В нашій країні на законодавчому рівні завжди гостро стояла проблема відповідальності за злочини, скоєні проти тварин. Цирки з психічно не здоровими тваринами, дельфінарії та постійні посіпаки з мавпочками чи голубами в туристичних місцях переважно залишалися без покарання. Однак, у українців з’явилася надія на те, що цьому свавіллю скоро прийде кінець.
Ще у 2013 році в Україні була ратифікована Європейська конвенція про захист домашніх тварин, де визначені основні принципи ставлення до домашніх і безпритульних тварин, зокрема, принципи утримання домашніх улюбленців, обмеження щодо використання в комерційних цілях і тому подібне.
І хоча ратифікувавши конвенцію, влада мала вживати заходів щодо захисту тварин, сучасне законодавство досі не до кінця відповідає прийнятим європейським вимогам.
Тому в лютому у Верховній раді депутати представили законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод і директив ЄС у сфері охорони тваринного і рослинного світу)». Цей документ посилює вже існуючі покарання за жорстоке поводження з ними.
Запроваджені раніше штрафи за жорстоке поводження з тваринами залишаються такими самими – від 3,4 тисяч гривень до 5,1 тисяч гривень. За вбивство загрожує тюремний строк до 6 місяців.
Крім цього, додаються нові правопорушення, за які раніше не було штрафів. Одне з таких – вигул собаки без намордників, повідків. За це правопорушнику випишуть попередження або штраф у розмірі від 850 до 1700 гривень.
Ще одне нововведення – заборона пропаганди жорстокого поводження з тваринами. За таке правопорушення передбачено штраф у розмірі від 1700 до 5100 тисяч гривень і обмеження волі на строк до 5 років. Крім цього, буде конфісковано та знищено всі зображення, твори кіно та відеопродукції.
Згідно з новим законопроєктом, кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами наставатиме раніше, а саме з 14 років. Тварину, в разі жорстокого поводження, поліція зможе конфіскувати не лише тимчасово, а й зовсім (за рішенням суду). Також стає обов’язковим проведення експертизи для встановлення причин смерті тварини. А за протидію законній діяльності громадських активістів передбачається відповідальність.
Також, згідно з новим законопроєктом, забороняється займатися контрабандою диких тварин, фотографуватися та жебракувати з дикими тваринами у населених пунктах; евтаназія як метод регулювання чисельності бездомних тварин; замуровувати тварин в підвальних приміщеннях; дарувати домашніх тварин як призи, нагороди або премії; залишати тварин в салоні автомобіля при температурі навколишнього середовища вище + 20ºC і нижче -5ºC.
Законодавчі зміни, які стосуватимуться безпосередньо сільськогосподарських тварин теж набули ширшого спектра: забороняється умертвіння тварин до повної втрати свідомості; проведення болючих процедур без застосування знеболюючих; застосування знарядь і методів в роботі з тваринами, які очевидно призводять до їх каліцтва і страждань; забороняється використання для роботи хворих, поранених, слабких, вагітних в останній третині вагітності або недогодованих тварин; забороняється утримувати тварин в приміщеннях, де проводиться їх забивання або де містяться туші забитої тварини.
Щодо Одеси, то місцева зоозахисниця та член ГО «Animals SOS Odessa» Вікторія Козаченко не впевнена в дієвості нового законопроекту.
«Якщо говорити по-чесному, то в нашій країні величезна кількість хороших законів. Але проблема полягає у тому, що у нас просто не розроблений механізм їх дії. Тому закони існують де-юре, а де-факто вони не працюють», – пояснює Вікторія.
За словами Вікторії закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження», який посилили ще три роки тому досі не працює. Ще тоді умисне вбивство тварин так званими дог-хантерами заборонялося, а порушників закону могли притягнути до кримінальної відповідальності.
«Я поясню чому цей закон не працює. Зазвичай дог-хантери для отруєння тварин використовують препарат під назвою «Тубазид». Наша державна лабораторія, яка знаходиться у Хлібодарському, не сертифікована на виявлення цієї отрути. Тобто, якщо навіть буде фото та відео фіксація того, хто отруїв тварину, ми не зможемо притягнути людину до відповідальності, бо в лабораторії не зможуть ідентифікувати цю отруту. Тому я вважаю, що посилення цих законів беззмістовні до тих пір, поки не будуть опрацьовані механізми їх дії», – пояснює Вікторія.
Зрештою, цей законопроєкт був ухвалений лише в першому читанні. Далі його відправили на доопрацювання. Чи прийме його Верховна Рада після другого читання, стане відомо вже цієї весни.
Альона Лобанова