Одеський спорт — він живе, він ще не вмер

Одеські спортсмени й спортсменки завжди прославляли наш регіон як за кордоном на міжнародних змаганнях, так і у себе вдома, на рідній землі. Але, на жаль, у зв’язку з повномасштабним вторгненням рф, деяким сферам життєдіяльності людини в кожному куточку нашої країни довелося призупинитися на час воєнного стану, і сфера спорту — одна із таких. Що наразі відомо про спортовців нашого регіону, як саме війна змінила їхнє життя й звідки нині вони черпають сили для перемоги в міжнародних змаганнях — читайте далі.

Війна все ще триває, на жаль. У деяких областях України проводяться воєнні дії, в усій країні продовжується воєнний стан, тому організація якихось змагань неможлива. Але без діла одеські спортсмени та спортсменки не сидять. Кожен робить, що в його силах та можливостях, аби хоч трохи наблизитися до нашої майбутньої перемоги.

Автомат замість боксерських рукавиць

Відомий український боксер Василь Ломаченко з перших днів повномасштабної війни став на захист свого рідного міста Білгород-Дністровська, записавшись до лав місцевої територіальної оборони. У зв’язку з цим боксер з Одещини відмовився від, напевно, одного з найважливіших чемпіонських поєдинків у своїй кар’єрі — двобою з Джорджем Камбососом-молодшим. Тим самим боксер віддав перевагу головному змаганню у своєму житті — проти ворожої орди, що досі загрожує нашій країні.

Моральний дух — «козацький драйв»

Не лише зі зброєю в руках нині можна боронити Батьківщину. Непрості часи змушують піддаватися паніці, а потім взагалі впадати у глибоку депресію — веде такий шлях явно не до перемоги. «Козацький драйв» втратити сьогодні дуже легко, але приклади мужності наших спортсменів спонукають бути хоробрими, незважаючи ні на що. Одеська каратистка Анжеліка Терлюга, безсумнівно, є одним із таких прикладів. Срібна призерка Олімпійських ігор у Токіо, попри величезну кількість можливостей виїхати та перечекати війну за кордоном, вирішила залишитися в рідній Одесі. Анжеліка та її чоловік, тренер з карате Володимир Зарецький, у місті всіляко допомагають військовим та звичайним мешканцям, роблять пожертвування у фонди допомоги ЗСУ. Одеситка займається підняттям морального духу серед своєї аудиторії в соціальних мережах. Нещодавно вона виклала серію stories з фото та відео на одеському узбережжі, повного тутешніх чайок (не є закликом йти на пляжі — прим.ред). До медіаматеріалів вона ще написала зворушливий текст: «Одного дня ми станемо вільними. Ми летітимемо, як ці птахи. Ми відбудуємо нашу країну. Ми зможемо розпочати нове життя у новій Україні. Цей день незабаром настане».

Спортсмени-благодійники

Спортсмени з Одещини разом з усім нашим народом докладають великих зусиль на волонтерському напрямку, щоб надати допомогу всім тим, кому сьогодні вона потрібна у цей непростий час. Відома тенісистка, перша ракетка України, Еліна Світоліна перерахувала всі свої зароблені кошти на останніх міжнародних турнірах на благодійність, аби підтримати свою країну. Одеська тенісистка Даяна Ястремська прийняла таке саме рішення: кошти, зароблені за вихід у фінал турніру в Ліоні, пожертвувала українським фондам допомоги військовим і постраждалим від російської окупації.

Одесити на спортивному фронті

Спортивний фронт нині — ще одна можливість для наших спортсменів допомогти своїй державі тим, що краще в них виходить. Щоразу, коли десь у світі піднімається український прапор, — про наш народ згадують як про сильну й непереможну націю. Футбольні клуби «Динамо» (Київ) та «Шахтар» (Донецьк) отримали можливість прославляти нашу країну за кордоном. З дозволу Міністерства молоді та спорту вони відправились у благодійно-футбольне турне, щоб грати товариські матчі з іншими футбольними клубами Європи, отримуючи хоч якусь ігрову практику, а головне, збираючи кошти для тих, хто постраждав через війну. «Доклав до цього свою ногу» наш уродженець з Одещини Петро Стасюк: він відіграв вже другий матч за «гірників». Відомий одеський воротар національної збірної України та київського «Динамо», Георгій Бущан, також «доклав не лише ногу, а ще й руки» до перемоги свого клубу в перших двох благодійних матчах.

Не віддаляючись далеко від теми футболу, варто відзначити ще одного вихованця одеської футбольної академії — Михайла Плохотнюка. У січні Михайло став гравцем румунського ФК «Політехніку», але відзначитися в офіційних матчах вдалося лише нині, у цей непростий час для кожного українця. Одеський спортсмен, попри переживання, зумів влучити двічі за матч у ворота румунської ФК «Астри». Після початку повномасштабної війни кожен забитий м’яч Михайло Плохотнюк присвячує своїй країні, можливо, саме це сьогодні стимулює його забивати більше.

Одеські спортсмени та спортсменки вже навчилися, як тренуватися під час повітряних тривог, як боротися психологічно зі стресами, депресією, бажанням «здати позицію» і врешті-решт з’їсти щось солодке, попри режим харчування. Спаринг із самим собою іноді є складнішим за поєдинок з іншим суперником. Наразі кожен український спортсмен з будь-якого куточка нашої прекрасної країни в першу чергу змагається з самим собою. Усі титули, гроші та світове визнання для українських спортсменів відійшли на останній план у житті. Українці та українки сьогодні прагнуть лише одного — скоріше закінчити війну. І наші спортовці своїми діями, зусиллями так само прагнуть цього.

Олександр Волочан

Редакція «SIRIUS»

Джерела фото:

Фото 1 — колаж автора

Фото 2 — Фейсбук Віталія Граждана

Фото 3 —Інстаграм Анжеліки Терлюги

Фото 4 — Інстаграм Даяни Ястремської та Еліни Світоліної

Поділитися:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram