Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
«На вулиці просто газова камера»: місяць з життя окупованого Армянську

Найстрашніший місяць в історії міста

Сейчас в Крыму хорошо живется только тем, кто из органов либо без органов, то есть, без мозгов.

@Cremia_Ukr (КРЫМский УКР) – користувач Твіттера з 25тисячною аудиторією

«Небо в Армянську кольорів усієї таблиці Менделєєва» 11 вересня написала у Твіттері @KrimRt – проукраїнський акаунт з Криму, повідомлення з якого читає 25 тисяч користувачів цієї соціальної мережі. Це небо із сірководню, хлору і ще ряду речовин, які навряд сприяють здоров’ю жителів, нависає над прикордонними кримськими містами з вечора 27 серпня. Причина – завод «Титан», що належить Фірташу, зона враження – північнокримські Армянськ, Джанкой, Червоноперекопськ, наслідки варіюються від тяжких, до ідіоми «екологічна катастрофа».

Сильнішим від самого вибуху могла бути лише інформаційна хвиля, яка захлиснула ЗМІ двох країн. Сторони намагались схилити ситуацію на свій бік, звинувачуючи один-одного. Для того, аби з’ясувати, як боролись інформаційно дві країни, нам потрібно розібратись із подіями, що стались на півночі окупованого півострову.

Початок, перші реакції

27 серпня так званий “віце-прем’єр Криму” Ігор Михайличенко прокоментував пожовклі дерева у Армянську і визнав, що викиди все ж таки були. Час та причини невідомі й досі. Сам викид, за інформацією того ж «міністра», стався у ніч на 24 серпня. Чотирма днями раніше, у своєму щоденному дайджесті «Новини Кримнаша» блогер «КРИМський Бандерівець» писав про «металеві предмети, що покрились іржею,  першіння в горлі та алергії у місцевих». Також там були висунуті версії, серед яких фігурував викид на заводі «Титан», та вказано, що алергію жителі Північного Криму відчувають вже тиждень.

Першими із новинних медіа на заяву «міністра» відреагували російські (пітерська «Фонтанка», федеральні «РІА», «Газета.ру» та інтерфакс) та кримські («РІА Крим», офіційний сайт окупаційного департаменту з питань екології та один із севастопольських новинних сайтів) видання. Дійсно виділитись вдалось тільки московському виданню із дивною прокримською орієнтацією «Утро.ру», яке видало гримучій заголовок «В Крыму устроили новый Чернобыль», міцний лід «Жителей донимает липкая ржавчина от завода беглого украинского олигарха» і стандартним для російської журналістики штампами «Незалежна», «Вороги Росії» і так далі. Із українських видань першими майже одночасно відреагували усі українські видання ( Еспрессо.тв, Радіо.Свобода, 112) із запізненням на годину. Із журналістками стандартами все погано, у таких видань, як :«Знай.юа» (провокаційний заголовок «Труять своїх? У Криму стався викид хімічної речовини», Політика.нет («Терміново тікайте, почалася хіматака: українське місто накрило сірчаною кислотою») і українська редакція «Сегодня», яка викид назвала «Хімічною катастрофою».

На наступний день у вечірньому ТСН вже фігурував короткий сюжет про ситуацію, яку працівники «1+1» та «ICTV» відразу не цілком коректно охрестили «екологічною трагедією».

Цікавий та вартий окремого досліждження момент – це джерела інформації, яких у українських ЗМІ на окупованому півострові дуже мало, а ще менше – достовірних. Навіть передові вітчизняні не гребують посилатись на кримські (РІА, Оллкрим.нет») та російські ЗМІ, інформагенств та прес-центрів. Для наочності, два єдиних традиційних українських медіа, які поширюють інформацію на півострові (Крим:Ua, та Крим.Реалії) за рахунок передруків вищеназваних джерел інформації і ведуть свою діяльність. Проте існує ряд проукраїнських Твіттерів –  @CrimeaUA1 (53 тисячі фоловерів +власний блог)), @Crimea_Ukr(24 тисячі) та @KrimRt (24,5 тисячі), які самі генерують інфоприводи, публікують фотографії з місць подій. Наприклад, більшість фото з Армянську, які використовують материкові друковані видання та телебачення, взяті саме з цих акаунтів. Свою діяльність ці люди аргументують низьким рівнем висвітлювання державними ЗМІ ситуації на півострові. КРИМський Бандерівець пише, що «Блог створений з ціллю заповнити прогалину в українському інформаційному просторі і протидіяти брехливій російській пропаганді щодо подій в Криму…», а у листуванні зазначає, що роботу загальнодержавних ЗМІ «Оцінюю погано. Довгий час на ситуацію взагалі не звертали уваги, доки окупанти не заговорили про катастрофу. Вже після оголошення евакуації стали писати більше». На запитання про джерела інформації «КРИМський Бандерівець» навів уривок з блогу:

«Дайджести «Новин Кримнаша» створюються щоденно із повідомлень кримчан у різних соціальних мережах, особистих спостережень, розповідей близьких людей. Ці історії із життя, які через різні причини не можуть і не хочуть виїхати, або тих, хто вже покинув окупований півострів. Нас багато, ми не здаємося, і завжди будемо своїй батьківщині – Україні!».

Ситуація в Армянську лише закріпила статус мікроблогерів як ледь не найголовніших джерел ексклюзиву з Криму.

Перше жовте листя

«Ні в одних новинах ніхто і ніде не сказав про те, як багато людей погано себе почувають у ці дні. Про те, як мами зі сльозами скуповують у аптеках маски для себе і для дітей. На кордоні прикордонники та митники теж ходять у масках»- написав 30 серпня анонімний користувач у ВК-групі «Життя Армянська». Уже 1 вересня стались перші скарги жителів сіл з материкової частини Перекопу на задушливе повітря.

Ситуація у самому Армянську загострювалась: переповнені лікарні, масові алергії та хімічні отруєння. Користувачка соціальних мереж Євгенія Шатская у фейсбуку написала «Була у лікарні зі скаргами на волосся, що сиплеться, нудота, відсутність апетиту та руки у мілких червоних крапках. Отримала рекомендацію: «Дівчина, змініть харчування, випийте вітамінів та заспокійливого, все прийде у норму».   Жителі Перекопу (селища у 7 кілометрах від Армянську) виклали відео, у якому зняли городину у липкому маслянистому нальоті. Першого вересня на заводі «Титан» оголосили Надзвичайний стан. У той же день діти зранку стояли на лінійці у марлевих пов’язках.

Перші дні осені показали усьому світу цинізм окупантів. «Роспотребнадзор» через п’ять днів після початку експертизи встановив: «Аналіз повітря, взятий спеціалістами 31 серпня і 1 вересня у денний та нічний час, за результатами експертизи, не перевищує гігієнічної норми концентрації забруднювальних речовин» і оприлюднив цей висновок через Кримське «РІА». Чистим, за результатами аналізу, виявився і ґрунт. Декілька годин потому сумнозвісний Сергій Аксьонов зробив таку ж офіційну заяву на кримському ТВ про те, що усі жителі Північного Криму почувають себе чудово. Як насміх офіційних заявам, 3 вересня з’явилися інформація про смерть асматиків.

Українські ЗМІ такий прекрасний інфопривід проігнорували. Окрім традиційно активних блогерів та мікроблогерів, брехливу заяву Аксьонова та «Роспотребнабзору» опублікували лише спеціалізоване «Крим. Реалії» та згадали лише після подій 4 вересня.

4 вересня

Дата, яка розділила події на «до» і «після». Зранку Аксьонов заявив, що у Армянську концентрація шкідливих речовин у повітрі все ж таки перевищує норму. Надалі послідкувала заява про евакуацію «в попереджувальних цілях» дітей з їх мамами та продовження шкільних канікул на два тижні. У перший же день було вивезено на Південний берег біля 3000 дітей. Це стосувалося Армянська, Перекопу, проте не Червоноперекопська. Не дивлячись на евакуацію, Аксьонов продовжував гнути лінію про те, що «життю та здоров’ю громадян нічого не загрожує». Ближче до вечору на два тижні призупинили діяльність заводу «Титан».

Спроби обернути ситуацію на свою користь спробувала українська влада. Ввечері 5 вересня Олександр Мотузякін – спікер Міністерства оборони України заявив: «Внаслідок влучень снарядів, зазначені об’єкти були пошкоджені, що призвело до суттєвого погіршення екологічного стану на всій півночі окупованого Криму». Президент додав «По версії з надійних джерел, які я маю в своєму розпорядженні, це наслідки відповідних тренувань російських військових, які призвели до руйнації екологічних захисних механізмів». Важко визначити, що там відбувалось насправді. У офіційних російських джерелах те, що сталося, називають просто «викидом», а у ЗМІ ходить тільки версія про посуху на сховищі кислоти. Втім версію української влади озвучило РБК, відверто проукраїнська «Укрінінформ» та ще ряд блогерів.

Херсонщина також постраждала від викидів. На Півдні теж закрито школи та навчальні заклади, 7 вересня були закриті два пропускні пункти на адмін.кордоні – Чаплинка та Каланчак, які відкриють через тиждень. Важко визначити, чи це показна евакуація, цілю якої було засвідчити на контрасті турботу української влади або дійсно стурбованість екологічним станом, проте швидкість прийняття рішень викликає схвалення. І, до честі, Херсонської обласної адміністрації: вона заявила про готовність прийняти дітей з Криму у Генічеську та Скадовську.

Очевидно, що екологічні проблеми на півдні Херсонщини призвели до активізації українських видань. За період з 4 по 6 вересня у кожному великому ЗМІ публікувались матеріали про ситуації в Армянську. Окрім того, 5 вересня Аксьонов у Твіттері повідомив, що на території міста будуть введені війська для підтримання миру та спокою. Через півгодини повідомлення було видалено.

Евакуація

Надзвичайний стан протримався у місті обіцяні два тижні.  8 вересня по всім медіа попередили про можливі кислотні дощі на півострові та на материку, 9 вересня, після дощу, спінилась вода у річці Салгир біля Севастополя. Того ж вечора 45 осіб перетнуло з півдня пропускний пункт «Каланчак» за медичною допомогою. Антон Ковальчук, керівник Кримського центру екологічного благополуччя, для радіо «Крим. Реалії» сказав: «Після того, як ми з підвітряної сторони підійшли до кислотосховища, показники там дійсно вийшли за норму і навіть за межі того, що міг зафіксувати прилад».

12 вересня з’явилась неперевірена інформація про численні скарги на здоров’я евакуйованих дітей до санаторних лікарень. Три дні потому хакери Українського Кіберальянсу опублікували цікаві дані про перевірки росіянами «Титану». За ними, у 2016-2017 роках технаглядом було виявлено 91 факт порушення технічних та санітарних норм, а у серпні 2018 була зафіксована відсутність ліценції на використання горючих та летючих хімічних речовин. СМІ цю інформацію майже не розповсюджували через низьку достовірність.

Через день стався новий викид кислоти. Кримське управління метеорології і моніторингу забрудненнями оточуючого середовища у черговий раз не виявило ніяких перевищень та проблем. На материку активізувався сумнозвісний «Опозиційний блок» : «Зняти водну блокаду Криму та зняти Міністра іноземних справ України Клімкіна»,- закликала партія, яка виросла на місці «Партії регіонів». Російські та внутрішньокримьскі ЗМІ видали цю заяву, як офіційну позицію усього українського уряду і, звісно, переклали усю вину на Україну. Через день в Армянську було оголошено Надзвичайний стан. Того ж дня адміністрація «Титану» відправила у ФСБ та окупаційну прокуратуру прохання про відкриття кримінальної справи проти держави України, яка нібито направила хімічні речовини у північний Крим. Логічно, що таку прекрасну версію наважились опублікувати лише кримські проокупаційні видання. Теж «РІА» через день вкинуло новину про те, що Крим буде вимагати від ООН розібратись з Україною, яка не постачає воду до окупованого півострова.

19 вересня кримські ЗМІ повідомили про збільшення хлору у повітрі в два рази.  Тиждень по тому повернуть дітей та відмінять надзвичайний стан.

Історія Армянську показова з усіх сторін. Тут і відношення тоталітарної держави до своїх громадян, і якість роботи окупаційної адміністрації, і трагедія маленької людини серед техногенного світу, і актуальні проблеми світової екології. Проте мене найбільш мотивувало на збір інформації пасивність українських ЗМІ у висвітлюванні цього питання. Очевидно, що якби не заяви окупаційних ЗМІ та не вплив викидів на Херсонщину, то лише малий відсоток ЗМІ висвітлювали би трагічні події на півночі нашого півострову. Війна, чи справжня, чи інформаційна, насамперед починається, ведеться і закінчується у головах простих громадян. А для перемоги у війні необхідні перемоги саме у таких битвах.

Максимець Богдан

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний

Студентські газети – результат колективної роботи майбутніх журналістів

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи викладають дисципліну, що направлена на відточення студентами практичних навичок володіння словом, – журналістську майстерність. На цих заняттях студенти

Осінь по-карпатськи

Карпати – багата культурна історія, збирання ягід та грибів, катання на лижах і сноуборді, риболовля, купання в гірських річках і просто естетична насолода краєвидами. Ми