На факультеті відбулася щорічна звітна викладацька конференція

Цьогоріч звітна конференція викладацького складу факультету журналістики, реклами та видавничої справи відбулася 23 листопада в режимі офлайн. Викладачі підготували доповіді на теми, які відображали їх власні професійні та наукові орієнтири. Захід модерували Олена Іванова, декан факультету, професор, та Алла Коваленко, заступниця декана з наукової роботи, доцент.

На початку конференції обговорили організаційні питання: погодили регламент виступу (10-15 хвилин), вирішили, що дискусійне обговорення триватиме після кожної доповіді.

Розпочався захід із доповіді Олени Іванової, декана факультету журналістики, реклами та видавничої справи, професора, на тему «Моніторингові дослідження в сфері масової комунікації». Спікерка окреслила особливості проведення досліджень у напрямку масмедіа, а також наголосила на важливості аналітичного підходу до такої роботи. «Моніторинг — підхід до вивчення складних різнокомпонентних систем. Використовуючи моніторингові дослідження у сфері соціальних комунікаціях, ми визнаємо складність та багатокомплексовість системи медіа», — наголосила вона, а також додала: «Будь-який параметр такого моніторингу є частиною загального дослідження, який не може ні суперечити, ні вибиватися з нього». 

Станіслав Ковальський, завідувач кафедри журналістики, реклами та медіакомунікацій підготував доповідь на тему «Боротьба з російською пропагандою в українському медіапросторі». У межах цієї теми він здійснив моніторинг відомих українських платформ, які забезпечують активний супротив пропаганді зі сторони ворога, а також спростовують фейки російських ЗМІ.  «Пропаганда є доволі серйозною проблемою дистанційного характеру для України, адже зараз вона перетворилася з форми соціальної комунікації до форми державної політики РФ», — наголосив викладач. Також він додав: «Один з головних аспектів російською пропаганди носить антиукраїнський характер, який налаштовує громадську думку та форму поведінку людей проти України»

Станіслав Овсієнко, доцент кафедри нових медіа та медіадизайну, і Тетяна Тхоржевська, завідувачка кафедри нових медіа та медіадизайну, — підготували спільну доповідь на тему «Долаючи власні упередження: як запобігати релігійним стереотипам на прикладі висвітлення протестантів». Станіслав Овсієнко зазначив: «Журналістські стандарти покликані для того, аби запобігати конфліктам у межах суспільства, тож їх дотримання має спостерігатися у всіх журналістських матеріалах». Разом із дотриманням стандартів задля уникнення упередженості викладач запропонував ще декілька способів, як покращити матеріали на зазначену тему: розширити знання про протестантизм, використовувати різні джерела. Також він наголосив: «Важливо усвідомлювати, що протестантизм є різнорідною релігійною традицією з великою кількістю конфесій та розділів. Журналісти повинні бути обережними, щоб не утворювати загальних висновків або стереотипних уявлень про всю протестантську громаду на основі окремих подій або випадків».

Наступною свою доповідь на тему «Роль нових медіа в політичних технологіях» презентувала Алевтина Пехнік, доцент кафедри нових медіа та медіадизайну. Під час публічного виступу були зазначені умовні точки перетину журналістики й політології. «Журналістика та політологія справді мають багато спільного, оскільки обидві галузі базуються на теоріях масової комунікації. Журналісти займаються збором, аналізом та поширенням інформації, яку прагнуть поширити широкій аудиторії. Для більшого ефекту фахівці-журналісти використовують різні теорії масової комунікації, такі як модель Лассвела та інші. Вони аналізують, як процес передачі інформації впливає на сприйняття та реакції громадськості. А політологія також використовує ці ж самі теорії масової комунікації тільки для дослідження політичних процесів та впливу інформації на громадян. Політологи аналізують, які засоби масової комунікації використовуються політичними діячами для поширення своїх ідеологій та переконань», — підкреслила вона. 

Вікторія Мирошніченко, доцент кафедри нових медіа та медіадизайну, в свою чергу, підготувала доповідь на тему «Як вижили українські ЗМІ, і де брали кошти на фінансування?». «Українські ЗМІ під час війни стикнулися з багатьма складнощами, включаючи проблеми фінансування. Однак, наприклад, надання грантових підтримок може забезпечити їм можливість продовжувати незалежну інформаційну діяльність», — наголосила вона. «В умовах повномасштабної війни деякі наші ЗМІ зверталися до своєї аудиторії з проханням про фінансову підтримку через краудфандингові платформи. Також низка великих компаній або організацій фінансувала певні канали інформації за допомогою спонсорських програм. Це могло бути пов’язано з підтримкою певної ідеології, сприянням образу компанії або покращенням свого репутаційного капіталу», — перелічила сценарії, які використовують ЗМІ, пані Вікторія. 

Останнім свою доповідь на тему «Тематичні орієнтири українських регіональних медіа в умовах повномасштабної війни» презентував Євген Блінов, старший викладач кафедри періодичної преси та медіаредагування. Дослідивши певні дослідження обласних ЗМІ, викладач зробив такий висновок: «Загалом, багато регіональних медіа керуються принципом наближення інтересів у створенні матеріалів, але після 24 лютого 2022 року дещо змінилося. З самого початку війни в ЗМІ переважала воєнна тематика, зокрема в прифронтових областях. Згодом інтерес до зазначеної проблематики став падати, а найбільш популярним розділом у друкованих виданнях вже в травні того ж року стала категорія “інше’’». 

На завершення заходу Алла Коваленко, заступниця декана з наукової роботи, доцента кафедри періодичної преси та медіаредагування відзначила: «Хочу подякувати всій науковій спільноті за те, що були сьогодні присутні, а також окремо нашим доповідачам, які підготували цікаві та різнопланові доповіді, які були не схожі між собою та викликали певні дискусії».

Ангеліна Годулян, Єлизавета Шипіцина,
пресслужба факультету

Поділитися:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram