Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
«Нестача гарних спортивних майданчиків та стадіонів в Одесі є проблемою у розвитку юнацького футболу», – Нікітенко Юрій, гравець та футбольний тренер.

В Одесі є багато спортивних секцій, у тому числі і футбольних. Як із учня спортивного інтернату стати професійним гравцем, як не зламатися у переломний час, які є проблеми одеського футболу розкаже нам  Юрій Нікітенко професійний воротар, тренер, майстер спорту.

-Юрію, скажіть, коли Ви вирішили стати футболістом?

-Це сталося випадково. У дев’ять років до мене підійшов друг та запропонував піти на тренування. Я навіть не спитав, на яке саме. Пішли, а це виявився футбол.

-Чому саме воротар?

-До мене підійшов тренер та запитав, ким я хочу бути. На це питання я відповісти не встиг, бо мій друг одразу сказав, що воротарем. Я був дуже високим з самого дитинства (для воротаря це одна з найголовніших переваг), тому саме ця роль у футболі мені підійшла якнайкраще. Тренер команди поставив мене на ворота, покидав м’яч, подивися і сказав, що так, будеш воротарем.

-За яку команду Ви зіграли свою першу гру та як туди потрапили ?

-У професійний футбол перший раз зіграв за дубль «Чорноморця». Я навчався у СДЮШОР «Чорноморця». Звідти забрали до молодіжної команди.

-Які риси потрібно мати людині, аби стати професійним гравцем?

-Найголовніше – бажання грати, цілеспрямованість, працьовитість. Потрібно мати мету та йти до неї з впевненістю .

-Останньою професійною командою, за яку Ви грали, була Чернігівська «Десна». Чому Ви пішли з неї?

-Команда розпалася. Президент команди відмовився від неї, віддав у правління місту. Ніхто не знав, чи буде взагалі існувати ця команда, чи ні. Тим паче, на той момент мені вже було 35 років, і я вже вирішив завершити професійну кар’єру футболіста. Згодом команда все ж продовжила своє існування, але увесь склад був повністю змінений. Тому я взагалі не жалкую про свій вибір.

-Зараз Ви граєте за команди Одеської області та тренеруєте діток. Сумуєте за професійними клубами?

-Ні, не сумую, бо, як кажуть, всьому свій час. Було б мені зараз 20 чи 30 років, я б, звичайно, грав професійно. Але вік вже бере своє, його не обдуриш. Потрібно давати дорогу молодим гравцям.

-У Вас багато досягнень у футболі. Назвіть найголовніші для Вас.

У 14 років у юнацькому футболі я, у составі збірної України, став чемпіоном СРСР. Ще одне знакове – це отримання звання Майстра Спорту за перемогу у Чемпіонаті України першої ліги у складі Луцької «Волині». Але найбільше досягнення це те, що, завершивши професійну кар’єру, я не покинув футбол, а продовжую грати на аматорському рівні та тренувати діток.

-Чи був якийсь переломний момент у кар’єрі ?

-Так. Коли я грав за «Чорноморець», отримав серйозну травму – пошкодження передніх та задніх хрестоподібних зв’язок, прийшлося видалити меніск, після якої, я думав, що ніколи не зможу ходити. Мене «попрохали» піти з команди, бо розуміли, що травма дуже складна. Але моя цілеспрямованість, бажання грати у футбол, працьовитість змусили мене їздити по всіх лікарнях, санаторіях, реабілітаційних центрах, і все ж таки я досягнув своєї мети, і вже після півтора роки я грав за Луцьку «Волинь» проти «Чорноморця».

-Виходячи з вашого досвіду, можете сказати, які є проблеми у розвитку молоді у спортивній Одесі?

-Мало дитячо-юнацьких шкіл, які могли б дати поштовх після випуску. Людина випустилася і пішла у вільне плавання, а хотілося б, щоб у неї була можливість відразу грати. Ще мало дійсно гарних майданчиків для тренувань. Є декілька хороших полів з гарним газоном, але цього дуже мало. В Одесі багато кваліфікованих спеціалістів, які можуть передати свої навички новому поколінню спортсменів, але нестача гарних місць для тренувань дуже скорочує ці можливості.

Нікітенко

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний

Студентські газети – результат колективної роботи майбутніх журналістів

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи викладають дисципліну, що направлена на відточення студентами практичних навичок володіння словом, – журналістську майстерність. На цих заняттях студенти

Осінь по-карпатськи

Карпати – багата культурна історія, збирання ягід та грибів, катання на лижах і сноуборді, риболовля, купання в гірських річках і просто естетична насолода краєвидами. Ми