Одеський стріт-арт — вандалізм?

        1 вересня в рамках проекту «Одесаріум» офіційно завершено мурал відомої американської художниці під псевдонімом BKfoxx. Загалом за цим проектом було створено понад 20 робіт.

Загальновідомо, що мурал (Mural) – це найчастіше картина або величезне «графіті», нанесене на поверхню стіни. Мурали – це сучасне вуличне мистецтво, покликане зробити занедбані будівлі, сірі стіни гарними. Такі зображення присутні в багатьох великих містах. Як правило, їх розміщують на глухих стінах будинків, великих парканах або в підземних переходах.  По суті, для створення муралу може підійти будь-яка вертикальна поверхня незалежно від того, де вона знаходиться, зовні будівлі або всередині. Вперше у 1998 році мурал з’явився в Мехіко. Тепер у Мехіко вуличне мистецтво, публічні фрески з історичним значенням уже багато років є частиною міського ландшафту.

У рамках проекту «Одесаріум» в Одесі створено понад 20 робіт різними художниками, серед них муралісти зі світовим ім’ям.

Перший мурал в Одесі з’явився в 2016 році на вулиці Отрадній 9. До цього такий вид вуличного мистецтва був популярним у Києві й став для мешканців столиці своєрідним культурним надбанням.

Біля зупинки «Водний» (вулиця Мечникова) всесвітньо відомий британський мураліст Wasp Elder (справжнє ім’я – Sam Worthington) прикрасив стіну дев’ятиповерхового корпусу Морського університету зображенням літньої людини. Чоловік зосереджено й неквапливо плете рибальську сітку, а за його спиною стоїть маленька дівчинка і з тривогою дивиться вдалину. Cтиль художника дуже пізнаваний, картини виконуються в монохромній гамі.

На Миколаївській дорозі красується мурал, автор якого QBic. Це художник Рустам Салемгараєв з Казані, відомий як QBic (Кубик). На ньому зображена жінка, у волоссі-хвилях якої пливе човен з чоловіком і собакою. Автор сюрреалістичного мурала Рустам бере активну участь у виставках та фестивалях стріт-арт. Його графіті можна побачити в Москві, Санкт-Петербурзі, Магнітогорську, Пермі та інших містах.

До переліку муралів відомих іноземних художників потрапив мурал коня на будівлі санаторію імені В. П. Чкалова. Автор – американський художник іспанського походження Ернесто Мараньє.

Участь у проекті «Одесаріум» взяла українсько-британська художниця Анастасія Білоус. Останні 11 років дівчина живе в Лондоні. Художниця прикрасила величезним зображенням моряка з папугою стіну гуртожитку в районі перехрестя вулиці Сегедської та Місячного провулка.

Тепер зразки сучасного вуличного мистецтва можна зустріти всюди в Одесі: на центральних вулицях і в занедбаних кутках спальних районів, у промислових і житлових зонах, на дахах і в підвалах. Умовно кажучи, їх можна розділити на санкціонований і несанкціонований стріт-арт. У першому випадку проект схвалюється владою міста, іноді навіть отримує фінансування на реалізацію тієї чи іншої ідеї малюнка (зображення на стінах будинків, зупинках і трансформаторних будках). У другому це малюнки, графіті та теги, створені художниками в будь-якому місці, що їм сподобалося.

Можна довго сперечатися про те, де закінчується межа між мистецтвом і вандалізмом. Доки існуватимуть міста, існуватиме вуличне художнє мистецтво. Проте чи вважають мурали красивими й корисними мешканці міста і що на їх думку спотворює стіни?

«Сучасність диктує моду. В усьому наразі людство потребує якісного контенту. Це стосується і стріт-арт мистецтва. Нікого вже не здивуєш графіті, чи 3D малюнком на асфальті. Із вподобаннями  споживача, змінюється продукт і той, хто його створює. Тепер художник має докласти чимало зусиль для того, щоб отримати найкращу з похвали – визнання оточуючими його роботу гарною», – упевнений художник-мураліст Ігор Матроскін, автор проекту «AnimalBWS».

Новий вид настінного малюнку – мурал, трафарет, тег, постер все більше й більше набуває популярності. Це представники неоднозначного вуличного мистецтва або стріт-арту. У кожного з них своя художня техніка, інструменти й мета. І як будь-який піджанр у мистецтві кожен з них має відповідну специфіку і своїх послідовників.

Та чи можна вважати такий вид мистецтва вандалізмом? Мешканка вулиці Рамана Кармена Наталя Василюк коментує: «Так, це певне “настирливе” мистецтво. Воно переслідує, куди б ти не пішов. Іноді це – протест молоді. Проте, звичайно, завжди це творчий акт. Я не кажу про безглузді написи маркером на стінах. Я говорю про конструктивні зображення, над якими виконується робота. Такі малюнки мене не ображають, не наводять жах і мені не соромно на них дивитися».

«Якщо брати до уваги те, що такі малюнки створено з метою приховати естетичні проблеми міста, так би мовити виразився «залатати дірки», то, на жаль, я проти такого мистецтва. До того ж мистецтвом це назвати важко. На тому муралі, що знаходиться напроти мого будинку на Французькому бульварі між вулицею Віце-адмірала Азарова і Госпітальним провулком намальовано дивного тюленя. Тіло звіра поступово перетворюється в квіти, потім переходить у покритий крижинами океан, а з хвоста визирає рептилія з яйцем у лапах. При цьому над головою тварини кружляють метелики. Дивакувато, проте я повинен відноситися бо цього з розумінням, бо це ж художник намалював», – висловив свою думку студент Політехнічного інституту Данило Зарівний.

Певною мірою за допомогою малюнка художник передає інформацію суспільству, може до чогось закликати, чи звернути увагу на соціальну проблему.

Слід розуміти, що хоч мурал і графіті – це досить схожі види вуличного мистецтва, різниця між ними все-таки є. Мурали, крім гарної картинки, покликані передавати якусь глибоку ідею або сенс. Такі зображення мають набагато більше спільного з класичними фресками, на яких були зображені різні сцени з життя або міфології. Крім цього, створення муралу  – узгоджена з владою дія.

Публічне мистецтво – це не про створення об’єкта, який комусь подобається чи ні; а про те, як нам домовитися між собою. Його завдання в тому, щоб змінити звичний погляд на простір, зробити публічним не те, що ми бачимо, а те, що за цим стоїть. Потрібно звернути увагу на речі, які здаються не завжди очевидними. Всі мурали, уже створені в Одесі, мають певний сенс. Наприклад, останній «пухнастий» мурал на Буніна 3, американської художниці BKfoxx обов’язково залишить відбиток у пам’яті глядача, закликаючи не ображати братів наших менших і дбати про тих, кого приручив. Також мешканцям і туристам міста прийшовся до душі мурал коня на будівлі санаторія імені В. П. Чкалова, про що свідчать різноманітні пости в Facebook та Instagram.

За 2017-2018-ті роки було таким чином оновлено понад 20 будинків. Авторами одних з найпопулярніших муралів «Сова», «Посейдон», «Закохані» є Олександр Писарчук, Дмитро Вовк —  українці з Маріуполя, художники Вікторія Лайм і Андрій Ковтун з Києва.


   

                                                                                                                                        Каретна Зоя