Одеса ‒ курортне місто, яке щороку зустрічає велику кількість туристів з інших країн. Але найбільш відвідувані туристами місця наразі виглядають занедбаними і це викликає обурення як у одеситів, так і в гостей міста.
На вулиці Пушкінській знаходиться Одеський музей східного мистецтва, який є одним з найбільших художніх музеїв України. Він зберігає неймовірні шедеври, картини, що мають високу художню та культурну цінність. Витвори мистецтва, що бачили, як творилась історія: «Святий Лука» Франса Хальса, створений у 1620-х роках, «Сліпці» Пітера Брейгеля Старшого XVII сторіччя та багато інших.
Одеський археологічний музей на вулиці Ланжероновській, заснований у 1825 році. Його експонати не можуть не вражати своєю старовиною та історєю, яку зберігають для майбутніх поколінь. Дивовижні колекції давнини II ст. до н.е, предмети мистецтва та побуту стародавнього Єгипту, Італії та Греції; прикраси сарматських та скіфських племен.
На вулиці Софіївській розташований Одеський художній музей – палац Наришкіних (палац Потоцьких), який є пам‘яткою архітектури початку XIX ст. Саме там можна побачити експозиції іконописців XVI‒XVIII ст. та світські портрети XVII ст. Потрібно звернути увагу, що в нашому художньому музеї найбільша виставка картин
І. К. Айвазовського, а його першим директором був сам Киріак Костанді.
Всі скарби, що знаходяться в музеях потребують особливих умов зберігання, але ці норми безсоромно порушуються. У літню спеку охолоджують повітря радянські вентилятори, через які експонати обвітрюються, а температура повітря залишається неприпустимо високою. Крізь незашторені вікна на витвори мистецтва падає пряме сонячне світло, яке сприяє вигорянню матеріалів та руйнуванню експонатів. Система безпеки в музеях знаходиться у поганому стані: в залах немає охорони, її функцію виконують літні жінки, які побіжно спостерігають за відвідувачами.
Відвідувачі музеїв мають одностайну думку з цього приводу ‒ відношення до експонатів в одеських музеях неприпустиме. Так, Ольга з Кривого Рогу, говорить про Музей західного і східного мистецтва: «Музей недоглянутий, жахливе освітлення не дозволило й приблизно роздивитися картини Маньяско».
Киянка Оксана коментує: «Ходили з дітьми на екскурсію до Археологічного музею. Здебільшого через мумій. Сумне видовище – спека, мумії просто так лежать. Музейні співробітники сказали, що деякі вже розсипались. Але виставки цікаві».
Артем, киянин, зазначає про відвідування Одеського музею західного і східного мистецтва: «Неприємні особистості тут. Ми прийшли на безкоштовну лекцію, натомість нас відмовились пускати без придбання квитка, не зважаючи на те, що лекція була навіть не в одній виставочній залі».
А одесит Володимир про художній музей відгукнувся так: «Відвідав музей і стало сумно, навіть боляче! Майже всі картини під склом і від неправильного освітлення я бачу своє відображення в склі, а не саму художню роботу. Брудно, штукатурка сиплеться, температура повітря +33! Мені вкрай неприємно бачити, у якому стані зберігаються витвори мистецтва».
Тобто суттєві недоліки в зберіганні експонатів – об‘єктивне зауваження. Так, Поправко Є.А., док. іст. наук, автор праці «Музеєзнавство», у розділі «Зберігання музейних експонатів», визначає основні важливі параметри, яких потрібно притримуватись, аби зберегти експонати в надлежному стані. Він твердить, що при недотриманні температурного режиму та режиму вологості експонати безповоротньо псуються та деформуються. Температура повинна бути +18 градусів, а вологість повітря – 55%. Також потрібний захист від забруднення повітря, що має захищати експонати від руйнування та світловий режим, дотримання якого не дозволить експонатам вигоріти. У кожному музеї експонатам має бути забезпечений захист від механічних пошкоджень та збереження цілісності в будь-яких екстремальних ситуаціях.
Натомість повною протилежністю одеським музеям є музеї Європи. Яскравий приклад ‒ Лувр, паризький художній музей, який визнають найбільшим та найпопулярнішим музеєм у світі. Кожна зала обладнана штучним освітленням, а охорона не дозволить відвідувачам фотографувати – спалахи камер шкодять полотнам. Картини огороджені, щоб гості Лувру не торкалися їх та дотримувались безпечної дистанції, деякі експонати знаходяться під склом, як, наприклад, всесвітньо відома «Мона Ліза» Да Вінчі. В кожній залі з трьохста, протягом усього дня відвідування, підтримується чистота, щоб зайвий пил та інший бруд не псував експозиції. Музей виглядає доглянутим, як всередині, так і ззовні: сяюча позолота, полірований паркет, тощо. В кожній залі охорона, що є найбільшою частиною співробітників, яка пильнує за збереженням експонатів. Сайт birdinflight.com інформує, що Лувр має власний етичний кодекс, у якому зазначено, що музей має уважно ставитися до того, з якими спонсорами співпрацює та відмовлятися від підтримки з боку компаній з сумнівною репутацією.
При цьому такий вражаючий музей має мінуси: величезні черги та відсутність україномовних або російськомовних екскурсоводів.
Відповідальним органом за стан музеїв в нашому місті є Одеська обласна державна адміністрація. Саме вона повинна займатися реставрацією. Але, як повідомлює planetofhotels.com, Археологічний музей був реставрований лише одного разу, у 2003 році, реставрація була профінансована не державою, а Грецьким фондом і фондом імені Анастасіоса Г. Левентіса, видатного грецького мецената.Також, за даними сайту segodnya.ua, для капітального ремонту Музею західного та східного музею необхідно 40 мільйонів гривень. Щороку виділялось 500 тис. гривень, яких ледь вистачало на протиаварійні роботи. А одеському художньому музею не вистачає 122 тис. гривень , як інформує usionline.com.
Для з’ясування питання щодо фінансування заходів по капітальному ремонту будівель музеїв був відправлений письмовий запит згідно закону Україйни «Про доступ до публічної інформації». Відповідь отримано, але в ній відсутня будь-яка вагома та корисна інформація. Ніякі додаткові відомості департаментом не відсилались.
Дар`я Кравченко