Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Пожежа на ЧАЕС: вплив на екологію і здоров’я людей

photo_2020-04-23_15-46-13

Після понад тижневих зусиль пожежу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС вдалося згасити. Допоміг дощ, який пішов 14 квітня. Не зважаючи на велику небезпеку, голова Державної екологічної інспекції України Єгор Фірсов на своїй фейсбук-сторінці повідомив, що показали замірювання: радіаційний фон у нормі.

Історія пожежі

4 квітня у зоні відчуження ЧАЕС розпочалася пожежа – на території обов’язкового відселення біля села Володимирівка у Котовського лісництва загорівся ліс. Цього дня рятувальники повідомили про початок масштабної пожежі, що виникла на площі 20 гектарів. Вже тоді, розуміючи можливі страшні наслідки, була залучена авіація. Через 2 дні в ДСНС повідомили вже про два осередки займання, після цього присутність авіації збільшилася. В понеділок 13 квітня ліквідація вогню ускладнилася через посилення вітру. Вогонь наблизився впритул до серця Зони – Чорнобильської АЕС і сховищ ядерних відходів. Вже у вівторок врятувати світ від радіаційної небезпеки допоміг дощ. З понеділка пожежна авіація здійснила 227 вильотів, було використано 500 тонн води.

Можливі та реальні наслідки

За допомогою 500 пожежників, які цілодобово боролися із наростаючою небезпекою вдалося не допустити перекидання вогню на військові склади боєприпасів, об’єкти «Укриття», «Вектор», розподільчу електростанцію ЧАЕС та сховище з радіоактивними відходами. Через пожежу чимало тварин втратили свої домівки. Тисячі кроликів, їжаків, білок, маленьких та великих тварин загинуло.

Причина загоряння

Г оловною причиною лісових пожеж як в Чорнобилі, так і по всій Україні фахівці називають підпали трави. У такий спосіб багато фермерів просто економлять – підпалюють траву на полі, яке відпочивало, замість оранки поля трактором. За даними поліції Київщини поблизу двох осередків пожежі затримали підозрілого. Ним виявився 27-річний житель села Рагівка. За його словами, він для забави в 3-х місцях підпалив сміття і траву, після чого вогонь вітром перекинуло далі. Наразі проводяться слідчі дії. Вже 13 квітня, на території зони ЧАЕС сталася чергова пожежа. Правоохоронці Чорнобильської АЕС спільно з колегами сусіднього Іванківського відділення поліції встановили палія. Ним виявився 37-річний місцевий житель. Чоловіку на своєму дворі спалював сміття, потім залишки тліючого багаття повантажив на візок, вивіз за село і висипав на суху траву. Там і сталося займання сухостою.

Підпалювання листя: чим загрожує?

Стає дуже сумно, від того, що така масштабна трагедія сталася в результаті всього лише підпалювання листя. Зазвичай, весною люди починають облагороджувати свої ділянки, не тільки в селах, але й в місті. У цей період можна помітити, як відразу над околицями згущуються хмари через дим, що поширюється з різних ділянок. Наразі багато українців таким чином позбавляються від небажаного листя і навіть не здогадуються, якої шкоди вони приносять не тільки екології, але і своєму здоров’ю. Загроз від спалення листя декілька:

  1. При підпалі 1 тони сухого листя чи іншої рослинності в повітря виділяється до 30 кг шкідливих речовин. Відомо, що дерева виконують функцію фільтрації. Вони за довгий період перед випаданням вбирають шкідливі елементи та різні токсичні сполуки, які знаходяться в повітрі. Саме тому, після підпалу, шкідливі речовини виходять назад у повітря.
  2. Спалюється найвищий шар ґрунту. Найчастіше листя спалюють відразу на землі, оскільки багатьом здається це зручніше і набагато легше. Однак через це знищуються потрібні мікроорганізми. Земля перестає бути живою екосистемою, а на спалених ділянках довгий час нічого не росте.
  3. Відбувається винищення насіння і коріння різних рослин. Знищуються нижні шари дерев і чагарників та верхні шари коренів, а також збільшується обмороження ґрунту.
  4. З листям вмирають потрібні навколишньому середовищу комахи, які живуть там взимку і виконують важливі функції в екосистемі. Крім того, спалення сухостою погано впливає і на здоров’я людини. По-перше, при винищуванні вологих листів утворюється не вуглекислий газ СО2, а СО – чадний газ. У разі потрапляння в кров чадний газ взаємодіє з гемоглобіном і робить його нездатним розносити кисень організмом. Наслідки можуть бути різними: головний біль, втрата свідомості, загострення респіраторних захворювань. По-друге, важко переносити дим від паління листя алергікам і людям, що страждають від бронхіту, бронхіальної астми або тонзилітів. Стан може погіршитися від виділення токсичних речовин, що містяться в димі від багать. По- третє, з димом вивільняються діоксини – одні з найбільш отруйних для нашого організму речовин. Вони можуть викликати проблеми в області репродуктивного здоров’я і розвитку, ураження імунної системи, гормональні порушення і ракові захворювання.

Що ж тоді робити з опалим листям?

Існує кілька варіантів, якими можна скористатися і застосувати в житті. Листя можна використовувати як доповнення до поверхневого покриття. Листя може слугувати покривним матеріалом для різних рослин, таких як: троянда, гортензія та інші. Якщо у вас є газон, листя можна використовувати як добриво, яке дасть траві «подихати» і скоро потрапить у ґрунт і поліпшить його структуру. І останній варіант – залишити й не збирати листя з екологічних причин, оскільки прибирання листя залишає коріння беззахисними перед морозами, позбавляє їжі дерева і птахів, вбиває основу будь-якого біоценозу – родючого ґрунту.

Законодавство

9 квітня у skype-форматі відбулося обговорення проблеми випалювання сухостою в Україні. Участь в діалозі взяли представники Мінприроди, Екокомітету, МВС та ДСНС. Під час обговорення було вирішено внести до Верховної Ради законопроєкт про захист екосистем від пожеж. 13 квітня в Україні істотно збільшилися штрафи за підпал трави та лісів. Верховна Рада України схвалила законопроєкт про підвищення штрафів за підпал трави. Тепер мінімальний штраф зросте від 170 гривень до 3 тисяч 60 гривень. Зокрема, за забруднення повітря шкідливими випарами порушник може отримати від 30 тисяч 600 до 61 тисяч 200 гривень, а за знищення або пошкодження лісу вогнем для громадян – до понад 15 тисяч.

Валерія Чабанюк




Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Діалог культур: про зустріч студентів факультету журналістики, реклами та видавничої справи з Послом Канади в Україні

Студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи відвідали лекцію Надзвичайного і Повноважного Посла Канади в Україні — Лариси Ґаладзи. Зустріч пройшла в онлайн-форматі на платформі Zoom. На зустрічі також були присутні студенти з інших факультетів ОНУ імені І. І. Мечникова. Модерував захід кандидат політичних наук, доцент Володимир Дубовик.

Один у полі (не) воїн: про майбутнє конструктивної журналістики в Україні

Професія журналіста як об’ємна складна геометрична фігура: має багато аспектів, сторін та кутів… Це усвідомлюють студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи, тому займають активну позицію, стежать за трендами сучасної журналістики і у навчальний, і у вільний від занять час. Саме тому 13 квітня за сприяння керівництва та викладачів факультету вони долучилися до лекції «Конструктивна журналістика: як перестати писати тільки погані новини?», організатором якої стала Комісія з журналістської етики. Ключовим спікером був Віктор Пічугін, заступник головного редактора медіагрупи «Накипіло», голова Громадського телебачення Харкова

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний