ні, це залежить від ситуації. Звичайно потрібні паспорти — український і закордонний, іноді може бути необхідною довідка про несудимість із апостилем і перекладом. Також можуть вимагати купити страхування, його, здається, можна купити одразу в посольстві.

З собою після приїзду потрібно мати свідоцтво про народження з перекладом і апостилем. Але буває, що свідоцтво, отримане до 2010 року, не підходить. Тому, в міністерстві юстиції треба замовити нове свідоцтво, отримати на нього апостиль, перекласти в сертифікованого перекладача — це, до речі, важливо, бо якщо перекладач не сертифікований, твоє свідоцтво можуть не прийняти. Свідоцтво про народження потрібне для того, щоб отримати страхування життя; також, якщо ти знімаєш там житло, тобі теж потрібне страхування.

Коли ти вже приїхав, якщо в тебе довгострокова студентська віза (наприклад, як у мене, — на рік), то протягом трьох місяців її обов’язково потрібно підтвердити. Ти повинен зайти на сайт посольства Франції, заповнити певні формуляри й оплатити саме підтвердження, через деякий час його тобі надішлють. Згодом потрібно піти з ним у визначене місце й підписатися; я точно не можу сказати куди, бо я цього ще не робила, але така необхідність є.

— Чим вирізняється система навчання?

— Тут абсолютно інша система навчання, ніж у нас. Викладачі намагаються бути максимально близькими до студентів. У нас є викладач, який настільки руйнує бар’єр між студентами й собою… Каже, що терпіти не може цю дистанцію. Якось він запізнився на пів години, ще з порогу почав видавати «вгадайте, з якої я країни» та намалював шибеницю на дошці. Ще один викладач якось запитував, які види сиру та вина існують у Франції. При цьому діставав їх усі з пакета й обіцяв подарувати тому, хто правильно відповість, — це було здорово!

Так, звичайно, всі люди різні, але мені подобаються ці викладачі — вони спілкуються так, наче ведуть якийсь тренінг. Але ось що не дуже подобається: в нас у першій половині дня одне заняття триває дві години, у другій половині вже інша дисципліна — також десь дві-три години; під кінець стає трохи нудно, це правда.

Тут всі студенти здебільшого друкують свої конспекти на комп’ютерах. У кожного студента є свій логін і пароль, за якими він може підключити два девайси до Інтернету та використовувати їх на заняттях; єдина незручність: це потрібно щодня робити заново.

Ніхто в цьому виші не буде змушувати тебе навчатися: ти навчаєшся для себе, а не для когось. Якщо під час лекції ти займаєшся своїми справами, відмінними від теми заняття, тебе ніхто не прожене й нічого тобі не скаже.

Тут дуже серйозно там ставляться до таймінгу. Тобто, якщо тобі дають 15 хвилин на презентацію, то ти більше 15 хвилин говорити не будеш, і це твої проблеми, якщо забагато інформації взяв для презентації.

Також набагато суворіше ставляться до того, які джерела ти використовуєш у своїх роботах. Не можна використовувати як джерело сайт в Інтернеті, ти повинен використовувати безпосередньо першоджерело. При цьому дуже ретельно перевіряють все на плагіат. Ми зобов’язані використовувати джерела, але повинні перефразовувати речення. Якщо чесно, з моєю англійською це складно. Одна справа, коли тобі потрібно по-іншому скласти фразу рідною мовою, зовсім інша — іноземною.

У Європі, зокрема, у Франції дуже поширена робота в колаборації. Студентів розподіляють на групи залежно від тем, які подобаються. Ви працюєте в групах, робите презентації, звіти тощо. Тобто, індивідуальної роботи майже немає.

— Чи є якісь привілеї в цій країні для студентів?

— Так, за студентським квитком можна отримати знижки на проїзд у автобусі, роздрукування якихось документів тощо. Також для всіх студентів існує допомога через організацію CAF (щомісячна фінансова допомога від французької держави, спрямована на часткове покриття оренди житла або іпотечних внесків — В. Мазур), вони допомагають із субсидіями. В залежності від твого достатку й того, скільки ти платиш за житло, тобі можуть повернути від 80 до 200 євро; це, до речі, дуже класна річ.

— Якою буде твоя дипломна робота?

— Якщо буду навчатися тут тільки рік, то отримаю сертифікат про закінчення одного року магістратури. Але коли захочу поїхати сюди на другий рік і отримати диплом, то я буду стажуватися. Друга половина другого року магістратури — це internships, і твій диплом — це, по суті, звіт про це стажування. Тобто, ти працюєш на підприємстві, здійснюєш аналіз їхньої роботи, робиш презентацію цього, захищаєш — ось і вся твоя дипломна робота.

Валерія Мазур

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний

Студентські газети – результат колективної роботи майбутніх журналістів

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи викладають дисципліну, що направлена на відточення студентами практичних навичок володіння словом, – журналістську майстерність. На цих заняттях студенти

Осінь по-карпатськи

Карпати – багата культурна історія, збирання ягід та грибів, катання на лижах і сноуборді, риболовля, купання в гірських річках і просто естетична насолода краєвидами. Ми