Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Можеже з’їдемося?

Майже усі підлітки мріють швидше виїхати від батьків. Пізніше вони, як правило, закохуються. А з часом (або відразу) молодь бажає жити разом зі своєю другою половинкою. Але ці думки часто дисонують із стереотипом «Я не зможу розважатися». Дівчата скажуть: «це весь час буде йти на прибирання, приготування страв, а я ще не хочу бути господинею та загнати себе у глухий кут», хлопці подумають: «це постійно розкидане волосся, полички забиті її косметичними засобами». Стало моторошно? А якщо я скажу, що це тільки початок?

Вірити стереотипам чи ні — справа кожного особисто. Якщо ви зі самого початку поставите себе у ролі «раба», то з роками ситуація лише погіршиться. Важливим моментом на початку стосунків є наявність власної справи й розподіл обов’язків. Як розставиш все спочатку — так далі й буде. Найчастіше буває — не поговорили, а потім чогось так дивуємося. Часто в людей починається залежність один від одного, що спричинена прив’язаністю. Доцент кафедри психології особистості Науково-дослідного університету вищої школи  економіки  каже: «Така залежність може бути настільки ж небезпечною, як алкогольна чи наркотична. За багатьма схожими ознаками любовну залежність можна віднести до клінічного розладу». Цей факт наводиться не задля того, аби налякати, а щоб попередити, уберегти себе від такого. 

Нещодавно я, нарешті, вирішила жити разом із хлопцем. Ми зустрічаємося три роки. Усі лякали, що я побачу його з іншого боку, у мене пропаде особистий простір, ще рано надягати на себе фартух та відмовлятися від розваг. У ніч перед переїздом не могла зімкнути очей. У голові були ці слова. Я так хотіла цього й сама налякалася. Зараз так із цього смішно. Ми все робимо разом. Я почала менше гуляти, точніше, взагалі відпочиваю, коли сплю пару годин, але це не через нього, а тому, що задають багато завдань. Тепер, незважаючи на всі справи, хоч бачити його можу, навіть якщо він уже спить. 

Уявіть собі картинку: ви зняли чи купили житло самі, приходите та робите все самі, зате — суцільний особистий простір. Уявимо другу картинку: ви живете разом з подругою, усе ділите між собою, обговорюєте дівчачі теми й не тільки, але тут нестача іншого, а саме, жіночої потреби в чоловічій любові. Третя картинка: ви живете з хлопцем, він допомагає лагодити все, нести важкі пакети, готувати страви, прати, неважливо що, але це уже міцніша сила. Багато хто може спростувати ці приклади, але це нормально, адже для кожного — свої норми та правила. 

«Ми з хлопцем живемо разом більше року, а під час карантину мали досвід спільного побуту з його батьками. Мені пощастило — все напрочуд легко та спокійно. Ми не сперечаємося й не звалюємо усі проблеми докупи, тож, причин для суперечок майже не виникає. Головна помилка багатьох пар — невміння почути партнера, намагання його змінити, замовчування негараздів та відсутність можливості побути наодинці. Ми ніколи не питаємо «дозволу», щоб зустрітися з друзями або за власним розсудом розпорядитися своїм часом. Ми майже завжди разом, бо нам зручно бути 24/7 вдвох, і це навчило нас допомагати один одному. Щодо хатніх обов’язків, то зазвичай прибирання та кухня на мені, але це тому, що я сама так вирішила. Хлопець завжди готує мені вечерю, коли я повертаюся пізно, бере участь у митті посуду та ходить до магазину. Ми нічого не розподіляємо: хто має час та сили, той і робить», — розповідає Дар’я Лопатюк, 20 років.

На сайті BBC психолог Олена Савінова каже, якщо: 

  • вам важко бути собою, тобто, ви намагаєтеся грати у бездоганність в усьому;
  • відчуваєте себе потрібним, а саме, прагнете в усьому «допомагати» партнеру, позбавляючи його самостійності;
  • завжди «розумієте» партнера, навіть, коли це шкодить вам чи суспільству;
  • намагаєтеся бути «скромною», забуваєте про особисті можливості-потреби, аби сподобатися партнеру — тоді вам не варто жити разом. 

Адже, це ненормальні стосунки, що в подальшому можуть спровокувати серйозні проблеми — від насилля до розладу нервової системи чи втрати  власного «Я». 

Є пари, які багато уваги приділяють стосункам, їхньому формуванню, вирішенню проблем, питань тощо. У когось це виходить саме собою, іншим потрібно над цим працювати, але є й ті, що не справляються та втрачають один одного. 

Як жити разом, але залишатися для нього тією самою «з родзинкою»?

Це хіба можливо? 

Чоловіки показують себе майже відразу, жінкам важливо сподобатися, і часто це приховується за ширмою косметики, гарної зачіски, цікавих розповідей та пригод. Коли закохані починають жити разом, з часом ширма втрачає функціональність та стає прозорою. Аби цього не допустити та залишатися цікавою, варто продовжувати слідкувати за собою, не втрачати гарних манер, доглянутості, а найважливіше — залишати кордони особистого простору. Якщо у вас буде час на себе, друзів, близьких, удосконалення — завжди буде інтерес та нагода для нових розповідей.

Як радувати свого партнера, аби він/вона не сіли потім на голову? 

У всьому є міра. Як колись казав Платон — вона найцінніша в світі. Ви можете зробити все по дому, приготувати чудовий сюрприз один, два, три рази, але потім без претензій сказати, що вже його/її черга. Головне — не робити все на постійній основі, адже це входить у звичку. 

«Жити разом добре, живемо разом уже рік, ось, на вихідних взяли кошеня, проблем, в принципі, не виникає. Я думаю, що не “битовуха” впливає на конфлікти й проблеми в стосунках, а самі люди провокують один одного на сварки і тому подібне. Обов’язки ділимо порівну, один одному допомагаємо й не лінуємося. Найбільше сварок було на карантині, бо тупо не було чим зайнятися, немає роботи й навчання, втомилися один від одного. Жити разом добре ще й в плані взаємодопомоги. Коли потрібно терміново закрити сесію й ти приходиш додому після універу і з ніг валишся, то тобі не потрібно готувати їжу або йти в магазин. Загалом, головне, щоб були взаєморозуміння та взаємодопомога, тоді проблем не буде», — ділиться Владислава Томашевська. 

Можете з’їхатися заради «я тут подумала, що один з плюсів сім’ї в тому, коли ти не зустрічаєш Новий Рік одна в компанії з китайською їжею» (цитата з фільму «Секс у великому місті»), але краще, щоб це рішення було добре продумане та ви були точно до цього готові. 

Вероніка Джога

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний

Студентські газети – результат колективної роботи майбутніх журналістів

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи викладають дисципліну, що направлена на відточення студентами практичних навичок володіння словом, – журналістську майстерність. На цих заняттях студенти

Осінь по-карпатськи

Карпати – багата культурна історія, збирання ягід та грибів, катання на лижах і сноуборді, риболовля, купання в гірських річках і просто естетична насолода краєвидами. Ми