Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Одеські дворики – «родзинка» міста: що про них відомо?

Ще нещодавно екскурсію одеськими двориками можна було назвати досить незвичайною та не дуже популярною серед туристів. Але останнім часом вона стає обов’язковою частиною поїздки до нашого міста, адже «стандартна» екскурсія центральними вулицями Одеси вже почала набридати. Безумовно, відреставровані пам’ятки архітектури в центрі міста дуже красиві, але ж цікаво ще й зазирнути «за лаштунки». Оскільки більшість історичних будівель житлові, туристам та навіть самим одеситам цікаво дізнатися: як там насправді проходить життя, виглядають вони так само охайно всередині своїх дворів і під’їздів?

У рамках проекту «Архітектура Одеси» екскурсія «Двори та коти Одеси» відбулася 14 та 15 вересня та складалася з двох частин. Мета події: створити повноцінне враження щодо історії та архітектури Одеси, щодо краси кожного старовинного будинку історичного центру Одеси. Не менш важливо також звернути увагу людей на те, що більшість будівель зараз знаходяться в жахливому стані, вони не реставруються, руйнуються – це історія, що «йде». Щоб зберегти архітектуру будівель – їх показують. Те, що мені й самій довелося побачити – відреставровані будівлі такі тільки з фасаду, двори ж та під’їзди в жахливому стані або навіть в аварійному. У деяких під’їздах унікальні старовинні розписи зафарбовуються, заштукатурюються комунальними службами; ліпнина, елементи декору або самі руйнуються від старості, або – від вандалізму, та потім ніким не відновлюються.

Якщо трохи звернути з головних вулиць, то можна побачити в занедбаному стані вже і фасади.

Проте екскурсія все ж залишає приємний «посмак», із одного боку вона змушує замислитися над проблемою збереження архітектурних пам’яток, а з іншого – радує дворовими котиками та привітними бабусями біля під’їздів. Впродовж усієї прогулянки можна було побачити, як сусіди між з собою сваряться або навпаки, мило розмовляють, хтось з цікавістю дивився на туристичну групу, а хтось поглядом ніби промовляв: «Знову вони …». Якщо у двір заходить хтось незнайомий, він може й не підозрювати: вже хтось уважний обов’язково спостерігає за ним із вікна. За словами нашого «прогулковода» Дмитра Шаматажі, існують і дуже непривітні мешканці. Так як деякі з будинків на даний момент є комунальними квартирами – маргіналізовані представники в них переважають, і тому, не соромлячись виразів, вони виганяли групу геть із свого двору. На щастя, нам такі не зустрілися.

На екскурсії, хоча це можна було назвати скоріше невимушеною прогулянкою з цікавим співрозмовником – нашим «прогулководом» (не дарма ж він так в них називається), ми споглядали не тільки за архітектурною складовою нашого міста, а ще й за «котячою». Коти у всіх дворах – це вже якийсь негласний символ Одеси.

Організатори екскурсії попередили, аби ми взяли трохи корму, щоб задобрити вусатих жителів двориків, а ще у них є повір’я, що чим більше зустрічаються руді котики, тим більше це «на щастя». За весь час екскурсії ми нарахували 15 рудих котиків.


Прогулянка відразу почалася з цікавого – з двору на Єврейській/кут Канатної, там з «порогу» нас зустріли старовинні лавові камені, які були зроблені зі справжньої вулканічної лави та ще з давніх давен були завезені до нашого міста. Крім того, у дворі знаходилися гвинтові сходи, які відмінно збереглися та якими можна було залізти майже до самого даху з чудовим краєвидом на вулицю Єврейську. Далі за маршрутом ми звернули з вулиці Єврейської на вулицю Карантинну, пройшлися повз Музею Катакомби Кантакузена та дійшли до вулиці Юрія Олеші, де нас зустрів перший одеський арт-дворик. Крім того, подібний арт-дворик був прихований ще й на Деволановському узвозі серед покинутих багатоквартирних будинків кінця ХІХ та початку ХХ століть. Цей дворик зачаївся в будинку № 1.

Подібні екскурсії допомагають бачити ту архітектуру, той самий колорит у наших знаменитих двориках, те, що приховано від очей. Безумовно, одна з головних задач конкретно цієї екскурсії показати те, що деякі мешканці та влада байдуже ставляться та зовсім не дбають про міську історію, через що ми можемо спостерігати історію, яка «йде». Однак «диво» одеських двориків ще можна відшукати, тому зараз і існують такі екскурсії. Пізнавайте історію міста, адже навколо нас архітектурні пам’ятки, що характеризуються своєю унікальністю, незвичністю та особливим антуражем.

Орина Кучеренко
Фото: Орина Кучеренко

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний

Студентські газети – результат колективної роботи майбутніх журналістів

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи викладають дисципліну, що направлена на відточення студентами практичних навичок володіння словом, – журналістську майстерність. На цих заняттях студенти

Осінь по-карпатськи

Карпати – багата культурна історія, збирання ягід та грибів, катання на лижах і сноуборді, риболовля, купання в гірських річках і просто естетична насолода краєвидами. Ми