Сьогодні ми часто чуємо про національну свідомість українців. В Україні проходить чимало заходів, спрямованих на пробудження в нас відчуття патріотизму. Але будемо відвертими: загалом вони «для галочки» та навіть часто створюють певний бар’єр між молоддю та національною культурою. На щастя, нещодавно нам довелося побувати на зустрічі, присвяченій існуванню Союзу українців Румунії (СУР). Ця зустріч, певною мірою, зруйнувала наше уявлення про такі заходи та про життя українців за кордоном.
Нагадаємо, що ж таке «Союз українців Румунії». Це організація етнічного профілю, неурядова, неконфесійна i неприбуткова, із статусом юридичної особи, з повною автономією, яка розгортає свою діяльність згідно з положеннями Конституції, чиним законoдaвcтвoм Румунії, власним Статутом, а також передбаченнями міжнародних документів, що стосуються прав національних меншин. Таке визначення нам дає офіційний сайт СУР. Іншими словами — це організація, яка допомагає українцям і створює комфортні умови для розвитку української діаспори в Румунії.
Метою заходу було знайомство з українською громадою в Румунії та її історією. «Це цілком природно: ми маємо знати, що існує українська громада, що вона є носієм цікавої регіональної культури, і звісно, вона потребує допомоги в тому, щоб зберігати якомога довше своє українське коріння. Наші стосунки, стосунки України з Румунією, з кожним роком поглиблюються, і тут українська громада може стати ланцюгом у цій співпраці та виконувати важливу посередницьку місію», — цими словами розпочав зустріч декан факультету історії та філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, професор В’ячеслав Кушнір.
Разом із потужною командою науковців В’ячеслав Григорович подорожував Румунією, аби на власні очі побачити життя українців на чужині. І побачене дійсно усіх приголомшило. «Приїжджаючи в попередні роки до Румунії, ми спостерігали таку цікаву картину: коли виходили співати дітки прекрасного українського ансамблю і потім, під час розмови, нам стало зрозуміло, що вони не знають української мови. Українські пісні вони вчили румунським шрифтом, і я пам’ятаю, наскільки тоді це вражало, наскільки було сумно від цього. Діти розуміють, що вони українці, але втрачають цей потужний зв’язок зі своєю нацією, який вибудовується, в першу чергу, завдяки мові, звичаям, традиціям», — поділилася своїми спогадами Ярослава Різникова, колега В’ячеслава Григоровича.
Наразі україно-румунські відносини перебувають у активній фазі розвитку. Діячі культури, науковці та дипломати є невід’ємною частиною цих відносин. Саме з їхньою допомогою передається інформація про життя українців до української діаспори в Румунії.
Трохи статистики: «Українці в Румунії є четвертою за чисельністю етнічною спільнотою. І якщо брати офіційні дані 2014 року, всіх українців було трохи більше 51 тисячі осіб. Це не так багато, навіть менше ніж 0,3% від усього населення, але якщо ми подивимося на пресу, на новини Інтернету, то побачимо, що українці досить яскраво себе презентують у різних регіонах, у місцях свого компактного проживання, у соціокультурному просторі Румунії, незважаючи на те, що їхня чисельність, порівняно із загальною чисельністю румунського населення, не така вже й велика»,— констатує заступник декана факультету історії та філософії Наталія Петрова.
Тож, розуміємо, що незважаючи на відносно невелику кількість українців в Румунії, вони дійсно з патріотизмом та шаною ставляться до свого походження. Румунія навіть прийняла закон, який на офіційному рівні визнав День української мови (9 листопада) святом. Зараз вона є єдиною країною, крім України, де відзначають цей день. «В моїй родині першим, хто відвідав Румунію, була моя донька. ЇЇ перше враження: зайшла в будинок і каже: “Тату, наскільки вони поважають Україну! Скільки нас, українців, чому ми не такі?”. Люди, які триста років тому переселилися, зберегли культуру, національну ідентичність, традиції… Розумієту, потрібно було поїхати в іншу країну, щоб зрозуміти, що ми — не українці. Поважають ту націю, яка поважає сама себе», — підкреслив у своєму виступі національний публічний діяч Геннадій Гладенький.
Побувавши на цій зустрічі, ми зрозуміли одну дійсно важливу річ: не має значення, де кожен із нас мешкає, — ми всі маємо одне коріння. І ми всі маємо право пишатися своєю країною навіть поза її межами. Зараз наша місія — робити все для того, аби рідна країна процвітала та мала щасливе майбутнє.
Хочемо висловити велику подяку Союзові українців Румунії за активну участь у розвиткові української культури та допомогу нашим громадянам.
Єлизавета Цурікова
Христина Янак