Мар’яна Савка: «Хочеться, щоб книга, котра вийде у нас друком, була літературною подією»

Поетеса, публіцист, головний редактор і співзасновник «Видавництва Старого Лева» відвідала Одесу під час третього Міжнародного літературного фестивалю. В інтерв’ю для газети «Journalust». Мар’яна розповіла про книгодрукування у своєму видавництві.

«Старий лев» — всесвітньо відоме видавництво, чи друкуєте Ви початківців чи лише знаних авторів?

— Бувають випадки, коли ми друкуємо початківців, даємо шанс, зелене світло. Так було в поезії, і в прозі. У минулому році був такий серйозний дебют Валерії Чорней. Вона написала досить великий, оригінальний за своєю формою і поданням роман «Яблуко в тайстрі». Цього року ми видавали першу поему Ольги Ковалевської «Зорі у квадраті» – це авторка з міста Суми. Таким чином ми даємо можливість молодим якось засвітитися на всеукраїнському рівні і важливо, щоб географія авторів нашого видавництва була теж достатньо широкою. Я дуже тішуся, коли з’являються яскраві постаті.

Інша справа, що значно простіше й передбачувано працювати з авторами, яких усі знають і чекають на їхні тексти. Ми відразу розуміємо, що значно краще ця книжка буде сприйнята, тому що автор уже має певне реноме, на нього чекають, відповідно будуть сподіватися придбати його новий текст. Значно складніше розкручувати молодого автора. Але це — річ потрібна, і в нас не один письменник виростав, друкуючи свої перші книжки в нашому видавництві. У нас є такий письменник, який пише для дітей — Сергій Гридін. Він починав як абсолютний новачок, робив перші кроки в літературі і не мав літературної освіти, але його тексти були симпатичні, смішні й веселі. Ми побачили в цьому перспективу зростання. Це був 2010 рік, коли він першу книжку у нас видав про “Федька — прибульця з інтернету”. Потім він написав наступну — ще одна така вийшла трилогія. Потім почав писати для трохи старшого віку, підліткову, і зараз він один із ключових письменників, які пишуть для підлітків на серйозні теми. Ще є в нас авторка — Оля Русіна. Вона видала свою книжку, коли їй ще не було 16 років, угоду підписували її батьки. Але в неї був дуже симпатичний текстик-повість для дітей. Ми розуміли, що Оля виростала на наших книжках, здобувала якийсь певний досвід. І вона зараз пише для нас. Після цієї книжки була ще одна, Оля трошки стала дорослішою. Зараз вона навчається в Польщі. І власне вже написала дорослу річ. І розумієш, що це вже такий письменник, який зростає професійно від одного тексту до іншого. Це важливо – ось таке вирощування авторів.

Є такі письменники, на появу яких у нашому видавництві ми давно сподівалися. Наприклад, Наталка Сняданко, вона відомий автор, багато книг видавала в інших видавців. Цього року ми зробили перший її роман у видавництві «Старого лева». І він дуже цікавий, історичний. Водночас має версію-альтернативу, містить і правду, і вигадку рівною мірою про цікавий час і таку історичну постать як ерцгерцог Вільгельм Вишиваний (Василь Вишиваний). Ця книжка називається «Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма».

У цьому році загалом у нас з’явилося досить багато прози українських авторів. Це був ніби новий вхід у літературу Марії Кривенко з книгою, яка називається «Дорога опівдні», бо було дуже тривале мовчання після її першої прозової книжки і поезії. Це теж було важливо – дати авторові нову спробу показати себе оновленому читачеві. Адже читач з кожним роком змінюється, він підростає, у нього нові вимоги, новий підхід до сприйняття.

Яка ситуація з іноземними авторами?

— Ми багато видаємо іноземних авторів. І от тут ми переважно видаємо тих, котрі є достатньо відомими, тому що на авторах бестселерів, насправді, і розвивається видавнича справа. Адже вони мають дуже добру репутацію, видавничий успіх та популярність серед читачів. Наприклад, Елізабет Гілберт, чиї тексти ми вже не раз видавали.

Одна з таких серій, яку ми зараз видали – це тексти Ернеста Хемінгуея.  Так само ми почали серію Террі Пратчетта. Це дуже відомі автори, хоча Хемінгуей і Пратчетт не живі, але все одно неймовірно актуальні.

Часто дивимося, що зараз є цікавим та актуальним у світі: це можуть бути автори-переможці, номінанти Букерівської чи Гонкурівської премій, або ж інших відомих престижних премій. Також автори надрукованих раніше бестселерів номер один у New York Times чи Guardian. Це все нам дає певні координати, в яких ми рухаємося, але, звичайно, на що ми покладаємося в першу чергу – це інтуїція і власний смак.

В яких жанрових нішах ви працюєте?

— Звичайно, це великий сегмент художньої літератури. Якщо ми друкуємо Е. Гілберт, то це інтелектуальний жіночий або історичний роман. Є жанрова ніша детективна, ми її випробовуємо. Зараз з’явилися надзвичайно цікавий роман швейцарського франкомовного письменника Жоеля Діккера «Правда про справу Гаррі Квеберта», дуже цікаво й захоплююче написано. Думаю, що у такому напрямку треба шукати надалі тексти, підбирати відповідних авторів. Так само видавали відомих авторів як Сол Беллоу, Салман Рушді. Зараз ми готуємо класний роман Арундати Рой.

Географія авторів є досить широкою. Найголовніше, ми орієнтуємося на те, що іншомовні твори мають бути справді вагомими для літератури.

А ви перекладали з української мови на будь-яку іншу?

— Ми часто продаємо права українських авторів на різні мови, їх багато, переважно це дитяча література. Успішно продаємо тексти й ілюстрації українських авторів за кордон. Географія тих країн, куди ми продавали права на наші книжки – дуже широка: Китай, Південна Корея, Тайвань, Аргентина, Франція, Японія.

Також ми перекладали на українську російськомовного автора, який пише в Україні. Наприклад, ми видали знаковий роман Володимира Рафєєнка. Російською він звучить як «Долгота дней», а українською перекладений як «Довгі часи». Переклад здійснила Маріанна Кіяновська. Як на мене, це дуже знаковий переклад.

За якими критеріями ви обираєте книгу до друку?

— Хочеться, щоб книга, котра вийде в нас друком, була в певному сенсі літературною подією. За цим може стояти особлива якість літературного тексту, чи його значущість, або ж оригінальність. Не хочеться прохідних текстів. Зрештою, може бути література розважального складу, яка теж важлива – це комерційна література. У нас є серія невеличких жіночих романів французької авторки Аньєс Мартен-Люган. Це не серйозна література, проте вона дуже популярна і добре зроблена в своєму жанрі. Вона охоплює широку аудиторію: вибагливого і не дуже прискіпливого читача.

Є тексти, які вимагають інтелектуального напруження і вибагливого читача, наприклад твори Соломона Гружді. Але основним критерієм має бути те, чи подобається нам текст самим.

 

Кристина Кебікова

Поділитися:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram