Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Ольга Боль: історія одеської майстрині (матеріал студентської редакції)

превью

Ольга Боль – молода майстриня з Одеси, яка займається розписом одягу. Не зважаючи на те, що досвід у цій справі у Ольги лише близько трьох років, її роботи вже встигли завоювати серця багатьох українців.

– Як би банально це не було, проте з чого розпочався твій творчий шлях?
– Мене завжди приваблювала творчість. Ще з дитинства я намагалася щось малювати, але ніколи ніде не вчилася. Потім вступила на РГФ і часу просто фізично не було ні на що, не кажучи вже про творчість. Але одного разу мені захотілося розмалювати свою джинсовку. Я намалювала зайця з мультфільму «Таємне життя домашніх тварин». Потім то одному родичу намалювала щось, то маминій подрузі розписала на подарунок. Стала викладати свої роботи в інтернет, і люди стали помічати. Виходить, що не я почала свій творчий шлях, а він – мене.
– Є талановиті люди, які з тих чи інших причин не можуть присвятити себе творчості. Або ж їхні батьки категорично проти творчої професії, адже вона не завжди стабільна та прибуткова. Що ти можеш порадити тим, хто хоче, але боїться займатися улюбленою справою?
– Я з дуже боязких людей: усе нове мені цікаво, але страшно. Напевно, і не зважилася би спробувати, якби не підтримка рідних. Але наше життя тільки здається таким довгим, тому не варто боятися вийти з зони комфорту і розширити свої межі. З одного боку, це найскладніше, але з іншого – найважливіше. Просто спробуйте це робити для себе, адже коли людина починає щось, вона же робить це не на показ. Тому, якщо хочете – потрібно пробувати.
– Коли розпочинала свою справу, з великою конкуренцією зіткнулась на українському ринку?
– Дуже багато людей, які розписують одяг, але багато з них початківці. Професіоналів куди менше, адже це робота не одного року. Треба малювати 2-3 роки, а може і всі 5 років, щоб навчитися це робити. Тільки здається просто. Але багато початківці, ще не навчившись малювати, вже хочуть продавати. Ми всі хочемо продавати, і це класно, якщо ти працюєш та отримуєш гроші за те, що тобі подобається, але не потрібно поспішати. А так, людей, які займаються розписом, багато, просто не всі вони на слуху.

– Що, на твою думку, є найлегшим і найскладнішим у процесі створення малюнку?
– Важко відповісти. Не можу сказати, що є щось однозначно складне або навпаки легке. У мене все залежить від настрою: якщо мені подобається малюнок, то все дається легко. Звичайно, труднощі бувають, але з ними доводиться боротися
– На даному етапі твоє захоплення переросло в основний рід діяльності чи ти поєднуєш творчість з ще якоюсь роботою?
– Я працюю викладачем німецької мови, але вільний час присвячую малюванню. Хоча, можу сказати, що розпис одягу – це теж робота, тому що вона займає не один і не дві години на день
– Чи допомагає твоє захоплення у твоїй основній діяльності, тобто викладанні?
– Як такої прямої інтеграції одного в інше немає, але творчість допомагає мені в плані винахідливості. По-іншому дивишся на звичайні речі, тому вдається придумувати більш оригінальні завдання. Внутрішня сила якась є, через що уроки цікавіші та продуктивніші.
– Не виникало в тебе бажання створити свій бренд або писати авторські картини?
– Так, я думала над цим. Але я не художник. У моєму розумінні художник – той, хто створює щось своє, автентичне, не таке як у всіх. Я ж на даному етапі просто змальовую. Картини не хотіла би писати, але планую навчитися малювати маленькі ілюстрації аквареллю. Мені дуже подобаються замальовки з життя, особливо, коли зображують закохані пари. Сподіваюсь, я до цього дійду.
– Чи стикалася ти з творчою кризою? Якщо так, то як ти з нею справляєшся?
– Так, і останнім часом стикаюся з нею все частіше. Можливо, це пов’язано з великою кількістю замовлень. Добре, звичайно, коли є робота, але в усіх нас є внутрішній ресурс, і він не вічний. Може це ще обумовлено нашим повсякденним життям, де не кожен день наповнений яскравими подіями, а для творчості потрібне натхнення. А як справляюся? Так просто роблю перерву. День нічого не роблю і відразу прокидається бажання створити щось.
– Яка, на твій погляд, головна мета творчості?
– Мета моєї творчості – прикрасити життя людей, внести в неї барви. Найчастіше замовляють розпис саме тому, що люди хочуть бути незвичайними. Друга причина – закарбувати якийсь момент із життя в малюнку. Тому мета моєї творчості – надихнути, оживити, надати сили. Загалом, усе направлено на позитив.
– Це дійсно класно, що ти надихаєш людей, даруєш їм позитив. А що надихає особисто тебе?
– Мене дуже надихають подорожі. Мені не часто вдається вибратись, але я люблю мандрувати, мені подобається сама дорога, зміна картинки навколо. Ще надихають атмосферні місця, як, наприклад, центр Одеси влітку. Надихаюся всім і нічим одночасно
– Дозволь дізнатися, у чому, на твою думку, полягає секрет твого успіху?
– Талант – це всього 10%, а все інше – посидючість, бажання, наполегливість. Я вмію малювати далеко не все і багато чого не знаю як намалювати. Але з часом навчилася здогадуватись, як краще зробити щось, як уникнути чогось. У будь-якій справі талант грає роль, але далеко не першочергову. Є багато інших чинників. Талант – це алмаз, і потрібно багато працювати, щоб він перетворився на діамант і почав блищати. Робота плюс талант дорівнює успіху.
– Які в тебе подальші творчі плани? Що бажаєш втілити в життя?
– Якби я знала, які у мене творчі плани. Мабуть, я ще знаходжусь у пошуках себе, а тому не можу говорити про плани. Мені хотілося б оформити це все: не просто хаотичні малюнки, а створити свій продукт. Але для цього, повторюсь, потрібно знайти свій стиль.
– Зараз спостерігається справжній книжковий «бум». Усі читають, і це якоюсь мірою стало модно, тому не можу не спитати тебе: чи читаєш ти книжки? Якщо так, то назви, будь ласка, свої улюблені
– Мені шалено подобається «Анна Кареніна». Я закохалася в головного героя. Ще я порадила б прочитати «Маленький принц». Звичайно, він не всім буде зрозумілий, але там багато істин. Я читала його у шкільні роки і буквально нещодавно перечитала знов. Тільки тоді до мене дійшло, що в кінці він [Маленький принц] помер. Це сумна правда. Багато хто, напевно, не розуміє всю серйозність цього твору, а тому не звертає уваги. Ще в студентські роки я прочитала «Жерміналь» Золя. Роман важкий, не всі таке люблять, але мені сподобався: темна атмосфера, люди, які залишали свої життя в шахтах, залишили свій слід в пам’яті. Це все класика, але я б порадила прочитати або перечитати.
– Що ти порадиш тим, хто прочитає це інтерв’ю?
– Любіть те, що ви робите. У мене був період у житті, коли я не могла визначитися, чи подобається мені те, чим я займаюся. Згодом я зрозуміла, що якщо любити свою справу та віддаватись їй, то люди до тебе потягнуться. Менше думайте про погане. За своє недовге життя я переконалася, що погане навіть кликати не треба: тільки подумав, а воно вже сталося. А ось хороше потрібно чекати, так би мовити, потрібно його «народити». Тому «народжуйте» хороше та женіть погане.

Циркуль Поліна

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Діалог культур: про зустріч студентів факультету журналістики, реклами та видавничої справи з Послом Канади в Україні

Студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи відвідали лекцію Надзвичайного і Повноважного Посла Канади в Україні — Лариси Ґаладзи. Зустріч пройшла в онлайн-форматі на платформі Zoom. На зустрічі також були присутні студенти з інших факультетів ОНУ імені І. І. Мечникова. Модерував захід кандидат політичних наук, доцент Володимир Дубовик.

Один у полі (не) воїн: про майбутнє конструктивної журналістики в Україні

Професія журналіста як об’ємна складна геометрична фігура: має багато аспектів, сторін та кутів… Це усвідомлюють студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи, тому займають активну позицію, стежать за трендами сучасної журналістики і у навчальний, і у вільний від занять час. Саме тому 13 квітня за сприяння керівництва та викладачів факультету вони долучилися до лекції «Конструктивна журналістика: як перестати писати тільки погані новини?», організатором якої стала Комісія з журналістської етики. Ключовим спікером був Віктор Пічугін, заступник головного редактора медіагрупи «Накипіло», голова Громадського телебачення Харкова

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний