Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Павза. Апокаліпсис: чого чекати після карантину?

фото Карабажак

«Антиланцюг»: Новий день — нова статистка. Нова статистика — новий антирекорд захворілих. 

Новий антирекорд — нова криза. Нова криза – ?

Новинні портали кожного дня вражають людство свіжими подробицями «нещасливого» року. І, можливо, ще на початку, кожна новина дійсно шокувала нас, але на разі «це просто 2020».

Коронавірус завалив світову економіку, та став «павзою» в не менш гострій проблемі — кліматична криза.

Карантин — захисник неба

Дійсно так. Карантин скоротив викиди парникових газів, але концентрація в атмосфері не падає, навпаки зростає. Планета не перестає нагріватися.

Лауреат Нобелівської премії світу Олексій Кокорин дає чотири сценарії зміни клімату: «Є чотири сценарії змін клімату в залежності від кількості викидів парникових газів в XXI столітті. Найкращий — це втримати рівень потепління в межах 1,5 градусів, але, на жаль, він майже нереальний. Найгірший — це потепління на 4-5 градуси. Зараз людство рухається до 3,5 градусів. І це дуже погано для малих острівних держав і найбільш уразливих країн. Якщо ви житель острівної держави Кірібаті, то через 30-60 років у вас буде катастрофа, тому що ця держава піде під воду. Або якщо ви житель дельти Гангу, вас теж не чекає нічого хорошого: шторми будуть частіше, засолення ґрунту сильніше, і доведеться їхати з рідних місць і жити в картонних коробках. Це сильно торкнеться ще як мінімум 20, а то і 100 невеликих і слабких держав, та й на нас позначиться. Це вже будуть питання не кліматології, а економіки».

Авіаперевезення також зазнали свого роду «карантину». Країни задля припинення розповсюдження вірусу закрили кордони. До кінця року, за оцінками Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), пасажиропотік досягне лише 50-60% торішніх показників.

Трейлер COVID, далі буде…

«Covid-19 наочно показав нам, яким може бути майбутнє, якщо нічого не робити для скорочення викидів парникових газів. У якийсь момент світ пройде точку кипіння, та йому доведеться вводити аналогічні нинішньому карантину обмеження», – вважає заступник голови Банку міжнародних розрахунків (IBS) Луїш Перейра Да Сільва.

Більшість дослідників упевненні, що коронавірус – це свого роду «трейлер», до чогось більш масштабного. Наслідки глобального потепління обійдуться всій Землі набагато дорожче, ніж епідемія.

Час змінюватись

У 2015 році 195 країн разом з ЄС підписали Паризьку угоду. Основне завдання якої є регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю (вуглекислий газ). Можна вважати, що це перша сходинка в розв’язанні проблем на всі «Потьомкінські сходи».

Країни мають переходити на низьковуглецеві технології, розвивати циклічну економіку, вжити адекватних заходів щодо збереження лісів, а головне — перейти на зелений курс в економіці.

Майже 80-90% забруднення повітря припадає на транспорт. Наразі існує вже багато екологічних альтернатив звичайним авто, залишилося тільки звернути на них увагу всього людства. Також, повноцінним транспортом може стати велосипед, який стане захисником не тільки для екології, а і для вашого тіла.

За даними Bloomberg New Energy Finance (BNEF), до 2040 року більш ніж половина нових автомобілів у світі будуть повністю електричними, що різко підвищить попит на електроенергію.

У китайському місті Хуайнань запущена найбільша у світі плавуча електростанція, яка налічує понад 160 тисяч сонячних панелей. Вона здатна забезпечити електрикою 15 тисяч будинків. Німеччина наразі є світовим лідером з відновлюваної енергетики. Майже на кожному даху будинків встановленні сонячні батареї, що набагато перевищує показники всіх країн світу, разом узятих. Вітряні електростанції вже не новинка. Загальна потужність встановлених в Європі вітряних електростанцій у 2016 році вперше перевищила потужність ТЕС, що працюють на вугіллі. Про це повідомляється в матеріалах WindEurope.

Наша держава також не стоїть на місці, звісно, до європейського рівня збереження екології нам ще далеко, але ми вже на шляху. За останні роки почала активно розвиватися сонячна енергетика. За словами глави Eurocape New Energy Ukraine Пітера О’Брайана, Україна може стати лідером ринку вітрової енергії в Європі.

На думку експерта, якщо Україна введе угоди про закупівлю електроенергії, які будуть відповідати міжнародним вимогам, то з може отримати сотні мільйонів євро нових інвестицій. І вже через 20 років вітряні турбіни будуть встановлені по всій Україні, «від кордону з Росією до кордону з Молдовою». «Наше життя, як дорога з одностороннім рухом, і важливо не пропустити свій поворот, адже шляху назад вже не буде», — Вінстон Черчилль. Нині людство має обрати свій поворот: чи у світле екологічне майбутнє; чи в ту глибоку яму, яку ми самостійно вже багато років для себе викопуємо.

Карабажак Іванна

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Діалог культур: про зустріч студентів факультету журналістики, реклами та видавничої справи з Послом Канади в Україні

Студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи відвідали лекцію Надзвичайного і Повноважного Посла Канади в Україні — Лариси Ґаладзи. Зустріч пройшла в онлайн-форматі на платформі Zoom. На зустрічі також були присутні студенти з інших факультетів ОНУ імені І. І. Мечникова. Модерував захід кандидат політичних наук, доцент Володимир Дубовик.

Один у полі (не) воїн: про майбутнє конструктивної журналістики в Україні

Професія журналіста як об’ємна складна геометрична фігура: має багато аспектів, сторін та кутів… Це усвідомлюють студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи, тому займають активну позицію, стежать за трендами сучасної журналістики і у навчальний, і у вільний від занять час. Саме тому 13 квітня за сприяння керівництва та викладачів факультету вони долучилися до лекції «Конструктивна журналістика: як перестати писати тільки погані новини?», організатором якої стала Комісія з журналістської етики. Ключовим спікером був Віктор Пічугін, заступник головного редактора медіагрупи «Накипіло», голова Громадського телебачення Харкова

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний