Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Nextbike: чого чекати від поїздки на досвіді нашої редакції

Міжнародна мережа велошерінгу Nextbike була запущена в Одесі 27 березня. Ми вирішили зробити тест-драйв європейської новинки саме перед сезоном і розповісти вам про плюси і мінуси такої альтернативи транспорту.

Авторське фото

Станції. В Одесі поки що встановили 9 станцій Nextbike: парк Перемоги, дві у парку Шевченка, біля ЖД Вокзалу, біля Музкомедії та чотири в центрі (Соборна площа, Приморський бульвар, Рішельєвська та Катериненська вулиці). Ми обрали маршрут від парку Перемоги до станції у парку Шевченка (на Маразліївській), аби без перешкод проїхатись трасою здоров‘я. Про додаток на телефоні ми дізналися ще з сайту організації, тому завчасно завантажили його на один телефон. Там є можливість перевірити наявність велосипедів на станції, адже свій експеримент ми проводили у неділю: відпочиваючих людей багато, тож, за логікою, і багато байків могли розібрати. Додаток підказав, що вільні 12 із 12 можливих великів, тож зі спокійною душею ми дібралися пункту. Тут чекало перше розчарування: ні одного велосипеда на станції не було. Чому додаток показав неправильну інформацію – це питання. Проте довго чекати не прийшлось, через 10-15 хвилин з‘явився вільний транспорт. Один байк ми орендували, але тут чекала ще одна несподіванка: через один аккаунт орендувати два велосипеда неможливо. На сайті було вказано, що зареєструватися можно і на самому терміналі, але на номер телефону не приходило повідомлення для підтвердження. На гарячій лінії пораду щодо цього нам дати не змогли, тож ми скачали додаток і на інший телефон. Все було б добре, але вийшло, що мій байк орендується довше на 20 хвилин через цю затримку, хоча, за фактом, я на нього ще навіть не сідала.

Оренда. Ціна – 20 гривень на годину, є також місячні та сезонні абонементи. Як ми вже сказали, для оренди треба завантажити спеціальний додаток на телефон. Реєстрація займає кілька хвилин для звичайного користувача, проте більшості людей зрілого та похилого віку тут розібратись важкувато: за час, що ми чекали велосипед, до мене за допомогою звернулось 3 людини. Наступний крок – прив‘язати карту до програми. Так, готівковий розрахунок тут не передбачений. На рахунок у додатку треба одразу кинути 50 гривень для активації. Після – наводиш камеру на QR-код, який є на кожному байку, і підтверджуєш оренду. Все, час пішов. На справді, усі маніпуляції займають від сили хвилин 5, треба лише звикнути.

Велосипеди. Неозброєним поглядом видно, що байки не нові. Чи то одесити вже їх побили, чи вже використані до цього в Одесу і завезли: місцями є подряпини і тріщини. Проте це не зовсім помітно і ніяк не впливає на комфортність самого байку. Їздить добре, має зручну корзину попереду для речей, але дуже розігнатися на такому велику ви не зможете, він передбачений саме для міста.

Повернення. Витратили ми на дорогу вцілому годину і 10 хвилин (на моєму годину і 30 хвилин через очікування другого байка), на рахунку в додатку лишилось 10 гривень, тобто зняли 40 гривень як за дві години. Завершити своє катання набагато легше: треба лише поставити велосипед у стійку так, аби він видав звук. Проте після цієї маніпуляції час на моєму аккаунті не зупинився. Я подзвонила на гарячу лінію (телефон вказаний на кожному транспорті), і мені сказали просто перезапустити додаток. Це спрацювало.

Хоч я відчула на собі мінуси такого прокату, значною частиною вони стосуються самого додатку, проте мені довподоби те, що Україна потроху переймає досвід європейських країн щодо екологічного та здорового пересування. Прикро лише, що фінансується Nextbike у нашій країні з приватних інвестицій, а не з місцевих бюджетів, як по всьому світу.